Змістовний модуль 2

1. До складу земель України належать:

а) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

б) усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

в) земельні ділянки та права на них;

г) землі державної, комунальної та приватної власності.

2. Право власності на землю це право:

а) по володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою;

б) по використанню, відтворенню та охороні земель;

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право розпорядження земельною ділянкою.

3. Шляхи за якими не набувається право власності на земельну ділянку громадянами України:

а) за договорами купівлі-продажу, дарування, міни;

б) прийняття спадщини;

в) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю);

г) шляхом внесення земельної ділянки до статутного фонду.

4. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними

об'єктами, що мають національне значення;

в) землі оборони;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

5. Не відноситься до системи заходів по охороні земель:

а) організація раціонального використання;

б) захист від шкідливого антропогенного впливу;

в) захист права власності на земельні ділянки;

г) забезпечення особливого режиму використання земель природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

6. Земельні ділянки це –

а) частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо них правами;

б) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

в) усі землі в межах території України, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

г) будь-яка частина земної поверхні.

7. Землі на території України можуть перебувати у таких формах власності:

а) лише державній власності;

б) у державній, колективній та приватній власності;

в) у державній, комунальній та приватній власності;

г) у виключній власності народу України.

8. Право постійного користування земельною ділянкою – це право по:

а) володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою без встановленого строку;

б) використанню, відтворенню та охороні земельної ділянки, закріпленої на невизначений строк;

в) лише по використанню земельної ділянки;

г) володінню і користуванню земельною ділянкою на невизначений строк.

9. Іноземні громадяни мають право :

а) власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території України;

б) на постійне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території України;

в) лише на короткострокове користування земельними ділянками на території України;

г) на орендне користування земельними ділянками на території України.

10. Не передбачено Земельним Кодексом України у галузі використання та охорони земель здійснення такого виду контролю:

а) державного;

б) самоврядного;

в) громадського;

г) виробничого.

11. Згідно Кодексу України про надра - надра є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) виключною власністю народу та держави Україна.

12. Корисні копалини за свої значенням поділяються на:

а) загальнопоширені та не загальнопоширені;

б) загальнодержавного та місцевого значення.

13. Не відноситься до спеціального користування надрами:

а) видобування корисних копалин;

б) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

в) забір води із колодязів;

г) скидання стічних вод.

14. Право спеціального користування надрами характеризується такими ознаками:

а) обов'язкове отримання спеціального дозволу (ліцензії);

б) є загальнодоступним;

в) не підлягає державній реєстрації;

г) не потребується спеціального дозволу.

15. Не потребується надання гірничого відводу при таких видах користування надрами:

а) розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

б) розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

в) геологічного вивчення надр;

г) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

16. Державний фонд надр формується :

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

17. Державний фонд родовищ корисних копалин формується:

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

18. Ліси на території України є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави; територіальних громад сіл, селищ, міст; фізичних та юридичних осіб;

г) власністю народу Україна, а також можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності.

19. До лісових ресурсів загальнодержавного значення не належать:

а) деревина від рубок головного користування;

б) технічна та лікарська сировина;

в) живиця.

20. Із земель лісового фонду у приватну власність:

а) можуть бути передані будь-які ділянки земель лісового фонду для лісогосподарських потреб;

б) можуть бути передані замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.

в) не можуть передаватися земельні ділянки лісового фонду.

21. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів не уповноважені здійснювати:

а) підприємства, яким наданий ліс у тимчасове користування;

б) Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

в) органи місцевого самоврядування;

г) Кабінет Міністрів України.

22. Згідно Лісового кодексу України усі ліси на території України поділяються на:

а) 3 категорії – природоохоронні, захисні та на територіях природно-заповідного фонду;

б) захисні, до яких входять санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси;

в) 4 категорії – захисні; рекреаційно-оздоровчі; природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; експлуатаційні ліси;

г) 2 категорії – захисні та експлуатаційні ліси.

23. Громадяни в поряду спеціального лісокористування мають право на:

а) вільне перебування в лісах;

б) безкоштовне збирання для власного споживання дикорослих трав'яних рослин, квітів;

в) заготівлю деревини;

г) безкоштовну заготівлю для власного споживання ягід, горіхів.

24. Документами, які не дають право на спеціальне лісокористування є:

а) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою;

б) лісовий квиток;

в) лісорубний квиток;

г) договір дарування.

25. До водного фонду не належать:

а) поверхневі води (природні водойми водотоки, штучні водойми);

б) підземні води та джерела;

в) води у резервуарах та водопроводах;

г) внутрішні морські води та територіальне море.

26. Води в Україні перебувають у власності:

а) держави;

б) народу України;

в) держави, територіальних громад, фізичних та юридичних осіб;

г) держави та територіальних громад.

27. Не належить до права спеціального водокористування:

а) забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв;

б) пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

в) скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти;

г) задоволення потреб населення.

28. Довгострокове водокористування є:

а) від 5 до 20 років;

б) від 3 до 25 років;

в) від 5 до 25 років;

г) від 3 до 20 років.

29. Лісосплав на водних об'єктах в Україні:

а) дозволяється;

б) забороняється;

в) дозволяється на умовах ліцензії;

г) забороняється для фізичних осіб і дозволяється для юридичних осіб.

30. Питне та господарсько-побутове водопостачання буває:

а) централізованим і нецентралізованим;

б) загальним і спеціальним;

в) лікувальним, курортним і оздоровчим:

г) побутовим та промисловим.

31. За своїм значенням води України поділяються на:

а) загальнодержавного і місцевого значення;

б) поверхневі і підземні води;

в) води для промислових та побутових потреб;

г) для промислового, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

32. Первинними водокористувачами є:

а) юридичні особи;

б) ті особи, що мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води;

в) спеціальні водокористувачі;

г) ті особи, які беруть воду з чужих водозабірних споруд.

33. Право загального водокористування:

а) може бути обмежене за певних підстав;

б) не може бути обмежене ні при яких обставинах.

34. Дозвіл на спеціальне водокористування водними об'єктами загальнодержавного значення видається:

а) державними органами охорони навколишнього природного середовища;

б) органами державної виконавчої влади;

в) органами місцевого самоврядування.

35. Водні об'єкти, які віднесені до категорії лікувальних у встановленому законом порядку використовуються:

а) лише для лікувальних і оздоровчих потреб;

б) для лікувальних та інших потреб за умови, що їх якісний стан не погіршується.

36. Водоохоронні зони встановлюються:

а) для створення сприятливого режиму водних об’єктів;

б) запобігання забрудненню, засміченню водних об’єктів;

в) для здійснення землевпорядкування;

г) запобігання вичерпанню водних об’єктів.

37. До об'єктів тваринного світу належать:

а) дикі тварини;

б) частини диких тварин;

в) свійські тварини;

г) продукти життєдіяльності диких тварин.

38. Об'єкти тваринного світу можуть перебувати у :

а) державній, комунальній і приватній власності;

б) державній, комунальній, приватній власності та виключній власності народу України;

в) виключній власності народу України;

г) державній власності.

39. У власності фізичних та юридичних осіб не можуть перебувати об'єкти тваринного світу:

а) дикі тварини, які занесені до Червоної Книги і вилучені із стану природної волі;

б) які завезені на територію України з інших країн на законних підставах;

в) які розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах;

г) набуті іншим не забороненим законом шляхом.

40. У комунальній власності перебувають об'єкти тваринного світу, які:

а) перебувають у стані природної волі на території, що віднесена до комунальної форми власності;

б) перебувають на утриманні підприємств, установ, організацій комунальної форми власності;

в) Дикі тварини, які віднесені до Червоної Книги України.

41. Користування об'єктами тваринного світу здійснюється:

а) на праві власності;

б) на праві загального користування;

в) на праві спеціального користування;

г) на праві загального і спеціального користування;

д) на праві власності та на праві загального і спеціального користування.

42. До нормативно-правових актів міжнародного екологічного права за дією у просторі не відносяться:

а) регіональні;

б) міждержавні;

в) локальні;

г) глобальні.

43. До міжнародних річок не належать річки які:

а) пересікають території двох і більше держав;

б) розділяють території двох і більше держав;

в) є транспортним шляхом для перевезення продукції, що має міжнародне значення.

44. До об'єктів міжнародного екологічного права у сфері охорони атмосферного повітря не відноситься:

а) транскордонне забруднення повітря на великі відстані;

б) негативний фізичний вплив на атмосферне повітря (підвищених рівнів шуму, вібрації, іонізуючих випромінювань)

в) зміна клімату;

г) руйнування озонового шару.

45. До складу земель України належать:

а) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

б) усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

в) земельні ділянки та права на них;

г) землі державної, комунальної та приватної власності.

46. Право власності на землю це право:

а) по володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою;

б) по використанню, відтворенню та охороні земель;

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право розпорядження земельною ділянкою.

47. Шляхи за якими не набувається право власності на земельну ділянку громадянами України:

а) за договорами купівлі-продажу, дарування, міни;

б) прийняття спадщини;

в) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю);

г) шляхом внесення земельної ділянки до статутного фонду.

48. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними

об'єктами, що мають національне значення;

в) землі оборони;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

49. Не відноситься до системи заходів по охороні земель:

а) організація раціонального використання;

б) захист від шкідливого антропогенного впливу;

в) захист права власності на земельні ділянки;

г) забезпечення особливого режиму використання земель природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

50. Земельні ділянки це –

а) частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо них правами;

б) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

в) усі землі в межах території України, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

г) будь-яка частина земної поверхні.

51. Землі на території України можуть перебувати у таких формах власності:

а) лише державній власності;

б) у державній, колективній та приватній власності;

в) у державній, комунальній та приватній власності;

г) у виключній власності народу України.

52. Право постійного користування земельною ділянкою – це право по:

а) володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою без встановленого строку;

б) використанню, відтворенню та охороні земельної ділянки, закріпленої на невизначений строк;

в) лише по використанню земельної ділянки;

г) володінню і користуванню земельною ділянкою.

53. Іноземні громадяни мають право :

а) власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території України;

б) на постійне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території України;

в) лише на короткострокове користування земельними ділянками на території України;

г) на орендне користування земельними ділянками на території України.

54. Не передбачено Земельним Кодексом України у галузі використання та охорони земель здійснення такого виду контролю:

а) державного;

б) самоврядного;

в) громадського;

г) виробничого.

55. Згідно Кодексу України про надра - надра є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) виключною власністю народу та держави Україна.

56. Корисні копалини за свої значенням поділяються на:

а) загальнопоширені та не загальнопоширені;

б) загальнодержавного та місцевого значення.

57. Не відноситься до спеціального користування надрами:

а) видобування корисних копалин;

б) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

в) забір води із колодязів;

г) скидання стічних вод.

58. Право спеціального користування надрами характеризується такими ознаками:

а) обов'язкове отримання спеціального дозволу (ліцензії);

б) є загальнодоступним;

в) не підлягає державній реєстрації;

г) не потребується спеціального дозволу.

59. Не потребується надання гірничого відводу при таких видах користування надрами:

а) розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

б) розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

в) геологічного вивчення надр;

г) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

60. Державний фонд надр формується :

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

61. Державний фонд родовищ корисних копалин формується:

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

62. Ліси на території України є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) власністю народу та держави Україна.

63. До лісових ресурсів загальнодержавного значення не належать:

а) деревина від рубок головного користування;

б) технічна та лікарська сировина;

в) живиця.

64. Із земель лісового фонду у приватну власність:

а) можуть бути передані будь-які ділянки земель лісового фонду для лісогосподарських потреб;

б) можуть бути передані замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.

в) не можуть передаватися земельні ділянки лісового фонду.

65. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів не уповноважені здійснювати:

а) підприємства, яким наданий ліс у тимчасове користування;

б) Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

в) органи місцевого самоврядування;

г) Кабінет Міністрів України.

66. Усі ліси на території України поділяються на:

а) 1-шу групу - природоохоронні та на територіях природно-заповідного фонду, 2-гу групу - які мають також експлуатаційне значення;

б) захисні - санітарно-гігієнічні та оздоровчі.

67. Громадяни в поряду загального лісокористування мають право на:

а) вільне перебування в лісах;

б) безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти;

в) заготовляти живицю;

г) безкоштовно заготовляти для власного споживання ягоди, горіхи.

68. Документами, які не дають право на спеціальне лісокористування є:

а) державний акт на право постійного користування;

б) лісовий квиток;

в) лісорубний квиток.

69. До водного фонду належать:

а) повехневі води (природні водойми водотоки, штучні водойми);

б) підземні води та джерела;

в) води у резервуарах та водопроводах;

г) внутрішні морські води та територіальне море.

70. Води в Україні перебувають у власності:

а) держави;

б) народу України;

в) держави, територіальних громад, фізичних та юридичних осіб.

71. Не належить до права спеціального водокористування:

а) забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв;

б) пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

в) скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

72. Довгострокове водокористування є:

а) від 5 до 20 років;

б) від 3 до 25 років;

в) від 5 до 25 років;

г) від 3 до 20 років.

73. Лісосплав на водних об'єктах в Україні:

а) дозволяється;

б) забороняється.

74. За своїм значенням води України поділяються на:

а) загальнодержавного і місцевого значення;

б) поверхневі і підземні води.

75. Первинними водокористувачами є:

а) юридичні особи;

б) ті, що мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води;

в) спеціальні водокористувачі.

76. Право загального водокористування:

а) може бути обмежене за певних підстав;

б) не може бути обмежене ні при яких обставинах.

77. Дозвіл на спеціальне водокористування водними об'єктами загальнодержавного значення видається:

а) державними органами охорони навколишнього природного середовища;

б) органами державної виконавчої влади;

в) органами місцевого самоврядування.

78. Водні об'єкти, які віднесені до категорії лікувальних у встановленому законом порядку використовуються:

а) лише для лікувальних і оздоровчих потреб;

б) для лікувальних та інших потреб за умови, що їх якісний стан не погіршується.

79. До об'єктів тваринного світу належать:

а) дикі тварини;

б) частини диких тварин;

в) свійські тварини;

г) продукти життєдіяльності диких тварин.

80. Об'єкти тваринного світу можуть перебувати у :

а) державній, комунальній і приватній власності;

б) державній, комунальній, приватній власності та виключній власності народу України;

в) виключній власності народу України;

г) державній власності.

81. У власності фізичних та юридичних осіб не можуть перебувати об'єкти тваринного світу:

а) дикі тварини, які занесені до Червоної Книги і вилучені із стану природної волі;

б) які завезені на територію України з інших країн на законних підставах;

в) які розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах;

г) набуті іншим не забороненим законом шляхом.

82. У комунальній власності перебувають об'єкти тваринного світу, які:

а) перебувають у стані природної волі на території, що віднесена до комунальної форми власності;

б) перебувають на утриманні підприємств, установ, організацій комунальної форми власності;

в) дикі тварини, які віднесені до Червоної Книги України.

83. Користування об'єктами тваринного світу здійснюється:

а) на праві власності;

б) на праві загального користування;

в) на праві спеціального користування;

г) на праві загального і спеціального користування;

д) на праві власності та на праві загального і спеціального користування.