тести для мон

3.1.18 Заповідна справа

1. Який статус мають біосферні заповідники:

1. Міжнародний;

2. Державний;

3. Регіональний.

2. Рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення приймає:

1. Президент України;

2. Обласна рада;

3. Кабінет Міністрів України.

3. Ведення Червоної книги України покладається на:

1. Верховну Раду України;

2. Кабінет Міністрів України;

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

4. Які категорії природно-заповідного фонду мають державну форму власності на землю:

1. Заказники;

2. Природні заповідники;

3. Регіональні ландшафтні парки.

5. Який статус мають природні заповідники:

1. Державний;

2. Регіональний;

3. Місцевий.

6. Рішення про створення територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймає:

1. Президент України;

2. Обласна рада;

3. Кабінет Міністрів України.

7. Об’єктами охорони Зеленої книги України являються:

1. Природні рослинні популяції;

2. Природні рослинні угруповання;

3. Біоценози.

8. Правові відношення в області організації, охорони, використання природно-заповідного фонду регулюються Законом України:

1. “Про рослинний світ”;

2. “Про природно-заповідний фонд”;

3. “Про екологічну експертизу”.

9. Який статус мають регіональні ландшафтні парки:

1. Регіональний;

2. Державний;

3. Обласний.

10. Порядок відведення земельної ділянки під територію або об’єкт природно-заповідного фонду визначає:

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

2. Закон України «Про природно-заповідний фонд»;

3. Земельний Кодекс України.

11. Який документ містить обґрунтування для створення нової території або об’єкту природно-заповідного фонду:

1. Охоронне зобов’язання;

2. Клопотання про організацію чи оголошення території та об’єкту природно-заповідного фонду;

3. Положення про території та об’єкти природно-заповідного фонду.

12. Який термін дії Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі:

1. До 2020 року;

2. До 2015 року;

3. До 2025 року.

13. Національні природні парки є установами:

1. Природоохоронними та рекреаційними;

2. Культурно-освітніми та науково-дослідницькими;

3. 1 – 2.

14. Червона книга України видається кожні:

1. 5 років;

2. 10 років;

3. 20 років.

15. В якому році Україна ратифікувала Конвенцію про збереження біологічного різноманіття:

1. 1994 р.;

2. 1992 р.;

3. 1996 р.

16. Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення:

1. Угруповань трав’яної рослинності;

2. Угруповань лишайників та водоростей;

3. Угруповань чагарників та дерев.

17. Штучно створюваними територіями природно-заповідного фонду є:

1. Ботанічні сади;

2. Регіональні ландшафтні парки;

3. Заповідні урочища.

18. Відповідальність за ведення Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України покладається на:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;

3. Адміністрації територій природно-заповідного фонду.

19. До складу національної екологічної мережі відносяться:

1. Природні коридори;

2. Зона антропогенних ландшафтів;

3. Зона регульованої реакції.

20. Об’єктами Червоної книги є:

1. Види рослинного світу, що потребують охорони;

2. Види ґрунтів, які знаходяться в межах територій та об’єктів ПЗФ;

3. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу.

21. Які з територій природно-заповідного фонду мають природне походження:

1. Дендрологічні парки;

2. Національні природні парки;

3. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

22. Рішення про надання водно-болотному угіддю статусу території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймає:

1. Президент України;

2. Кабінет Міністрів України;

23. Які з видів господарської діяльності забороняються на територіях, що резервуються для наступної організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду:

1. Будівництво;

2. Лісонасадження;

3. 1 та 2.

24. Зонування території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва може здійснюватися відповідно до вимог, встановлених для:

1. Національного природного парку;

2. Біосферного заповідника;

3. Ботанічного саду.

25. До складових національної екологічної мережі не відносяться:

1. Природні регіони;

2. Природні коридори;

3. Зони антропогенних ландшафтів.

26. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду видає:

1. Кабінет Міністрів України;

3. Державна податкова адміністрація.

