7.1. Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування

Сьогодні космічне знімання є необхідною частиною комплексного дослідження і моніторингу багатьох природних та антропогенних процесів і явищ, які відбуваються на земній поверхні. Без дистанційного зондування не обходиться жодна велика робота, яку присвячено оцінці ресурсного потенціалу території або перспектив її розвитку. Кадастрові дослідження, моніторинг, створення і ведення географічних інформаційних систем різноманітного технічного змісту вимагають наявності достатньо досконалої апаратної бази, вимірювального (прийомного і розрахункового) обладнання з сучасними програмними засобами обробки матеріалу. Окрім того, необхідне формування достатньо універсальних технологій опрацювання матеріалів дистанційного зондування, які враховуватимуть як генетичні особливості конкретного об'єкта, так і загальні фізичні закономірності його розвитку. Формування кадастру поверхневих вод за матеріалами космічного зондування вимагає використання всього технологічного ланцюга збору та опрацювання інформації. Як перший крок унаслідок специфічності фізичних параметрів розвитку процесів у водному середовищі різних регіонів виконується робота з формування банку одночасних космічних знімків на досліджувану територію. Це дає змогу надалі отримати зіставлювані результати для усієї досліджуваної території. Наступним етапом є визначення основних морфометричних показників водних об'єктів (площинних і лінійних водних об'єктів окремо). Космічні знімки високої роздільної здатності дають змогу визначити морфометричні показники з похибкою не більше як 10-15%. Зазначимо, що похибки визначення основних морфометричних показників водних об'єктів на космічних зйомках пов'язані значною мірою з розшифруванням спектральних характеристик, які розділяють лінію суші і водного об'єкта. Справа в тому, що невеликі за розмірами і дрібні водойми, зазвичай, мають значну кількість завислих у воді мінеральних та органічних частин. Саме це спричинює до "розмивання" берегових ліній і, відповідно, до збільшення помилок при дешифруванні контурів. Третім етапом є дешифрування берегової лінії та власне водної поверхні за допомогою роздільних спектральних каналів. Це дає змогу ввести додатковий елемент "самоконтролю", заснований на вибіркових характеристиках поглинання водною поверхнею різноманітних спектральних каналів. Четвертим етапом аналізу водних об'єктів за даними дистанційного зондування є обов'язкове польове порівняння результатів камерального дешифрування космічних знімків, яке здійснюється вибірково, проте одночасно з датою виконання космічної зйомки. Останнє необхідне для отримання еталонів спектральних характеристик різних генетичних типів водних об'єктів, притаманних досліджуваній території. Зрештою, на п'ятому етапі здійснюється формування геоінформаційної системи водних об'єктів і водного кадастру. За подібною схемою опрацьовано технологію підтримки системи водного кадастру на базі використання ГІС і космічних зйомок у Нижньогородській області (Росія).