5.Моніторинг меліорованих земель.
На Україні найбільш широко використовуються такі види меліоративних заходів як зрошення, осушення і хімічна меліорація (вапнування та гіпсування грунтів). В загальному трактуванні меліорація земель покликана істотно покращити категорію низкопродуктивних земель. На жаль, цей метод окультурення земель через неповну визначеність характеру зміни (прогнозу) об’єктів меліорацій, а у відповідності з цим і через недостатню агроекологічну обґрунтованість застосування тих чи інших меліоративних заходів може призвести до істотного ускладнення екологічної ситуації в зоні проведення меліоративних робіт.
Моніторинг кризових ситуацій на зрошуваних землях і тих, що до них прилягають, є складовою частиною моніторингу земельних ресурсів і екологічного моніторингу України. Під кризовою ситуацією розуміється наявність площ з сильним ступенем вираженості деградаційних процесів, які фіксуються на момент оцінки, що потребує корінної комплексної меліорації або виключення таких земель із освоєння. Кризові ситуації на зрошуваних та прилеглих до них земель виявляються в результаті аналізу матеріалу з використання та стану зрошувальних земель, а також візуального огляду зрошуваних масивів.
На прикладі території Іванівського району проводимо перелік показників оцінки грунтово-меліоративного стану зрошуваних земель і порівнюємо їх з діагностичними критеріями ступеню деградації зрошуваних грунтів (таблиці 5.1):
засоленість ґрунтів, вміст токсичних солей в еквівалентах СІ – 1,55 мекв./100 г ґрунту;
осолонцювання ґрунтів, вміст поглинутих натрію та калію, % від суми обмінних катіонів – 7,2;
якість іригаційних вод: агрономічні критерій – 2 клас;
глибина залягання ґрунтових вод – 9,1 м;
мінералізація ґрунтових вод – 0,45 г/л.
Таблиця 5.1 – Діагностичні критерії ступеню деградації
зрошуваних грунтів
№ п/п | Критерії, показники, одиниці виміру | недеградова- ний грунт | Ступінь деградації | ||
слабкий | середній | сильний | |||
1 | Засоленість грунтів, вміст токсичних солей в еквівалентах СІ (мекв./100 г ґрунту) | < 0,3 | 1,3-1,5 | 1,5-3,5 | >3,5 |
2 | Осолонцювання грунтів, вміст поглинутих натрію та калію, % від суми обмінних катіонів |
<3 |
3-6 |
6-10 |
>10 |
3 | Якість іригаційних вод: агрономічні критерій | 1 клас | 1 клас | 2 клас | 3 клас |
4 | Глибина залягання ґрунтових вод | Глибше критичної | Глибше критичної | На критичній глибині | Менше критичної глибини |
5 | Мінералізація ґрунтових вод, г/л | не враховується | не враховується | <3 | >3 |
- 1.Методика і порядок виконання моніторингових робіт
- 2. Вивчення природно-господарських умов території.
- 2.1.3. Кліматичні умови.
- 2.1.4.Геологічні і геоморфологічні умови.
- 2.2. Соціально-економічні і господарські аспекти використання ландшафтів
- 2.2.1.Адміністративно-територіальний устрій.
- 2.2.2.Господарські аспекти використання ландшафтів.
- 2.3. Висновки до розділу 2.
- 3. Моніторинг земель, пов'язаний з забрудненням території.
- 3.1.Визначення екологічної стійкості земель
- 3.2.Визначення типу екологічної ситуації, яка обумовлена радіаційним забрудненням території.
- 3.3.Визначення типу екологічної ситуації залежно від вмісту пестицидів у грунті.
- 3.3.Визначення типу екологічної ситуації за важкими металами
- 3.5.Висновки до розділу 3.
- 4.Моніторинг кризових ситуацій, пов’язаних з надмірною ерозією грунтів
- 4.1.Методика проведення польових обстежень ерозійних процесів
- 4.2.Визначення типів кризової ситуації, викликаної водною ерозією
- 4.3.Визначення типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією
- 4.4.Висновки до розділу 4.
- 5.Моніторинг меліорованих земель.
- Висновки до розділу 5.
- Загальний висновок
- Список використаної літератури