3.5.Завдання раціонального природокористування

Серед найбільш загальних завдань раціонального природокористування, що стосуються всіх галузей господарської діяльності та повинні знайти вияв в усіх екологічних компонентах доцільно назвати наступні:

1. Комплексний підхід до вивчення та використання природного середовища, що полягає:

   • в науково обґрунтованому визначенні потреб суспільства в природних ресурсах, нових джерел ресурсів та їх економічна оцінка;

   • створення загальної теорії природокористування та регіональних моделей оптимізації природокористування;

   • наукове прогнозування масштабів та наслідків зростаючого впливу багатогранної діяльності суспільства на природне середови­ще ;

   • комплексне вивчення впливу господарської діяльності на природне середовище та оперативний моніторинг за напрямами, ве­личиною та динамікою його зміни в результаті цього впливу;

   • розробка теорії та принципів практичного створення раціональних природно-технічних систем та створення оптимальних моде­лей таких систем як форм територіальної організації продуктивних сил суспільства.

В цьому відношенні важливим завданням раціоналізації природокористування є:

1. Розробка та впровадження технологічних схем компле­ксного використання природних ресурсів. Для кожного виду ресурсів властиві специфічні особливості комплексного використання, але мо­жна назвати основні загальні вимоги, що стосуються всіх видів при­родних ресурсів:

• максимальне використання всієї маси ресурсу, яка вилучається з природного середовища /включається до господарського обігу/ ;

• використання всіх корисних елементів /властивостей/, що входять до складу ресурсу ;

• повна утилізація як технологічних так і супутніх відходів, як сировини для подальшої переробки.

2. Ефективне очищення різноманітних відходів виробничого та побутового характеру, що є основними агентами забруднення природного середовища.

3. Застосування альтернативних видів енергії.

4. Озеленення.

5. Застосування схем водоспоживання замкнутого циклу з метою економії водних ресурсів та запобігання забруднення гідросфери, зокрема, та природного середовища взагалі

6. Переважне застосування агротехнічних та агробіотехнологічних методів ведення сільського господарства та скорочення до мінімально важливих рівнів агрохімічних заходів.

7. Оптимізація меліораційних заходів з метою збереження необхідних умов для реалізації саморегулюючих функцій систем вищих рівнів.

8. Створення системи заповідних природних об'єктів /терито­рія яких охороняється законом/, які вилучаються з усіх видів господарської діяльності.

9. Комплексний підхід до вибору методів /напрямів/ вирішення проблем природокористування.