Додаток б (довідковий)
Таблиця Б.1 – Типологічна класифікація ландшафтів
Таксони | Головні ознаки | Приклади | ||
1 | 2 | 3 | ||
Відділ | Тип контакту і взаємодія геосфер у структурі ландшафтної оболонки | Відділи:наземних ландшафтів, водних ландшафтів | ||
Система | Поясно-зональні відмінності водно-теплового балансу | Системи: арктичних, субарктичних,бореальних, суббореальних семіаридних ландшафтів та ін | ||
Підсистеми | Секторні кліматичні відмінності, континентальність клімату | Підсистеми суббореальних семіаридиих ландшафтів;помірно-континентальних; континентальних, різко континентальних ландшафтів | ||
Клас | Однакові морфоструктурні ознаки або один тип природної зональності - горизонтальної чи вертикальної | Класи: рівнинних ландшафтів; гірських ландшафтів. | ||
Підклас | Ярусна диференціація ПТК на рівнинах і в горах | Підкласи рівнинних ландшафтів:1) низовинний,2)височинний.Підкласи гірських ландшафтів: 1) передгірні, 2)низькогірні, 3)середньогірні, 4)міжгірно-улоговинні (котловин) та ін. | ||
Продовження таблиці Б.1 | ||||
1 | 2 | 3 | ||
Група | Тип водного геохімічного режиму, який визначається співвідношенням атмосферного, ґрунтового і натічного зволоження; ступенем дренованості | Групи рівнинних ландшафтів: елювіальних, напівгідроморфних і гігроморфних ландшафтів(у класифікації ландшафтів України таксономічна одиниця «група» відсутня) | ||
Тип | Ґрунтово-біокліматичні ознаки на рівні типів ґрунтів і класів рослинних формацій (зональні для елювіальної групи ландшафтів). Певне співвідношення тепла і вологи. | Типи рівнинних ландшафтів: тундровий, тайговий, мішано-лісовий, лісостеповий, степовий та ін. (як тип виділяють також болотні і лучні ландшафти; ці типи також мають відбиток зональних умов) | ||
Підтип | Ґрунтово-біокліматичні переходи в межах зони (на рівні підтипів ґрунтів і підкласів рослинних формацій) | Підтипи ландшафтів лісостепових рівнин: лучно-лісовий (північний лісостеп), лісо-лучно-степовий (середній лісостеп),лучно-лісостеповий (південний лісостеп).Підтипи гірсько-лісового типу ландшафтів: 1) лучно-лісові (передгір’я Карпат);2)лісостепові посушливі(Крим);3) широколистяно-лісові; 4) мішано-лісові та ін.
| ||
Продовження таблиці Б.1 | ||||
1 | 2 | 3 | ||
Рід | Генетичні типи рельєфу | Давньоалювіальні (терасові): моренно-зандрові ландшафти та ін. | ||
Підрід | Генетичні типи рельєфу й літологія поверхневих гірських порід | Підроди лісостепових давньо-алювіальних ландшафтів: піщані, галечникові, суглинисті тощо | ||
Вид | Подібність переважаючих у ландшафті місцевостей і урочищ (типи морфологічної структури) | Види лісостепових рівнинних ландшафтів: 1) алювіальна суглиниста і глиниста рівнина, з чорноземами опідзоленими, під різнотравно-злаковою рослинністю; 2) денудаційно-акумулятивне плато з покривом лесоподібних порід, широколистяним лісом на сірих опідзолених ґрунтах |
Таблиця Б.2 – Співвідношення регіональних (індивідуальні) і типологічних одиниць ландшафтного поділу території
Таксономічні одиниці районування | Головні критерії поділу | Відповідний ранг типологічної одиниці |
Ландшафтна (або фізико-географічна) країна | Належність до великих тектонічних структур (геоструктур 2-го порядку) і морфоструктур. Певна система типів ландшафтів | Клас ландшафту |
Ландшафтна зона | Співвідношення тепла і вологи | Тип ландшафту |
Ландшафтна підзона | Зміна співвідношення тепла і вологи у межах зони | Підтип ландшафту |
Ландшафтна провінція | Ступінь континентальності клімату у зв’язку з віддаленістю від океанів |
|
Ландшафтна область | Відмінність геологічної і геоморфологічної будови | Роди ландшафту |
Ландшафтний район | Місцеві відмінності в рельєфі, поверхневих відкладах (генезис, літологічний склад), ґрунтах. Характер просторової горизонтальної ландшафтної структури | Види ландшафту |
Таблиця Б.3 –Фізико-географічне районування України
