102. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
Під механізмом зовнішньоекономічних зв’язків розуміють сукупність їх конкретних форм, а також систему правових, організаційно – управлінських та фінансово – економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних господарських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально – економічних показників життя її громадян. Саме зовнішні економічні відносини сприяють зростанню національного доходу, прискореному розвитку науково – технічного прогресу, підвищенню рівня життя населення. Крім того, вони впливають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та взаєморозуміння.
Міжнародна ек д-ть У розпочалася у 1991 р з припиненням чинності колишнього союзного договору.На сьогодні У розвиває міжнародні ек, культурні й інші зв’язки з більш ніж 200 країнами світу.
Провідною формою залиш міжн торгівля товарами і послугами. Найбільш відчутне відставання експорту від імпорту у товарному обміні з Туркменистаном і Росією — основними постачальниками в Україну енергоносіїв.
Зовнішньоторговельними партнерами України є країни різних регіонів і частин світу. Майже третина всього експорту та половина імпорту України припадає на країни колишнього СРСР, насамперед Росію, яка є основним партнером у зовнішній торгівлі. Далі йдуть Туркменистан, Білорусь, Казахстан і Молдова. Серед інших європейських країн найбільше експортно-імпортних операцій здійснюється з Німеччиною, Італією, Польщею та Угорщиною, а серед країн інших регіонів світу — з Туреччиною, Китаєм та США.
Торгівля послугами посідає помітне місце в міжнародній торгівлі України. Найбільша питома вага серед послуг, які надавалися Україною іншим країнам, припадає на транспортні послуг (фрахт морських суден, транзит через її територію нафти, природного газу, інших вантажів, пасажирів), послуг зв'язку, різних ділових, професійних та технічних послуг.
Україна співпрацює з міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку. Крім цього вона отримує позики і кредити від центральних і комерційних банків економічно розвинутих країн — Німеччини, США, Італії, Франції, Японії та ін.
Досить розвиненою і перспективною формою зовнішньоекономічної діяльності підприємств нашої країни є кооперування виробництва, що поширене здебільшого в машинобудуванні.
Такі великі комплекси, як Південний машинобудівний завод у Дніпропетровську (випуск ракетоносіїв), Запорізький завод авіадвигунів "Мотор-Січ" чи Київський авіаційний завод ім. О.Антонова, мають численні виробничі зв'язки із партнерами з країн колишнього СРСР, насамперед, російськими підприємствами. Між ними налагоджується кооперування і в науково-технічній сфері.
Виїзд громадян України за її межі з метою відпочинку чи заробітку, як і в'їзд на ЇЇ територію громадян інших країн з цією ж метою, супроводжується міждержавними валютно-фінансовими потоками, тому міждержавний рух туристів і робочої сили також належить до зовнішньоекономічних зв'язків. Через низький рівень обслуговування притік іноземних туристів в Україну надзвичайно низький. Натомість зростає кількість українських громадян, які відпочивають у країнах Середземномор'я (Туреччина, Кіпр, Єгипет, Чорногорія, Іспанія, Франція, Італія), країнах Середньої Європи, Америки.
Останнім часом Україна стала значним постачальником робочої сили в Росію, постсоціалістичні країни Центральної Європи (Польщу, Чехію), економічно розвинені країни Південної і Західної Європи (Італію, Іспанію, Португалію, Грецію, Німеччину, Велику Британію та ін.). Масова трудова еміграція з України є в наш час надзвичайно болісним і суперечливим явищем. Докорінно змінити цю ситуацію може розвиток вітчизняної економіки, підняття рівня доходів населення.
Перспективи. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до світової системи торгівлі; розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек звязків Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки.
- 001. Предмет, методи і завдання курсу Регіональна економіка та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- 002. Основні поняття та наукові категорії ре.
- 010. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- 005. Принципи рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- 004. Загальні закономірності рпс та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- 006. Основні фактори рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- 007. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- 008. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- 012. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- 003. Місце ре в системі наук.
- 011. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- 019. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні дреп.
- 013. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- 014. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- 015. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- 016. Суть, мета і концепція дреп.
- 017. Основні завдання дреп.
- 018. Механізм реалізації дреп України.
- 021. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- 025. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- 020. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- 027. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- 022. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- 023. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- 026. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- 024. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- 030. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- 029. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- 028. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- 037. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- 031. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх і малих міст.
- 048. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад гес на Дніпрі.
- 032. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні.
- 036. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- 033. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- 034. Особливості формування регіональних ринків праці та забезпечення раціональної зайнятості населення в Україні.
- 035. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- 038. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- 039. Територіальна структура господарського комплексу України.
- 040. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- 041. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- 045. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- 042. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 043. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 046. Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні тес та принципи їх територіальної організації.
- 044. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- 047. Атомна електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
- 049. Металургійний комплекс України, його значення, структура, сировинна та паливна бази.
- 059. Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- 095. Машинобудівний комплекс Східного економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 050. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- 051. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- 120. Екологічні проблеми тес.
- 052. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- 090. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 053. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- 054. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- 082. Агропромисловий комплекс Ценртрального економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 055. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- 056. Транспортне машинобудування України, структура, значення, регіональні особливості територіальної організації та центри основних галузей.
- 057. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- 081. Машинобудівний комплекс Центрального економічного району, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 058. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- 060. Промисловість будівельних матеріалів, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 061. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- 077. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- 062. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- 063. Технічні культури України, їхня структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 074. Металургійний комплекс Донецького економічного району (ДонЕр), передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- 064. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 065. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- 073. Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- 066. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- 070. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування.
- 080. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 068. Залізничний транспорт України. Регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- 069. Трубопровідний транспорт України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- 070. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі.
- 125. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
- 071. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- 088. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- 072. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 087. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- 075. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 076. Металургійний комплекс Придніпровського економічного району, передумови його розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- 078. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 079. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 083. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 085. Агропромисловий комплекс подільського економічного району. Основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- 084. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- 086. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 089. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 091. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи р-ку.
- 092. Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- 093. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 096. Агропромисловий комплекс Східного економічного рай
- 094. Промисловий комплекс Східного економічного району,його галузева структура і центри основних галузей.
- 097. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- 098. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- 118. Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів.
- 099. Транспортний комплекс причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі, порти.
- 100. Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- 101. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України, їхня суть.
- 1) Зовнішня торгівля;
- 3)Торгівля технологіями здійснення спільних наукових розробок і проектів (наприклад, у сфері дослідження космосу, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я.
- 8) Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили
- 102. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
- 103. Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- 116. Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування.
- 104. Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- 119. Екологічні проблеми гес.
- 105. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- 114. Принцип екологічної зацікавленості та його використання у практиці управління.
- 106. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
- 108. Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- 117. Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування.
- 109. Основні етапи природокористування в Україні
- 110. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні
- 111. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів
- 112. Екологічний моніторинг, його види і рівні.
- 113. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
- 115. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
- 121. Екологічні проблеми аес.
- 122. Екологічні проблеми водного господарства.
- 123. Екологічні проблеми хімічної промисловості.
- 124. Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства.
- 126. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
- 3) Транспорт одне із джерел шуму;
- 4) Транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;
- 5) Транспорт є причиною травмованості та смерті людей і тварин.
- 127. Особливості середовища проживання у великих містах.
- 128. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.
- 129. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
- 130. Платежі за ресурси, їх види і нормативи.
- 131. Платежі за забруднення природного середовища та критерії нарахування.
- 132. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.
- 133. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.
- 009. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- 134. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування.
- 135. Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- 136. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв.