1.2 Катастрофа на ЧАЕС та її наслідки на території Республіки Білорусь

26 квітня 1986 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух ядерного реактора. Цей день поділив життя населення до і після Чорнобиля. Чорнобильська катастрофа сама найбільша в світі катастрофа, на нашій планеті. У реакторі знаходилося 190,2 тонни ядерного пального, в навколишнє середовище було викинуто близько 4 тонн (1018 Бк радіонуклідів йоду, цезію, стронцію, плутонію та інших). Особливу, небезпека в перші дні представляв Йод-131. У результаті аварії забруднено 23% території Білорусі з 3678 населеними пунктами, в яких проживало понад 2,2 млн. чоловік (пята частина населення РБ). Забруднено 4,8% території України і 0,5% території Росії.

Понад 20% сільгоспугідь забруднені довгоживучими радіонуклідами, з них 1,7 млн. га - цезієм-137, майже 0,5 млн. га - стронцієм-90; 0,26 млн. га виведені повністю з сільгоспобігу. Площа територій, де щільність забруднення перевищує 37 кБк/м2 складає 46,45 тис. км (площа Білорусі 207,6 тис. км.).

Перші 2-3 дні радіоактивна хмара мало північно-західний, північний і північно-східний напрямок від ЧАЕС у бік Білорусі. Станом на 30 квітня напрямок вітру змінився на південний і східний. Легкі частки піднялись у верхній шар атмосфери і осідали від кілька місяців до року, пройшовши кілька разів навколо земної кулі. Більш тяжкі радіонукліди випадали поблизу місця аварії. У перший період становище визначалося короткоживучими радіонук- лідами, особливо йодом-131.

Тільки 2 травня 1986 року було прийнято рішення про евакуацію населення з 30 км. зони ЧАЕС. Травень 1986 - евакуйованих 11,4 тис. жителів Брагінського, Наровлянський і Хойнікского районів Гомельської області, з 50 населених пунктів.

Протягом 1986 евакуйовано 24,7 тис. чоловік, на 1996 рік - 130 тис. чоловік. Всього відселено 415 населених пунктів (273 - Гомельська, 140 - Могилевська і 2 - Брестською областях). З травня 1986 року землі 5 зони відчуження вивели з сільськогосподарського обороту. У 1988 році на територiї (площа 215,5 тис. га) утворений Поліський Державний радіаційно-екологічний заповідник. Тепер його площа складає 2,16 тис. км2. [5]

Знатні дози опромінення отримали жителі Хойнікского. Наровлянський і Брагінського районів Гомельської області, а також жителі ВАКівської району, Могилевської Брестської областей.

Регіони забруднення. Гомельська, Могилевська. Закордоном відселення найбільша щільність забруднення цезієм-137: в с Шепетовічі Чечерського району (6,14 Кі/км2); д. Валєв Добрушського району (60 Кі/км2) Гомельської області; д. Чудяни Чернявского району Могильовської області (146 Кі / км2). Забруднення стронцієм, плутонієм має «плямистий характер». Стронцій-90 від 2 до 3,2 Кі/км2 - Хойнікскій, Ветковський, Добрушського, Брагінський райони. Плутоній-238, 239,240 - головним чином у зоні відселення (Наровлянський, Хойнікскій, Брагінський).

У Брестській області забруднені: Лунинецький, Столінський, Пінський, Дрогіченскій, Березовський, Барановичский райони. У Мінській області: Воложинської, Борисовський, Березинський, Солігорськ, Мододеченскій, Вілейський, Столбцовському, Крупський, Логойський, Слуцький райони.

Гродненська область: Дятловський, Івановічскій, Корелицькому, Лидский, Новогрудський, Сморгонский райони. Вітебська область - найбільш «чиста», в Тодочінському районі 4 населені пункту (Єльник, ст. Будовка, Нов, Будовка, Сани). [6]

Детальне обстеження лісів Білорусі показало, що в результаті аварії на ЧАЕС понад 1700 тис. га (четверта частина від всієї площі лісів) піддалася радіоактивному забрудненню. Слід зазначити, що забрудненої вважається територія, якщо щільність випадінь перевищує 1 Кі/км2 по цезію-137, 0,15 Кі/км2 по стронцію-90 і 0,01 Кі/км2 по плутонію-238, 239,240. Більше 90% забрудненої лісового фонду припадає на зону забруднення по цезію-137 від 5 до 15 Кі/км2. У доаварійний період рівень радіоактивного забруднення в лісах Білорусі досягав 0,2-0,3 Кі/км2 і визначався в основному природними радіонуклідами та штучними радіонуклідами глобальних випадань, що утворилися в результаті випробувань ядерної зброї.

З 88 існуючих в республіці лісгоспів 49 у тій чи іншій мірі піддалося радіоактивного забруднення, що в значній мірі змінило характер їх господарської діяльності.

Великомасштабне забруднення лісових комплексів Білорусі різко обмежило використання лісових ресурсів, справило негативний вплив на економічний і соціально-психологічний стан населення в цілому.

У перші дні після аварії до 80% радіоактивних випадінь було затримано надземною частиною деревного ярусу. Потім відбувалося швидке очищення крон і стовбурів під впливом метеорологічних факторів, і в кінці 1986 року до 95% радіоактивних речовин, затриманих лісом, вже знаходилося в грунті, причому основна їхня частина в лісовій підстилці, що є акумулятором радіонуклідів. Подальша швидкість міграції радіонуклідів в глиб грунту залежала від виду рослинного покриву, водного режиму, агрохімічних показників грунтів і фізико-хімічних властивостей радіоактивних випадінь. Проведені дослідження показали, що в даний період основна частина радіоактивних випадінь, як і раніше зосереджена у верхньому горизонті грунтів, де вони добре утримуються органічними і мінеральними компонентами. [4]

Забруднення лісової рослинності залежить від рівня радіоактивних випадінь і властивостей грунту. На гідроморфних (надлишково зволожених) грунтах відмічається більш висока ступінь переходу в системі «грунт - рослина», ніж на автоморфних (нормально зволожених) грунтах. Чим вище родючість грунту, тим менша частка радіонуклідів надходить як в деревостани, так і в організми надгрунтового покриву (гриби, ягоди, мохи, лишайники, травяна рослинність).

Найбільшим вмістом радіонуклідів у різних частинах деревного пологу характеризуються хвоя (листя), молоді пагони, кора, луб; найменше забруднення відзначено в деревині. Акумуляторами радіонуклідів в лісових спільнотах є гриби, мохи, лишайники, папороті. Лісовою рослинністю поглинається в основному цезій-137, стронцій-90. Трансуранові елементи (плутоній-238, 239,240 і америцій-241) слабо включаються в міграційні процеси. [3]

Таким чином, лісові екосистеми є постійним джерелом надходження радіонуклідів в лісову продукцію, зокрема, в харчову. Накопичення радіонуклідів в лісових ягодах і грибах у 20-50 разів більше, ніж їх вміст у продуктах сільськогосподарського виробництва при однаковому рівні радіоактивного забруднення. Дослідження показали, що доза опромінення, обумовлена споживанням лісових продуктів харчування, в 2-5 разів вище доз, які формуються за рахунок вживання сільськогосподарських продуктів. Причому на відміну від сільськогосподарських угідь, лісові комплекси є малокерованими з точки зору зниження радіаційного навантаження шляхом проведення різних ефективних контрзаходів із застосуванням сучасних технологій.

Перебування в лісі також повязано з додатковим зовнішнім опроміненням, оскільки ліси зявилися природним барєром, а, отже, - резервуаром радіоактивних випадінь. Проблеми радіаційної безпеки на забруднених лісових територіях в основному вирішуються за рахунок обмежувальних заходів. При цьому дуже важлива правильна регламентація побічного користування лісом - збору грибів, ягід, а також відпочинку.

Збір грибів та ягід допустимо в лісових кварталах, що мають щільність забруднення грунтів по цезію-137 не більше 2 Кі/км2. Інформування про радіаційну ситуацію в лісі здійснюється за допомогою установки попереджуючих знаків на дорогах перед вїздом в ліс і в місцях, найбільш відвідуваних людьми. Також в конторах лісгоспів, лісництв, деревообробних цехів встановлені стенди, що містять інформацію про радіоактивне забруднення території, лісової продукції, про діючі нормативи, а також відомості про місцезнаходження лабораторій і постів радіаційного контролю. [10]

І сьогодні через два десятиліття після чорнобильської трагедії існують суперечливі оцінки її дії і заподіяного економічного збитку. Згідно з опублікованими в 2000 р. даним з 860 тис. чоловік, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, понад 55 тис. ліквідаторів померли, десятки тисяч стали інваліда ми. Півмільйона людей до цих пір проживає на забруднених територіях. [1]