logo search
Екологія_POSIBNIK

Додаткова інформація

Значної шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані меліоративні роботи, зокрема, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуляторів річкового стоку на значних територіях. Інтенсивне осушування на Поліссі розпочалося з 1966 р. Спочатку за рахунок знищених боліт площа сільгоспугідь збільшилася на 1,6 млн. га. Та вже до 1992 р. позитивний економічний ефект змінився на негативний — у кризовому стані опинилися не тільки території осушених боліт, а й сільгоспугіддя.: 24,4 % їхніх площ втрачають родючість через вітрову ерозію, 47,1 % — через підкислення, 17,7 % — через водну ерозію. Рівень ґрунтових вод понизився в середньому на 1,8—1,0 м. Близько 50 % малих річок стали жертвами необоротних змін режиму стоку, в багатьох річках істотно зменшилася кількість риби. Різко зменшилися площі боліт, багатство болотних видів рослин і тварин, триває винищення лісів. Жахливими для Полісся є наслідки чорнобильської катастрофи.

Таким чином, екологічний стан Полісся можна охарактеризувати не інакше як кризовий. В дуже напруженому екологічному стані перебуває Київське водосховище, донні відкладення якого й забруднені радіонуклідами.

Українське Полісся потребує уваги, вироблення програми екологічного оздоровлення та відновлення, зміни регіональної екополітики, адже Полісся й Карпати, це «легені» України (Білявський, 2000) і значної частини Європи – зона цінних лісових масивів, які очищують повітряний басейн над величезною частиною Східної Європи. Окрім того, Карпати є одним із значних східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об'єктів.

Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення внаслідок наступних негативних проявів антропогенного впливу:

Нагальною проблемою є збереження біорізноманіття Карпат. Структурні зміни в економіці регіону мають передбачити посилення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки нашої країни, а й Центральної та Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе при цьому міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського регіону.

Досить перспективним є розвиток туризму в Карпатах, але туризму цивілізованого, з урахуванням екологічної стійкості рекреаційних зон і заповідних територій.

Найістотніші негативні наслідки прояву взаємодії суспільства з природним середовищем спостерігаються і в Закарпатті. Протягом останнього десятиріччя XX ст. у цьому регіоні стався цілий ряд руйнівних повеней, дві з яких — 1998 та 2001 рр. кваліфікуються фахівцями як катастрофічні. Тому вирішення проблем гармонізації розвитку соціоекономічних систем з довкіллям даного регіону є актуальним як для України, так і для сусідніх держав Карпатського регіону.