12.7 Геоінформаційні системи

Серед засобів інформаційного забезпечення досліджень ландшафтів особливе міс­це посідають геоінформаційні системи (ГІС).

ГІС – це інтерактивні системи, здатні реалізувати збір, систематизацію, зберіган­ня, обробку, оцінку, відображення і розповсюдження даних, і як засіб отримання на їхній основі нової інформації і знань про просторово-часові явища.

До структури ГІС входять чотири обов’язкові підсистеми:

-введення даних, що забезпечує введення і/або обробку просторових даних, отриманих з карт або будь-яких інших джерел інформації;

-зберігання і пошуку, що дає змогу оперативно отримувати дані для відповід­ного аналізу, актуалізувати і коректувати їх;

-обробки й аналізу, які дають змогу оцінювати параметри, вирішувати розра­хунково-аналітичні задачі;

-представлення (видачі) даних у різному вигляді (карти, таблиці, зображення, блок-діаграми, цифрові моделі місцевості та ін.).

Існують різні аспекти класифікації ГІС. Наприклад, за територіальним охоплен­ням (загальнонаціональні і регіональні ГІС); за цілями (багатоцільові, спеціалізо­вані, зокрема, інформаційно-довідкові, інвентаризаційні, для потреб планування, управління); за тематичною орієнтацією (загальногеографічні, галузеві, зокрема водних ресурсів, використання земель, лісокористування, рекреації та ін.).

Більшість систем орієнтована на вирішення приватних завдань, але щоразу більшу ува­гу приділяють комплексним аспектам вивчення системи «суспільство – природа».

Саме з погляду всебічного аналізу території, що інтегрує природні, соціальні і еко­номічні складники, створюють глобальну базу даних, відому під назвою Глобально­го ресурсного інформаційного банку даних (GRID).

GRID функціонує в рамках створеної 1975 року системи моніторингу навколиш­нього середовища (GEMS) під егідою програми ООН довкілля (ЮНЕП). GEMS нині складається з 22 глобальних систем моніторингу, які управляються через різ­ні організації ООН, наприклад, Продовольчу і сільськогосподарську організацію (ФАО), Всесвітню метеорологічну організацію (ВМО), Всесвітню організацію охо­рони здоров’я (ВОЗ), міжнародні союзи й окремі країни, що тією чи іншою мірою беруть участь у програмі. Моніторингові мережі організовано всередині п’яти бло­ків, пов’язаних з кліматом, здоров’ям людей, середовищем океану, далекодіючими забрудненнями, що переміщаються, відновлюваними природними ресурсами.

Головна перевага ГІС перед іншими інформаційними системами – в можливості об’єднання різнорідних даних на основі географічної (просторової) інформації. Можливість зручного пошуку об’єктів за географічною чи іншою просторовою ознакою, пошук об’єкта в базі даних за значеннями його атрибутів з подальшим з’ясуванням його місця розташування на карті-схемі роблять ГІС-технології не­замінними у створенні сучасних інформаційно-довідкових систем. З огляду на тенденції розвитку Internet, що найближчим часом може стати одним з основних джерел інформації в усьому світі, інтеграція ПС-технологій і Internet-технологій становить безсумнівну актуальність.

Для забезпечення дотримання законодавства про охорону довкілля в процесі гос­подарської та іншої діяльності в Україні здійснюється екологічний аудит.