7.1. Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування
Сьогодні космічне знімання є необхідною частиною комплексного дослідження і моніторингу багатьох природних та антропогенних процесів і явищ, які відбуваються на земній поверхні. Без дистанційного зондування не обходиться жодна велика робота, яку присвячено оцінці ресурсного потенціалу території або перспектив її розвитку. Кадастрові дослідження, моніторинг, створення і ведення географічних інформаційних систем різноманітного технічного змісту вимагають наявності достатньо досконалої апаратної бази, вимірювального (прийомного і розрахункового) обладнання з сучасними програмними засобами обробки матеріалу. Окрім того, необхідне формування достатньо універсальних технологій опрацювання матеріалів дистанційного зондування, які враховуватимуть як генетичні особливості конкретного об'єкта, так і загальні фізичні закономірності його розвитку. Формування кадастру поверхневих вод за матеріалами космічного зондування вимагає використання всього технологічного ланцюга збору та опрацювання інформації. Як перший крок унаслідок специфічності фізичних параметрів розвитку процесів у водному середовищі різних регіонів виконується робота з формування банку одночасних космічних знімків на досліджувану територію. Це дає змогу надалі отримати зіставлювані результати для усієї досліджуваної території. Наступним етапом є визначення основних морфометричних показників водних об'єктів (площинних і лінійних водних об'єктів окремо). Космічні знімки високої роздільної здатності дають змогу визначити морфометричні показники з похибкою не більше як 10-15%. Зазначимо, що похибки визначення основних морфометричних показників водних об'єктів на космічних зйомках пов'язані значною мірою з розшифруванням спектральних характеристик, які розділяють лінію суші і водного об'єкта. Справа в тому, що невеликі за розмірами і дрібні водойми, зазвичай, мають значну кількість завислих у воді мінеральних та органічних частин. Саме це спричинює до "розмивання" берегових ліній і, відповідно, до збільшення помилок при дешифруванні контурів. Третім етапом є дешифрування берегової лінії та власне водної поверхні за допомогою роздільних спектральних каналів. Це дає змогу ввести додатковий елемент "самоконтролю", заснований на вибіркових характеристиках поглинання водною поверхнею різноманітних спектральних каналів. Четвертим етапом аналізу водних об'єктів за даними дистанційного зондування є обов'язкове польове порівняння результатів камерального дешифрування космічних знімків, яке здійснюється вибірково, проте одночасно з датою виконання космічної зйомки. Останнє необхідне для отримання еталонів спектральних характеристик різних генетичних типів водних об'єктів, притаманних досліджуваній території. Зрештою, на п'ятому етапі здійснюється формування геоінформаційної системи водних об'єктів і водного кадастру. За подібною схемою опрацьовано технологію підтримки системи водного кадастру на базі використання ГІС і космічних зйомок у Нижньогородській області (Росія).
- Курганевич л.П. Водний кадастр
- Передмова
- Розділ 1. Виникнення і розвиток кадастрової діяльності
- 1.1. Визначення кадастру, класифікація
- 1.2. Розвиток кадастрової діяльності
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 2. Кадастри природних ресурсів
- 2.1. Поняття кадастрів природних ресурсів
- 2.2. Земельний кадастр
- 2.3. Лісовий кадастр
- 2.4. Кадастр мінеральних ресурсів
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 3. Водний кадастр: структура, історія становлення
- 3.1. Водні ресурси України та їхній облік
- 3.2. Історія становлення державного водного кадастру
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 4. Державний водний кадастр: підземні води
- 4.1. Облік підземних вод і ведення кадастру
- 4.2. Особливості формування двк за розділом "Підземні води"
- 4.3. Моніторинг підземних вод для потреб ведення двк
- 4.4. Автоматизована інформаційна система двк "Підземні води"
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 5. Державний водний кадастр "поверхневі води"
- 5.1. Загальні положення
- 5.2. Облік поверхневих вод
- 5.3. Порядок ведення кадастру
- 5.4. Зміст видань державного водного кадастру
- 5.5. Автоматизована інформаційна система двк "Поверхневі води"
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 6. Державний водний кадастр: використання водних ресурсів
- 6.1. Загальні положення
- 6.2. Склад даних кадастру використання водних ресурсів
- 6.3. Особливості ведення кадастру водокористування
- 6.4. Використання кадастрових даних
- 6.5. Складання каталогів водокористування
- Запитання для самоконтролю
- Розділ 7. Сучасні підходи до ведення водного кадастру
- 7.1. Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування
- 7.2. Використання гіс-технологій при створенні регіональних кадастрів природних ресурсів
- Запитання для самоконтролю
- Бібліографічний список
- Список законодавчих актів
- Додатки додаток а Система оцінювання знань з курсу "Водний кадастр"
- Додаток б Короткий термінологічний словник
- Додаток в Структура основних інформаційних потоків при веденні кадастру використання водних ресурсів (доступно тільки при скачуванні)