Особливості впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище, забруднення довкілля добривами та пестицидами

У процесі розвитку світової економіки стан природних систем, які забезпечують цей розвиток, погіршувався. За окремими оцінками, вже в середині 50-х років аграрний сектор зіткнувся з порогової ситуацією, коли чисельність населення планети постійно збільшувалася, а можливості розширення сільськогосподарських угідь вже були практично вичерпані. Сільськогосподарські виробники змушені були домагатися збільшення виробництва продукції на оброблюваних землях. Виробництво за 1950-2000 рр.. зросло в 4 рази, що в основному було пов'язано з жорстким використанням природних ресурсів. Чотири п'ятих зазначеного приросту забезпечувалось більш інтенсивним використанням земель. У багатьох країнах були понад можливого розорані сільськогосподарські землі - і круті схили, схильні до водної ерозії, і сухі землі, які руйнуються вітром. Тому в окремі періоди деякі країни змушені були скоротити площі, зайняті сільськогосподарськими культурами.

Швидкими темпами зростало поголів'я худоби, що забезпечує людину продуктами харчування і тяглової силою. Потреби в кормах у багатьох країнах, що розвиваються перевищують продуктивність місцевих пасовищ і виробництв кормових культур. Наприклад, у дев'яти країнах Південної Африки поголів'я худоби на 50-100% перевершує можливості наявної там кормової бази. Зрештою знеліснення, перепас худоби, надмірна інтенсивність використання орних земель часто ведуть до розвитку процесу опустелювання, який проявляється в видування і вимиванні найбільш тонких частинок грунту і накопиченні грубих часток - піску і гравію.

Протягом усього геологічного часу швидкість грунтоутворювального процесу перевищувала швидкість ерозії, що вело до утворення на поверхні землі багатого гумусом шару завтовшки 15-25 см і більше. У результаті останнім часом така багатовікова тенденція порушилася, що призвело до поступового руйнування цього життєво важливого шару. За наявними оцінками, у світі щорічно змивається або несеться вітром 26 млрд т орних земель. Через неправильне використання земель щорічно виникає близько 6 млн га пустель. Особливо інтенсивно цей процес йде в семи країнах Західної Африки, що лежать в зоні Сахеля, де темпи збезлісення в сім разів перевищують середній показник по країнам, що розвиваються.

Найбільш явні наслідки опустелювання - деградація пасовищних угідь. Вже 16% грунтів мають сильну ступінь деградації, а четверта частина земної суші (територія, за площею в три рази більша Європи), постраждала від погіршення грунту. Деградація посушливих земель ставить на межу ризику майже 1 млрд людей, головним чином у країнах, що розвиваються.

У сільських районах основними забруднювачами є тваринницькі і птахівницькі ферми, промислові комплекси по виробництву м'яса, підприємства районного об'єднання "Сільгосптехніка", енергетичні і теплосилові підприємства. У районі розташування приміщень для худоби і птахів в атмосферу можуть надходити і поширюватися на значні відстані аміак, сірководень і інші гази. До джерел забруднення атмосферного повітря і навколишнього середовища також відносяться склади, у яких відбувається протравлення насіння пестицидами, і поля, на які в тому чи іншому вигляді вносяться пестициди і мінеральні добрива, а також бавовноочисні заводи. При протравленні бавовняного насіння забруднення повітря прослідковується на значну відстань. Застосування пестицидів не повинне супроводжуватися надходженням їх в атмосферу населених пунктів у концентраціях, що перевищують гранично припустимі.

При вмісті в повітрі населеного пункту пестицидів у кількості, яка перевищує середньодобову гранично припустиму концентрацію, подальше застосування даного препарату поблизу населеного пункту (у радіусі 1 км.) забороняється доти, поки концентрація його у повітрі не стане вдвічі нижчою гранично припустимої. Якщо високий рівень забруднення пестицидами атмосферного повітря населеного пункту зумовлений великою інтенсивністю роботи сільськогосподарської авіації, варто тимчасово перейти на використання наземних методів.