Висновок

Таким чином, в даний час для радіоактивно забруднених лісових територій Білорусі дикорослі гриби і ягоди є критичним ланкою в харчовому ланцюжку людини з точки зору можливих дозових навантажень. Вміст радіонуклідів в дарах лісу збільшується зі зростанням рівня радіоактивного забруднення грунту. В якості найбільш значимого чинника, що впливає на надходження радіонуклідів у ягоди і гриби, можна також виділити умови зволоження грунту: ступінь переходу радіонуклідів у лісову харчову продукцію в умовах підвищеного вмісту вологи може зростати в 3-4 рази. Великий вплив на накопичення радіонуклідів у грибах і ягодах надає їх видова приналежність.

У даний період збирання грибів та ягід на забрудненій території досить обмежений і практично повністю заборонений на територіях з щільністю випадіння більше 2 Кі/км2 по цезію-137. Однак, рівень вмісту радіонуклідів у харчовій продукції лісу з часом буде зменшуватися за рахунок природного радіоактивного розпаду та міграції радіонуклідів у глиб грунту. Попередні прогнозні розрахунки показують, що в 2015 році концентрація цезію-137 у лісовій продукції зменшиться до рівня допустимих норм там, де щільність радіоактивного забруднення в 1991 році становила: 4 Кі/км2 - для чорниці, 8 Кі/км2 - для суниці, 5 Кі / км2 - для групи слабконакопичуючих грибів.

Слід також зазначити, що до теперішнього часу розроблено безліч рекомендацій щодо виходу з нинішнього кризового становища щодо використання дарів лісу. Перспективним способом є штучне культивування екологічно чистих грибів та ягід, що дозволить знизити надходження радіонуклідів в організм людини, а, отже, і ризик для здоровя населення.

За поглинаючої здатності основні види їстівних грибів розташовуються так: свинушка тонка> моховик жовто-бурий> польський гриб> сироїжка (види)> лисичка> білий гриб> красноголовець.

Для зниження надходження радіонуклідів в організм людини рекомендується культивувати (в домашніх умовах, теплицях і на присадибних ділянках) такі види екологічно чистих грибів: печериця, опеньок льотний, глива звичайна, сиїтаке та ін

Список використаної літератури

1. Будико М. І. Сучасні проблеми екології. - М.: 1994р. - 307с.

2. Вирощування грибів (Памятка для населення, що проживає на забрудненій радіоактивними речовинами території). Мн. 1998. - 20 с.

3. Ліс і Чорнобиль (Лісові екосистеми після аварії на Чорнобильській АЕС, 1986-1994 рр.). / Під ред. Іпатьєва В.А. - Мн.: МНПП «СТЕНЕР». 1994. - 248 с.

4. Ліс. Людина. Чорнобиль. (Лісові екосистеми після аварії на Чорнобильській АЕС: стан, прогноз, реакція населення, шляху реабілітації) / Під загальною ред. Іпатьєва В.А. - Гомель. 1999. - 454 с.

5. Лісовський Л. А. Радіаційна екологія та радіаційна безпека. - Мозир, Мозирський ДПІ, РІФ «Білий вітер», 1997. - 52 с.

6. Люцко А.М., Ролевіч І.В., Тернів В.І. Вижити після Чорнобиля. - Мн.: Вища школа, 1990. - 109 с.

7. Максимов М. Т., Оджагов Г. О. Радіоактивні забруднення та його вимір: Учеб. посібник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Вища школа, 1989. - 304 с.: Іл.

8. Чи можна перемогти радіацію. Рекомендації фахівців / О. В. Жуковська, С. Д. Кавале, І. В. Ролевіч та ін - Мн.: Білорусь, 1996. - 32 с.

9. Памятка для населення що проживає на території, забрудненої радіоактивними речовинами, 2-е вид., Мн. 1997. - 24 с.

10. Памятка «Ви збираєтесь до лісу ...» Рекомендації для населення щодо користування лісами в околиці м. Гомеля та м. Добруш (Гомельський лісгосп). Гомель. 1998. - 32 с.

11. Радіоактивне забруднення рослинності Білорусі (у звязку з аварією на Чорнобильській АЕС) / Під загальною ред. Парфьонова В.І., Якушева Б.І. -Мн.: Навука i технiка, 1995. - 582 с.

12. Республіканські допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді (РДУ-99). Мн. 1999. - 6 с.

13. Керівництво по веденню лісового господарства в зонах радіоактивного забруднення. Затверджено Міністром з надзвичайних ситуацій і захисту населення від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 23 жовтня 1995 Мн. 1995. - 112 с.

14. 10 років Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику (збірник статей). Мн.: Вид. «Н. Б. Кірєєв». 1998. - 232 с.