27. Зонування території дендрологічного парку може здійснюватися відповідно до вимог, встановлених для:

1. Національного природного парку;

2. Біосферного заповідника;

3. Ботанічного саду.

28. Право проводити та координувати наукові дослідження у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду має:

1. Національна академія наук України;

2. Міністерство освіти та науки України;

3. Міністерство з надзвичайних ситуацій України.

29. Чи є перебування або зростання на певній території видів рослин та тварин, занесених у Червону книгу України, підставою для оголошення цієї території об’єктом природно-заповідного фонду:

1. Так;

2. В окремих випадках, які визначаються Президентом України;

3. Ні.

30. Скільки категорій територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначено законодавством України:

1. 5;

2. 8;

3. 11.

31. Які з перерахованих територій природно-заповідного фонду мають неприродне походження:

1. Регіональні ландшафтні парки;

2. Національні природні парки;

3. Зоологічні парки.

32. Чи є на меті Концепції збереження біологічного різноманіття України сприяння до збалансованого використання природних ресурсів:

1. Так;

2. В окремих випадках, відповідно до рішень Уряду;

3. Ні.

33. Об’єкти Червоної книги України відносяться до природних ресурсів:

1. Регіонального значення;

2. Загальнодержавного значення;

3. Місцевого значення.

34. В якому році був прийнятий Закон України «Про екологічну мережу України»:

1. 1994 р.;

2. 2000 р.;

3. 2004 р.

35. Скільки штучно створених територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначено законодавством України:

1. 5;

2. 8;

3. 4.

36. Які елементи екологічної мережі міжнародного рівня відсутні в Загальнодержавній програмі формування національної екологічної мережі:

1. Буферні зони;

2. Природні регіони;

3. Території відновлення;

37. Видання Зеленої книги України здійснюється не рідше ніж один раз на:

1. 12 років;

2. 10 років;

3. 5 років.

38. Яка з наведених категорій природно – заповідного фонду виконує функцію глобального моніторингу довкілля:

1. Ботанічний сад;

2. Національний природний парк;

3. Біосферний заповідник.

39. Які функції серед наведених є визначальними при формуванні системи природно – заповідного фонду в Україні:

1. Виховна;

2. Поліфункціональності та репрезентативності;

3. Рекреаційна.

40. Група об’єктів природно–заповідного фонду, яка передбачена для охорони різнотравно–типчаково – ковилових степів це:

1. Карпатський біосферний заповідник, природні заповідники Горгани, Медобори;

2. Національні природні парки Гуцульщина, Ічнянський, Вижницький;

3. Природні заповідники Михайлівська цілина, Провальський степ, Хомутовський степ.

41. Природно-заповідний фонд – це:

1. Система територій і акваторій, що підлягають особливій охороні згідно з Законом України «Про природно – заповідний фонд України»;

2. Сукупність територій України з природним ландшафтом;

3. Мережа національних природних парків.

42. Яким чином принцип суцільної охорони природно – заповідного фонду реалізується в екологічній політиці України

1. Шляхом розбудови Національної екологічної мережі, що є невід’ємним компонентом Європейської екомережі;

2. Шляхом збільшенням частки природно – заповідного фонду від загальної площі України;

3. Виведенням земель з різних форм природокористування.

43. Група територій природно – заповідного фонду, яка передбачена для охорони гірських екосистем Українських Карпат.

1. Природні заповідники Опукський, Казантипський, Карадазький;

2. Природний заповідник Горгани, національні природні парки Синевір, Ужанський;

3. Біосферні заповідники Дунайський, Карпатський, Асканія-Нова.

44. Заповідне урочище - це:

1. Окрема категорія природно – заповідного фонду місцевого статусу;

2. Окрема категорія природно – заповідного фонду державного статусу;

3. Складова природного заповідника.

45. Літопис природи - це :

1. Державний документ щорічної звітності заповідника;

2. Художній твір;

3. Опис природних екосистем окремої адміністративної області в Україні;

46. Розбудова Національної екологічної мережі становить за мету здійснення:

1. Суцільної охорони;

2. Охорони еталонних ділянок;

3. Збереження біоти в заповідниках.

