logo
АгроекологіяПР

2. Прогнозування продуктивності агроекосистеми методом еталонних врожаїв (г.Х.Тоомінга)

Цей метод передбачає три категорії продуктивності агроекосистеми (урожаїв) (див. табл.1.1)

Таблиця 1.1.

Категорії продуктивності агроекосистеми (врожаїв)

№ за п.

Категорія продуктивності агроекосистеми

Необхідні умови для забезпечення заданого рівня продуктивності

Фактори, що визначають величину продуктивності

Розрахункова залежність

1.

Потенційна

ідеальні метеорологічні умови за належної агротехніки

величина ФАР і біологічні властивості культур і сортів

2

Реально можлива

реальні метеорологічні умови за належної агротехніки

урожай, що сформувався за оптимальних умов водно-теплового режиму;

підвищити рівень ПУ можна лише селекцією

3

Одержана на виробництві

(прогнозована)

реальні метеорологічні умови за існуючої агротехніки

урожай, що сформувався за реальних умов водно-теплового режиму, рівня родючості грунту та агротехніки

Примітка: пояснення до формул:

η- потенційний к. к. д. культури чи сорту, тобто к. к. д. за ідеальни погодних умов, %;

∑Q -сума ФАР за вегетаційний період, кДж/см2;

Кг коефіцієнт господарської ефективності урожаю;

g - енергетична цінність культури, кДж/г.

Е -випаровування за період вегетації, мм;

Е0 – випаровуваність за цей самий період, мм.

А0 – ціна одного балу бонітету, кг/бал;

X0 – бонітет ріллі, бал;

А1 - норма органічних добрив, т/га;

X1 -окупність 1 т органічних добрив урожаєм, кг/т;

А2 - норма мінеральних добрив, кг/га д.р.;

X2 -окупність 1 кг д.р. мінеральних добрив урожаєм, кг/кг;

А3 - урожайний еквівалент ГТК при відхиленні його конкретного значення від середньо багаторічної норми, кг/ГТКнорм;

К -відхилення конкретного значення ГТК від середньобагаторічної норми, долі від 1.

Відносне випаровування або коефіцієнт зволоження характеризує не лише конкретні умови водного режиму, а частково і тепловий режим. При Е/Е0=1 умови для росту рослин ідеальні, при Е/Е0<2 ріст рослин практично неможливий через значний дефіцит вологи.

Величина ФАР, яка визначає ПУ, на території нашої країни варіює в значних межах. У середньому по країні територіальні зміни дефіциту вологи більші, ніж величини ФАР.

К. к. д. зернових залежить від суми ФАР: чим більша сума ФАР, тим менший к. к. д.

Коефіцієнт Кг для зернових культур варіює в межах 0,3-0,6, енергетична цінність їх становить в середньому 18,45 кДж/г.

Потенційний к. к. д. характеризує максимальну біологічну ефективність культури чи сорту. Для зернових культур він становить 3-4%. При низькії родючості ґрунту потенційний к. к. д. значно нижчий.

3.Перерахунок врожаю основної та побічної продукції у зернові та кормові одиниці проводять за допомогою коефіцієнтів:

УЗО=У·КЗО , (1.3)

УКО=У·ККО, (1.4)

де: У – відповідно прогнозований врожай біомаси основної (побічної) продукції у стані стандартної вологості, ц/га;

КЗО – коефіцієнт перерахунку врожаю біомаси стандартної вологості у зернові одиниці, долі від 1;

ККО – коефіцієнт перерахунку врожаю біомаси стандартної вологості у кормові одиниці, долі від 1.

  1. Відсоток (рівень) реалізації потенціалу продуктивності агроекосистеми оцінюють згідно формули:

, (1.5)

де: Упрогн – рівень прогнозованого врожаю сукупної біомаси (ОП+ПП), розрахований одним із вище запропонованих методів ц/га з.од.;

Уфакт – фактичний рівень урожаю у виробничих умовах, ц/га з.од.