logo
Екологія_POSIBNIK

1. Основні визначення, поняття і головні завдання сучасної екології

Екологія в сучасному розумінні є одночасно наукою новою і в той же час – однією з найдревніших сфер пізнання людини, навіть, можна сказати, що будь який живий організм на рівні рефлексів володіє тим, що можна назвати екологічними відомостями. Екологічними знаннями людина користувалася з сивої давнини, не знаючи навіть такого слова.

Термін "екологія" (від грецького oikos – дім, помешкання і logos – наука) ввів у науковий вжиток німецький біолог і натураліст Ернст Геккель (E. Haeckel). Так він у 1866 році назвав "науку, яка вивчає відносини між живим організмом та тим природним середовищем, де він перебуває". Отже, у широкому розумінні екологія це наука, яка цікавиться організацією природи та її механізмів, а також взаємодією її складових. Геккель розглядав екологію як “знання суми відносин організмів з оточуючим світом, з органічними і неорганічними умовами існування”.

З того часу екологія стала важливою складовою наук про природу і в 1910 році за пропозицією К.Шретера на 3 Ботанічному конгресі в м.Брюссель її було визнано одним з фундаментальних розділів науки «біологія» нарівні з морфологією, фізіологією та ін. В такій якості екологія існувала до середини 80-х років XX ст., коли за пропозицією радника з питань екології першого президента Радянського Союзу Яблочкова через зміну пріорітетів розвитку та значним зростанням обсягів дослідження було змінено цикл підготовки екологів – їх почали готувати у відмінному від підготовки простих біологів ключі. Цей факт можна вважати початком виділення екології в окрему самостійну науку.

В даний час екологію слід вважати самостійною інтегрованою філософсько-природничою наукою про цілісний живий організ, надорганізменні системи та сукупність всіх взаємовідносин в які організм вступає на протязі життя з іншими живими організмами (дружніми чи ворожими) та навколишнім природнім середовищем (довкіллям).

Інтегрованою вона є тому, що в процесі наукового пізнання світу використовує знання та досягнення багатьох нині відомих наук (біології, хімії, фізики, математики, географії, логіки і т.д.) і в той же час вона є важливою складовою практично всіх сфер людської діяльності – на сьогодні відомо більше 90 наукових напрямів на межі екології та інших наук (агроекологія, техноекологія, урбоекологія, соціоекологія та ін.).

На початку XXI ст. поняття "екологія" досягло найвищого політичного рів­ня і екологічний імператив (сукупність обмежень) став набувати визначального значення при формування шляхів розвитку матеріального виробництва та духовної культури. В сьогоднішньому світі XXI століття роль екології значно зростає і вона стає наукою, яка здатна вказати Людству шлях гармонійного розвитку з метою продовження його існування умовно безкінечно і безпроблемно.