47. Складовими елементами Національної екологічної мережі згідно Закону України «Про екологічну мережу України» є :

1. Ключові, буферні території, екологічні коридори, відновлювальні території;

2. Природні заповідники, заповідні урочища, меридіональні коридори, території рекультивації та території рекреації;

3. Заповідні ядра, охоронні зони, перехідні зони, території природного розвитку.

48. Який серед наведених широтних екологічних коридорів не передбачений Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р. »

1. Поліський;

2. Неморальнолісовий;

3. Галицько-Слобожанський.

49. Яке з наведених завдань не передбачене програмою створення Європейської екологічної мережі (Софія, 1995):

1. Збереження комплексу екосистем;

2. Збереження історичної та культурної спадщини;

3. Захист екосистем від потенційних негативних чинників.

50. Які території і об’єкти природно – заповідного фонду є складовими природних ядер Поліського широтного коридору екомережі:

1. Рівненський, Поліський, Черемський природні заповідники;

2. Луганський, Канівський природні заповідники;

3. Кременецькі гори природний заповідник, Галицький національний природний парк.

51. Державний кадастр природно-заповідного фонду – це:

1. Оцінка родючості земель територій природно – заповідного фонду;

2. Зведення даних про площу та термін організації (оголошення) природно – заповідного фонду;

3. Систематизоване зведення достовірних відомостей про усі території і об’єкти природно – заповідного фонду, що містить якісну і кількісну їх оцінку.

52. Виберіть серед наведених групу об’єктів природно – заповідного фонду, в яких передбачена охорона гірських екосистем Криму.

1. Казантипський, Провальський природні заповідники, Азовo-Сиваський національний природний парк;

2. Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько – лісовий природні заповідники;

3. Заповідники Казантипський, Чорноморський, Поліський.

53. Які з наведених територій є територіями природно-заповідного фонду:

1. Парки культури та відпочинку;

2. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

3. Аквапарки.

54. Яку форму власності мають території зоологічних парків:

1. Державну;

2. Колективну;

3. Приватну.

55. У межах ботанічних садів для забезпечення необхідного режиму охорони та ефективного використання можуть бути виділені зони:

1. Експозиційна, наукова, заповідна;

2. Наукова, рекреаційна, господарська;

3. Заповідна, зона антропогенних ландшафтів, зона стаціонарної рекреації.

56. Пам'ятками природи оголошуються:

1. Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані;

2. Окремі унікальні об’єкти культурної спадщини, розташовані на територіях зелених зон;

3. Окремі природні утворення, що мають народногосподарське значення.

57. На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням їх цінностей та особливостей може проводитися їх зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій:

1. Природних заповідників;

2. Дендрологічних парків;

3. Національних природних парків.

58. На території національних природних парків з урахуванням їх цінностей та особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, з виділенням наступних зон:

1. Експозиційної зони, буферної зони, зони регульованої рекреації;

2. Заповідної зони, зони регульованої рекреації, зони стаціонарної рекреації;

3. Рекреаційної зони, зони антропогенних ландшафтів, господарсько-адміністративної зони.

59. Управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, а також ботанічними садами, дендрологічними парками і зоологічними парками загальнодержавного значення здійснюється:

1. Кабінетом Міністрів України;

2. Органами місцевого самоврядування;

3. Спеціальними адміністраціями відповідних територій.

60. В яких цілях території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених законодавством України, не можуть використовуватися:

1. У наукових цілях;

2. У військових цілях;

3. В оздоровчих та інших рекреаційних цілях.

61. Які біосферні заповідники функціонують на території України:

1. Поліський, Карпатський, Луганський, Ічнянський;

2. Карпатський, Дунайський, Чорноморський, Асканія-Нова;

3. Шацький, Черемський, Кримський, Азово-Сивашський.

62. Резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів здійснюється з метою:

1. Недопущення знищення або руйнування в результаті господарської діяльності цінних для заповідання природних територій та об'єктів до прийняття у встановленому порядку рішень про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

2. Оцінки родючості земель територій природно – заповідного фонду;

3. Уточнення адміністративно-територіального поділу територій.

