2. Земельна рента. Оцінка земельних ресурсів та плата за землю.

Зауважимо.що ренти виникають тоді, коли пропозиція дещо нееластична. Еластичність - це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1% іншої величини. Показавши кількість і ціну відповідно К і Ц опишемо еластичнісь попиту за ціною наступною формулою:

Е_ц = (%ДК) / (%ΔЦ)

Тобто еластичність попиту за ціною характеризує чутливість попиту до цінових змін. Цей показник вимірює процентну зміну у попиті на товари у результаті зміни ціни на цей товар на 1%. У крайньому випадку при абсолютно нееластичній пропозиції усі виплати за ресурс виробництва є економічними, оскільки пропозиція даного ресурсу існуватиме незалежно від того яку ціну заплачено. Крива пропозиції на землю є абсолютно не еластична, оскільки площа землі, яка використовується під будівництво житла або сільського господарства незмінна, принаймні у короткостроковому періоді. За нееластичної пропозиції ціна землі повністю визначається попитом на неї. Таким чином, зростання попиту (зміщення кривої попиту праворуч) спричиняє підвищення рентної ціни на неї та збільшення економічної ренти при абсолютно нееластичній пропозиції землі її ринкова ціна визначається точкою перетину кривої попиту. При цьому вся ціна землі е економічною рентою. Коли попит задано кривою Пі, то економічна рента землі буде задана величиною Прі, а при зростанні попиту до Пг економічна рента буде збільшуватись до Прг.

Грунт - це один із найважливіших природних ресурсів без якого неможливе існування живих істот. Основною власністю грунту , що визначає цінність даного ресурсу є його плодючість. На це питання кваліфіковано відповідає економічна оцінка земель, яка враховує видачу земель як за природною родючістю, так і економічними . Цю оцінку пропонується називати не просто економічною, а природно-економічною.

Економічну оцінку одного гектара (Г) визначають відповідно методики академіка С.Г.Струмиліна за формулою:

Г=К(УЛ-:УіЛ-і), (3)

де К -вартість освоєння одного гектара у визначених умовах (середня по державі);

У/Т і Уі/Ті - означає відношення врожайності до витрат на виробництво продукту землероблення відповідно на визначаючій дільниці і по державі як середньої величини. Ціну землі у грошовому виразі можна виразити за формулою:

R

S = ---------------,

E_н

де S - ціна землі, грн.;

К - диференційна рента;

Ен - норматив ефективності.

З рентою пов'язана ціна землі, яка може визначаться як капіталізована рента, тобто грошовий капітал, що забезпечує його власникові той самий доход. Але у формі не ренти, а суми відсотка на вкладення в банк. Відповідно політико-економічному аспекту ціну землі можна розрахувати по формулі:

R

Ц_з = ---------------- 100.

S

де R - рента;

S - норма позикового відсотка.

Звідсіля ціна на землю залежить від розміру земельної ренти і позикового відсотка. У відповідності з "Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" котра затверджена постановою Кабінета Міністрів України від 23 березня 1995 р. №231 базова вартість 1м² земель населеного пункту в залежності від рівня освоєння та облаштування його території, а також його місця у загальнодержавній та місцевій системах виробництва та розселення визначається за формулою:

В * H_n

Ц _цн = ---------------------- K _м1,

H_к

де Ц _цн - базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, грн.;

В - втрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на кв.м(грн.);

H_n - норма прибутку(6%);

H_к - норма капіталізації(3%);

K _м1 - коефіцієнт який враховує значення, і статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення (K _м1=1-1,5).

Для визначення грошової оцінки земель по Україні розраховується диференційований рентний доход з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур(у центрах) за формулою:

Р_дн=(У-Ц-3-3-Кнр);

де Р_дн - диференційований рентний доход з гектара одних земель(у центнерах);

У - врожайність із нових культур з 1га(у центнерах);

Ц - ціна реалізації центнера зерна;

З - виробничі затрати на гектар;

К_нр - коефіцієнт норми рентабельності.

Диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними, природними сіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношень диференційованих рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою по виробництву зернових культур за формулою:

Р_дн Р_{д(б)(с)(п)}

Р_{дн(б)(с)(п)} = -----------------------,

Р_д

де Р_{дн(б)(с)(п)} - диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними насадженнями (б) .природними сіножатями (с) і пасовищами (п) (у центнерах);

Р_дн - диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель (у гривнях);

Р_д - диференційований рентний доход з гектара орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (у гривнях). Грошову оцінку орних земель фермерського господарства рекомендується визначати так:

Г _кол * Б _ф

Г_ф = ----------------------,

Б _кол

де Г_ф - грошова оцінка 1га орних земель по фермерському господарству,Г_кол - грошова оцінка 1га орних земель колективного (державного) сільськогосподарського підприємства, на базі якого створено фермерське господарство, ГРН; Б_ф, Б_кол - відповідно середні бали бонітету грунтів по фермерському господарству і по колективному (державному) сільськогосподарському підприємству.

Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.

Загальний ефект від підвищення продуктивності с/г угідь (або від запобігання її зниженню) визначають за формулою:

Е= (0₁ - 0₂)М,

де 0₁, 0₂ - річна оцінка с/г угідь до і після здійснення заходів, грн/га;

М - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів, га.

При відсутності економічної оцінки землі підвищення продуктивності земель від запобігання П зниженню визначається за формулою:

Еч.п=(r_2/- r₁)М₁,

де r₁, r₂ - середньорічний розмір чистої продукції, одержаної з одиниці площи до і після проведення заходів, грн. / га;

М₁ - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів , га. Госпрозрахунковий ефект від підвищення продуктивності с/г угідь визначають за формулою:

Е _сг = П₂ (Ц-С₂)-П₁(Ц-С₁,);

де П₁, П₂ - середньорічна продукція з площі, на якій проводяться природоохоронні заходи, відповідно до і після їх проведення, в одиницях продукції;

Ц - ціна одиниці продукції, грн;

С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції відповідно до і після проведення природоохоронних заходів, грн.