logo
екологічне право методичка

Тестові завдання та задачі для самоконтролю Змістовний модуль 1

1. Предметом екологічного права є:

а) екологічні правовідносини;

б) екологічні права та обов’язки громадян;

в) джерела екологічного права.

2. Суб’єктами екологічного права не можуть бути:

а) іноземці;

б) недієздатні особи;

в) іноземні держави;

г) юридичні особи.

3. Методом екологічного права є:

а) сукупність засобів та прийомів, через які право впливає на екологічні правовідносини;

б) екологічні правовідносини, що складаються між фізичними та юридичними особами з приводу належності, використання та охорони об’єктів навколишнього природного середовища;

в) екологічні правовідносини, що складаються між фізичними та юридичними особами з приводу володіння, користування та розпорядження об’єктами навколишнього природного середовища.

4. До кодифікованих законодавчих актів, що регулюють екологічні правовідносини належить:

а) п’ять кодексів – Земельний, Лісовий, Водний, Про тваринний світ та Про надра;

б) чотири кодекси – Земельний, Водний, Лісовий, Про надра;

в) шість кодексів - Земельний, Лісовий, Водний, Повітряний та Про надра та Про тваринний світ.

5. Систему екологічного права складають:

а) загальна та особлива частини;

б) підгалузі права, прості та складні правові інститути, загальна, особлива та спеціальна частини;

в) Земельний, водний, лісовий кодекси та Кодекс України про надра.

6. Екологічне право являє собою:

а) комплексну галузь права;

б) підгалузь права;

в) самостійну галузь права.

7. Об’єктами екологічного права є:

а) природні блага, з приводу яких можливо виникнення суспільних правовідносин;

б) суспільні правовідносини, що виникають з приводу використання природних благ.

8. Право власності на природні ресурси в Україні існує в таких формах:

а) державна, колективна, приватна;

б) виключна власність народу Україна, державна, колективна, приватна;

в) державна, комунальна, приватна;

г) лише державна власність.

9. Суб’єктивне право власності на природні ресурси характеризується:

а) повноваженнями по володінню, користуванню та розпорядженню природними ресурсами;

б) повноваженнями по використанню, відтворенню та охороні природних ресурсів;

в) повноваженнями по володінню, користуванню, відтворенню, охороні та розпорядженню природними ресурсами.

10. Об’єктами права власності на природні ресурси є:

а) природні та штучно створені ресурси, які зареєстровані в обліково-кадастровій документації як об’єкти володіння, користування та розпорядження;

б) лише природні об’єкти, які зареєстровані в обліково-кадастровій документації як об’єкти володіння, користування та розпорядження;

в) усі природні об’єкти, які знаходять на території України.

11. Держава Україна реалізує свої повноваження власника на природні ресурси через:

а) органи державної виконавчої влади;

б) через підприємства, установи, організації державної форми власності;

в) через органи місцевого самоврядування;

г) через фізичних та юридичних осіб.

12. Суб’єктами приватної форми власності на природні ресурси можуть бути:

а) будь-які фізичні та юридичні особи;

б) лише фізичні особи;

в) фізичні особи – громадяни України;

г) фізичні та юридичні особи приватного права.