63. Державний контроль за додержанням встановленого режиму територій та об'єктів ПЗФ здійснюється:

1. Власниками або користувачами земельних ділянок, на яких розташовуються території та об'єкти природно-заповідного фонду;

2. Центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами;

3. Державною податковою адміністрацією.

64. За рахунок яких територій ПЗФ згідно Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.» планується збільшення площі екологічної мережі:

1. Природних заповідників;

2. Біосферних заповідників;

3. Національних природних парків.

65. Національна екологічна мережа України згідно Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.» має відповідати вимогам:

1. Східноєвропейської екологічної мережі;

2. Всеєвропейській екологічній мережі;

3. Євроатлантичної екологічної мережі.

66. Які з природних коридорів не належать до елементів національної екологічної мережі:

1. Широтні природні коридори;

2. Діагональні природні коридори;

3. Меридіональні природні коридори.

67. Чи є перебування або зростання на певній території видів рослин та тварин, що занесені до Червоної книги України, підставою для оголошення цієї території об’єктом природно-заповідного фонду:

1. Так;

2. Ні;

3. У випадках, визначених Постановою Кабінету Міністрів.

68. Яку форму власності мають території дендрологічних парків:

1. Державна;

2. Приватна;

3. Колективна.

69. Яке з перелічених завдань не стоїть на меті Програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.:

1. Збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану;

2. Інтенсифікація використання природних ресурсів земель з природними ландшафтами у господарській діяльності;

3. Збалансоване та невиснажливе використання біологічних ресурсів у господарській діяльності.

70. Чи здійснюється відведення земельних ділянок під дендрологічні парки:

1. Ні;

2. Не завжди;

3. Так.

71. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України:

1. Загальнодержавного значення;

2. Місцевого значення;

3. Регіонального значення

72. Наукове забезпечення ведення Червоної книги України, підготовку пропозицій про занесення до Червоної книги України та про виключення з неї рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, організацію наукових досліджень, розроблення заходів щодо збереження і охорони таких видів та інше здійснює:

1. Рада з національної безпеки та оборони України;

2. Національна комісія з питань Червоної книги України;

3. Державна служба заповідної справи України.

73. Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України, підлягають виключенню з Червоної книги України якщо вони визнані такими що:

1. Зникли з природного середовища;

2. Знаходяться поза загрозою зникнення;

3. Недостатньо відомі через відсутність необхідної повної і достовірної інформації про них.

74. Цілі створення та завдання, режим охорони та функціонування території або об’єкту природно-заповідного фонду визначається:

1. Положенням про територію або об'єкт природно-заповідного фонду;

2. Актом відведення земельної ділянки під територію або об’єкт природно-заповідного фонду;

3. Відповідним Рішенням органів місцевого самоврядування.

75. Які землі не включаються до складових структурних елементів екомережі:

1. Землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

2. Землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

3. Землі транспорту та зв’язку.

76. Під водно-болотними угіддями згідно визначення Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів розуміються:

1. Охоронні зони навколо водних об’єктів загальнодержавного значення;

2. Райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шість метрів.

3. Гирлові ділянки великих та середніх річок, включаючи розташовані поруч морські акваторії з глибиною до 20 метрів.

77. Ведення Зеленої книги України покладається на:

1. Верховну Раду України;

2. Кабінет Міністрів України;

78. Забезпечення розроблення Зведеної схеми формування екомережі України, виконання Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000-2015 роки належить до повноважень:

1. Секретаріату Президента України;

2. Спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;

3. Кабінету Міністрів України.

79. Державний контроль за дотриманням вимог щодо охорони, відтворення та використання рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги здійснює:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;

2. Кабінет Міністрів України

3. Органи місцевого самоврядування.

80. Державний контроль за формуванням, збереженням та використанням екомережі здійснюється:

1. Верховною Радою України;

2. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;

3. Державною податковою адміністрацією України.

Содержание