книги РЭ архив
131. Платежі за забруднення природного середовища та критерії нарахування.
Платежі за забруднення навколишнього середовища є складовою частиною фінансового механізму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Основу платежів становлять нормативи плати за забруднення навколишнього середовища.
Згідно з Методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України нормативи встановлюються за:
викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва.
Плата за забруднення переслідує різні цілі: стимулюючі, координаційні, контролюючі та компенсаційні.
Стимулюючий бік плати за забруднення виявляється в її впливі на економічні інтереси екологічно небезпечних підприємств шляхом підвищення або зменшення економічного тиску на них в залежності від обсягів викидів (скидів) в довкілля (чим більше обсяг викиду – тим вище плата).
Для цього використовуються два види плати:
а) за лімітові викиди (скиди) – в межах встановлених лімітів (тимчасового походження) викидів (скидів) забруднюючих речовин та згідно з дозволами на розміщення відходів в навколишньому середовищі. Щодо цих лімітованих викидів (скидів) встановлюються фіксовані нормативи плати;
б) за перевищення лімітів викидів (скидів), розміщення забруднюючих речовин. Тут плата визначається в кратному розмірів відносно фіксованих платежів.
Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на підставі лімітів та фактичних обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, а також базових нормативів плати за них і відповідних регулювальних коефіцієнтів.
Плата за забруднення навколишнього середовища в межах установлених лімітів коригується за регіонами України з застосуванням коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, та коефіцієнтів індексації базових нормативів плати.
Платежі підприємств за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів (тимчасово погоджених величин) відносяться на витрати виробництва, а при перевищенні лімітів провадяться за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.
Крім цього, законом також передбачено платежі за пошкодження природних ресурсів (зниження родючості грунтів, продуктивності лісу і водоймищ) відповідно до встановлених нормативів.
Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.
Содержание
- 001. Предмет, методи і завдання курсу Регіональна економіка та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- 002. Основні поняття та наукові категорії ре.
- 010. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- 005. Принципи рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- 004. Загальні закономірності рпс та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- 006. Основні фактори рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- 007. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- 008. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- 012. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- 003. Місце ре в системі наук.
- 011. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- 019. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні дреп.
- 013. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- 014. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- 015. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- 016. Суть, мета і концепція дреп.
- 017. Основні завдання дреп.
- 018. Механізм реалізації дреп України.
- 021. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- 025. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- 020. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- 027. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- 022. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- 023. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- 026. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- 024. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- 030. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- 029. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- 028. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- 037. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- 031. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх і малих міст.
- 048. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад гес на Дніпрі.
- 032. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні.
- 036. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- 033. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- 034. Особливості формування регіональних ринків праці та забезпечення раціональної зайнятості населення в Україні.
- 035. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- 038. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- 039. Територіальна структура господарського комплексу України.
- 040. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- 041. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- 045. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- 042. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 043. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 046. Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні тес та принципи їх територіальної організації.
- 044. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 047. Атомна електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
- 049. Металургійний комплекс України, його значення, структура, сировинна та паливна бази.
- 059. Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- 095. Машинобудівний комплекс Східного економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 050. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- 051. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- 120. Екологічні проблеми тес.
- 052. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- 090. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 053. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- 054. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- 082. Агропромисловий комплекс Ценртрального економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 055. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- 056. Транспортне машинобудування України, структура, значення, регіональні особливості територіальної організації та центри основних галузей.
- 057. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- 081. Машинобудівний комплекс Центрального економічного району, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 058. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- 060. Промисловість будівельних матеріалів, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 061. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- 077. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- 062. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- 063. Технічні культури України, їхня структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 074. Металургійний комплекс Донецького економічного району (ДонЕр), передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- 064. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 065. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- 073. Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- 066. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 070. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування.
- 080. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 068. Залізничний транспорт України. Регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- 069. Трубопровідний транспорт України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- 070. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі.
- 125. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
- 071. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- 088. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- 072. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 087. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- 075. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 076. Металургійний комплекс Придніпровського економічного району, передумови його розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- 078. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 079. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 083. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 085. Агропромисловий комплекс подільського економічного району. Основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 084. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 086. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 089. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 091. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи р-ку.
- 092. Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- 093. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 096. Агропромисловий комплекс Східного економічного рай
- 094. Промисловий комплекс Східного економічного району,його галузева структура і центри основних галузей.
- 097. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 098. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- 118. Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів.
- 099. Транспортний комплекс причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі, порти.
- 100. Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- 101. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України, їхня суть.
- 1) Зовнішня торгівля;
- 3)Торгівля технологіями здійснення спільних наукових розробок і проектів (наприклад, у сфері дослідження космосу, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я.
- 8) Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили
- 102. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
- 103. Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- 116. Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування.
- 104. Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- 119. Екологічні проблеми гес.
- 105. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- 114. Принцип екологічної зацікавленості та його використання у практиці управління.
- 106. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
- 108. Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- 117. Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування.
- 109. Основні етапи природокористування в Україні
- 110. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні
- 111. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів
- 112. Екологічний моніторинг, його види і рівні.
- 113. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
- 115. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
- 121. Екологічні проблеми аес.
- 122. Екологічні проблеми водного господарства.
- 123. Екологічні проблеми хімічної промисловості.
- 124. Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства.
- 126. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
- 3) Транспорт одне із джерел шуму;
- 4) Транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;
- 5) Транспорт є причиною травмованості та смерті людей і тварин.
- 127. Особливості середовища проживання у великих містах.
- 128. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.
- 129. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
- 130. Платежі за ресурси, їх види і нормативи.
- 131. Платежі за забруднення природного середовища та критерії нарахування.
- 132. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.
- 133. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.
- 009. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- 134. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування.
- 135. Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- 136. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв.