3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу

На самміті Європейської Ради у м. Копенгагені 21—22червня 1993р. визнано, що будь-яка держава-кандидат на отримання повного членства в ЄС має відповідати наступним вимогам (копенгагенським критеріям) та забезпечити (рис. 19):

1) стабіль­ність демократичних інституцій, верховенство права, прав людини, повагу та захист меншин;

2) існування ефективної ринкової економіки та спроможність витримати тиск конку­ренції та ринкових сил у межах ЄС;

3) спроможність взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства в ЄС, зокрема, визнання цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Механізм досягнення Україною відповідності третьому Ко­пенгагенському критерію набуття членства в ЄС включає адап­тацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

З метою досягнення копенгагенських крите­ріїв Кабінет Міністрів України розпочав довготермінову програму адаптації законодавства України до правової системи ЄС, тобто процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність acquis cotnmunautaire⁶.

❢ Правові засади адаптації встановлені насамперед УПС, Указом Президента України "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу", Концепцією адаптації за­конодавства України до законодавства Європейського Союзу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16серпня 1999р. № 1496,Законом України від 18березня 2004р. "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".

Як планомірний процес, адаптація законодавства включає окремі етапи, на кожному з яких досягається певний ступінь відповідності законодавства України законодавству ЄС.