4.4. Автоматизована інформаційна система двк "Підземні води"

Формування автоматизованої інформаційної системи ДВК. Введення в діюавтоматизованої інформаційної системи (АІС) ДВК "Підземні води" забезпечувало формування мережі взаємозв'язаних банків даних територіального і загальнодержавного рівнів ведення системи для задоволення інтересів народного господарства. АІС володіла інформацією про води, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, зрошення земель і промислового водопостачання.

Пусковий комплекс першої чергиАІС ДВК за розділом "Підземних вод" забезпечував отримання інформації по двох найбільших артезіанських басейнах Європейської частини СРСР: Московському і Дніпровському. Об'єктом першої черги АІС ДВК було створення автоматизованого банку даних, яке передбачало збір, обробку і передавання даних про водні об'єкти, режим і якість підземних вод за кількісними та якісними показниками.

До відомостей, які надавалися користувачам, входили дані про: 1) родовища підземних вод; 2) результати спостережень за їхнім режимом і хімічним складом. 3)  потенційні ресурси і розвідані експлуатаційні запаси підземних вод тощо.

На цьому етапі (для території України) база даних містила облікові і паспортні дані: - первинну облікову інформацію; - паспортні дані родовищ; - паспортні дані водопунктів.

Графік складу, обсягів і термінів поповнення бази даних АІС ДВК територіального рівня для "Західукргеологія" затверджено центром ДВК.

Щодо формування АІС ДВК було виконано такі види та обсяги робіт: 1. Паспортизація свердловин (джерел), у тім числі: а) паспортизація спостережних пунктів за вивченням режиму підземних вод із тривалістю спостереження 12 років і більше; б) паспортизація пунктів спостережень з вивчення режиму підземних вод з тривалістю спостережень від 7-ми до 12-ти років; в) паспортизація водопунктів інщих видів (МПВ) тощо. 2. Облік даних режиму підземних вод за пунктами спостережень з вивчення режиму підземних вод. 3. Облік даних про якість підземних вод: а) за пунктами спостережень з вивчення режиму підземних вод; б) за водопунктами інших видів. 4. Паспортизація родовищ підземних вод за всіма розвіданими МПВ. 5. Облік водозабірних споруд підземних вод: складання облікових карток на водозабірні споруди. 6. Складання журналу обліку водовідбору на діючих водозабірних спорудах підземних вод. 7. Складання журналу обліку водовідбору підземних вод за об'єктами адміністративно-територіального поділу.

Порядок використання кадастрової інформації. Нормальне функціонування будь-якої системи, передусім автоматизованої, передбачає зворотній зв'язок. В автоматизованій інформаційній системі Державного водного кадастру зворотній зв'язок здійснюється через систему запитів від користувачів до інформації, яка міститься в банку даних цієї системи. Залежно від завдань, що вирішуються в автоматизованій системі Державного водного кадастру (наприклад, розділ "Підземні води") запити можна класифікувати за видом обслуговування абонентів та за часовим режимом.

Серед користувачів інформацією розрізняють два види обслуговування запитів користувачів: 1. Користувачі, поставлені на постійне обслуговування. 2. Користувачі, яких обслуговують в режимі разових запитів.

До регламентованих запитів, здебільшого, належать: - заявки на дані із періодичної інформації (щорічні дані для міжвідомчого видання "Ресурси поверхневих і підземних вод, їх використання та якість"; - каталожні дані, які публікуються в роки, кратні п'яти, для міжвідомчого видання "Водні ресурси і їх використання". Щодо вирішення окремих видів завдань публікацію вважають достатнім видом інформаційного обслуговування. Та до регламентованих запитів можна зачислити не тільки заявки на періодичну інформацію.

Нерегламентовані запити — це звернення користувачів інформацією у відповідні підрозділи гідрогеологічної служби Держкомгеології за інформацією щодо конкретних водних об'єктів, а саме: 1. Запити на довідкові дані про те, де і яка інформація зберігається і в якій формі. 2. Запити на дані спостереження, які не опубліковані і зберігаються у фондах або опубліковані, та за певних причин не доступні для запитуючих. Запити даних спостережень налічують: -  запити на гідрогеологічні дані (про метод і результати проведених гідрогеологічних, розвідувальних, дослідних робіт, про підрахунок експлуатаційних запасів підземних вод); - запити на дані режимних спостережень (дані поточних спостережень та архівні дані. 3. Запити на розрахункові гідрогеологічні характеристики, тобто на ту інформацію, яку можна було б безпосередньо використовувати в проектних розробках. Залежно від призначення їх поділяють на: - запити щодо проектування водозабірних споруд або штучного відновлення підземних вод; - запити щодо гідрогеологічних даних для прогнозу; - запити щодо розрахунку окремих характеристик балансу та інших цілей. До нерегламентованих можуть іноді також зачислити запити щодо даних публікацій.

Важливим щодо обслуговування користувачів є також класифікація перелічених типів запитів за видами гідрогеологічних об'єктів: - басейн підземних вод; - родовище підземних вод; - водоносний горизонт; - пункт спостережень за підземними водами.