4.2.Визначення типів кризової ситуації, викликаної водною ерозією

Ерозія ґрунтів – процес антропогенного походження. Визначення напрямків і районів кризи ґрунтів щодо ерозії здійснюється для розробки стратегії і тактики організації протиерозійного захисту.

Загальний критерій наявності кризи – істотне погіршення виконання життєво важливих функцій грунтового покриву. При досягненні певного рівня зниження родючості ґрунтів, погіршення водного режиму, забрудненні, істотному порушенні балансу біофільних елементів, інших негативних явищах під впливом ерозії констатується кризовий стан.

Показники діагностики ерозії ґрунтів.

а) Норма середньорічних ерозійних втрат:

п = 0,01 %  Н (4.1)

де: п – норма середньорічних ерозійних втрат, мм за рік;

Н – потужність верхнього гумусового горизонту нееродованого ґрунту, мм

п = 0,01 %  190 = 0,19 (мм/рік)

Вага шару 1 мм грунту на гектарі становить біля 10 тонн, тому для даного грунту "нормою" є втрата за рік 1,9 т/га.

б) Коефіцієнт зниження родючості:

Прийнято, що:

• на слобкоеродованих грунтах родючість зменшується на 20 %, тобто коефіцієнт зниження родючості становить 1,2;

• на середньоеродованих грунтах – 1,4;

• на сильноеродованих грунтах – 1,6.

Для визначення коефіцієнту зниження родючості від ерозії на певній території необхідно визначити його середньозважене значення за степенем еродованості.

Е = (S₁  d₁ + S₂  d₂ + S_n  d_n) / 100 (4.2)

де: S₁; S₂; S_n - площа території з різним ступенем еродованості, %;

d₁; d₂ ; d_n – коефіцієнт зниження родючості грунтів.

Маємо територію, де 75 % площі займають нееродовані грунти, 20 % - слабоеродовані, 5% - середньоеродовані. Середньозважений коефіцієнт визначаємо за формулою:

Е = (75  1 + 20 1,2+51,4) / 100 = 1,06

в) Шар потенційного стоку:

Цей показник відображає негативний вплив на родючість грунту втрати вологи з поверхневим стоком. Він змінюється від  5 до 25 мм.

ПС = 5,5 мм

г) Показник проявлення ерозії грунтів:

Фактична еродованість грунтового покриву не завжди корелює з величиною поверхневого стоку. В звязку з цим існує формула моделі проявлення ерозійних процесів в залежності від поверхневого стоку і фактичної еродованості грунтового покриву:

ППЕГ = ПС / Е (4.3)

де: ППЕГ – показник проявлення ерозії грунтів, %;

ПС – потенційний зливовий стік 10 % забезпеченості, мм;

Е – коефіцієнт зниження родючості.

ППЕГ = 5,5 / 1,06 = 5,19 %

На основі цієї моделі базується класифікація показника ступеню проявлення ерозії і відповідне нормування за проявленням кризи, на основі перелічених показників визначається стан еродованих земель Каланчацького району і зводимо до табличної форми (таблиця 4.1.).

Таблиця 4.1 – Норматив ступеню розвитку ерозійних процесів

Задовільний стан. Констатується наявність еродованості грунтів. Ерозія ще не досягла "порогу шкідливості", але має місце перевищення "норми" ерозії, тобто фактичні середньорічні темпи ерозійних втрат дещо вищі, ніж швидкість його утворення.