4.2 Принципи загальнонаукової класифікації
Класифікації можуть бути побудовані за різними принципами: морфологічним, генетичним, історичним, кількісним та ін. Виділяють три основні принципи (підходи) загальнонаукової класифікації ландшафтів: історичний, генетичний і структурний, об’єднуючи їх спільною назвою – структурно-генетичний. Усі вони тісно пов’язані між собою. Структура свідчить про історію (вік), генезис ландшафту і, навпаки, від останніх залежить його будова. Основним показником класифікації ландшафтів при структурному підході є домінуючі урочища й місцевості (їх процентні співвідношення). Ознаки внутрішньої структури покладені в основу виділення низьких таксонів ландшафту – видів, підвидів.Іншого підходу при класифікації антропогенних ландшафтів дотримується Ф.М.Мільков. Він антропогенні ландшафти поділяє на класи, підкласи,типи,види. Приклади класів: сільськогосподарські, промислові, транспортні, селітебні ( населених пунктів). Л.І. Ісаченко не погоджується з припципами, за якими виділяються і класифікуються антропогенні ландшафти. На його думку, те, що називається антропогенним ландшафтом, є лише різними проявами людської діяльності (типи використання земель – поля, пасовища, сади і т. ін.), антропогенні ландшафти, в такому випадку відірвані від природної основи (більш детально про антропогенні ландшафти див. розд.10)
Ознак, які враховують при виділенні класифікаційних одиниць, може бути багато. В інших науках їх використовують теж чимало. Через це необхідне ранжирування ознак, тобто їх розміщення за значущістю. На більш високому рівні використовують найзагальніші ознаки, на нижчих – часткові (додаток Б, табл. Б.1).
- Навчальний посібник
- Ландшафтна екологія
- Передмова
- 1.2 Ландшафтознавство серед наук, його методологічне і практичне значення
- 1.3 Витоки і передісторія вчення про ландшафт
- 1.4 Перші кроки на шляху до фізико-географічного синтезу
- 1.5 Початок ландшафтознавства: праці в.В. Докучаєва та його школи
- 1.6 Сучасний стан ландшафтознавства в Україні
- 1.7 Розвиток ландшафтознавства у зарубіжних країнах
- 2.1 Природні територіальні (географічні) комплекси (птк) і геосистеми
- 2.2 Основні поняття вчення про геосистеми
- 3.1 Ландшафт. Різні трактування терміна «ландшафт»
- 3.2 Просторова структура ландшафту
- 3.3 Морфологічні одиниці ландшафту (фація, урочище,місцевість)
- 3.4 Типи морфологічної структури ландшафтних комплексів
- 3.5 Особливості ландшафтної структури гірських територій
- 4.2 Принципи загальнонаукової класифікації
- 4.3 Типологічна класифікація
- 4.4 Регіональна класифікація
- 4.5 Фізико-географічне районування України
- 4.6 Фізико-географічне районування Сумської області
- 5.2 Динаміка ландшафтів
- 5.4 Антропогенні зміни. Стійкість ландшафтів
- 5.5 Розвиток ландшафтів. Саморозвиток
- 6.1 Порушення гравітаційної рівноваги і їх побічні наслідки
- 6.2 Зміни вологообороту і водного балансу
- 6.5 Зміни теплового балансу
- 7.1 Природні системи. Ландшафтний та екологічний підходи до їх аналізу
- 7.2 Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології
- 7.3 Геосистема як предмет ландшафтної екології
- 8.1 Основні положення
- 8.2 Основні способи декомпозиції
- 8.3 Вертикальні межі геосистем
- 9.1 Потік і трансформація енергії
- 9.2 Потоки вологи
- 9.3 Міграція та обмін мінеральних речовин
- 9.4 Продуційні процеси
- 10.1 Історія впливу людини на природний ландшафт
- 10.2 Антропогенний ландшафт і його місце в ландшафтній сфері Землі
- 10.3 Загальна характеристика антропогенних ландшафтів України
- 10.4 Таксономія антропогенних ландшафтів
- 11.1 Стійкість геосистем. Типи стійкості
- 11.2 Визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску
- 11.3 Самоочищення ландшафту
- 12.1 Географічні описи
- 12.2 Картографічний метод дослідження
- 12.3 Математичні та космічні методи
- 12.4 Геофізичні та геохімічні методи
- 12.5 Етапи ландшафтно-геохімічних досліджень
- 12.6 Екологічне прогнозування
- 12.7 Геоінформаційні системи
- 12.8 Екологічний аудит
- Додаток б (довідковий)
- Список літератури