Країна | Зона | Під- зона | Про- вінція | Область |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а | Мішаних лісів |
| Поліська | Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся |
Л і с о с т е п у |
| Західноукраїнська лісостепова | Волинська височинна, Мале Полісся, Ростоцько-Опільська горбогірна, Західно- та Середньоподільська височинна, Прут-Дніс- тровська височинна | |
Дністровсько-Дніпровська лісостепова | Північнодніпровська, Київська підвищена, Приднісровськосхідноподільська, Середньобузька, Центральнопридніпровська, Південноподільська височина, Південнопридніпровська височинна | |||
Лівобережно-Дніпровська | Північно- та Південнодніпровська, Північно- та Східнополтавська | |||
Середньоросійська | Сумська схилово-височинна, Харківська схилово-височинна | |||
Продовження таблиці Б.3 | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а | С т е п у | П і в н і ч н о с т е п о в а | Дністровсько-Дніпровська північностепова | Південномолдавська, Південноподільська, Південнопридніпровська |
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська | Орельсько-Самарська низовинна, Кінсько-Клинська низовинна, Приазовська височинна, Приазовська низовинна | |||
Донецька
| Західнодонецька схилово-височинна, Донецька височинна | |||
Донецько-Донська | Старобільська схилово-височинна | |||
Середньостепова | Причорноморська середньостепова | Задністровсько-Причорноморська низовинна, Дністровсько-Бузька низовинна, Бузько-Дніпровська низовинна, Дніпровсько- Молчанська низовинна, Західно-Приазовська схилово-височинна | ||
Південностепова | Причорноморсько-Приазов- | Нижньобузько-Дніпровська низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова
| ||
Продовження таблиці Б.3 | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а | С т е п у | Південностепова | ська сухостепова | низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова низовинна, Присивасько-Приазовська низовинна |
Кримська степова | Присивасько-Кримська низовинна, Тарханкутська низовинна, Центральнокримська височинна, Керченська горбисто-пасмова | |||
Карпатська гірська |
|
| Українські Карпати | Передкарпатська височинна, Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, Полонино-Чорногорська, Рахівсько-Чивчинська, Вулканічно-Карпатська, Закарпатська низовинна лісолучна |
Кримська гірська |
|
| Кримські гори | Кримська передгірна лісостепова, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримська південнобережна субсередземноморська |
Таблиця Б.4 – Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік
Регіони | Са | Mg | Na+K | HCO3 | SO4 | Cl | Усього |
Полісся | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2,7 | 6,1 | 1,2 | 13,1 |
Лісостеп | 1,1 | 0,8 | 1,2 | 2,9 | 6,1 | 1,1 | 13,2 |
Степ | 0,9 | 0,6 | 0,9 | 1,6 | 4,3 | 1,2 | 9,5 |
При- карпаття |
1,5 |
1,5 |
1,8 |
2,9 |
9,7 |
1,6 |
19,0 |
Карпати | 2,4 | 2,2 | 2,8 | 4,7 | 15,0 | 2,8 | 29,9 |
Закарпаття | 1,7 | 1,6 | 1,9 | 8,3 | 10,6 | 1,9 | 21,1 |
Гірський Крим |
1,5 |
1,1 |
1,3 |
4,1 |
4,2 |
1,6 |
13,8 |
Україна в цілому |
0,9 |
0,8 |
1,1 |
2,4 |
5,6 |
1,3 |
12,1 |
Таблиця Б.5 – Ландшафтно-геохімічні бар’єри та накопичення елементів (в чисельнику – дуже токсичні, у знаменнику – менш токсичні), (за М. А. Глазовською, 1988; О. І. Перельманом, 1989)
Тип бар’єра | Елементи, що накопичуються на бар’єрі |
1 | 2 |
Кислий в окиснювальному середовищі | Pb, As, Se / Mn, Mo, Nі, V |
Кислий у відновлювальному середовищі | As, Se, Pb, Cd, Hg/Mo, V, Ni, Cn, Zn, Co |
Лужний в окиснювальному середовищі | Pb, Cd, Hg, Sr/Mn, Mg, Zn, Cu, Mo
|
Лужний у відновлювальному середовищі | Pb, Sr, As / Zn, Cu, Ni, Co |
Продовження таблиці Б.5 | |
1 | 2 |
Глейовий | Se, As / U, V, Ni, Cu |
Сорбційний | As, Cs, Sr / P, S, Mo, V, Cu |
Механічний | Cd, Sr, Pb, Cs, Hg/Cu, Ni, Zn |
Випаровувальний | Se, As, Cs/Na, Cl, Zn, Mg |
Таблиця Б. 6 – Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за Т. І.Євдокимовою, Т. Л. Бистрицькою, 1976)
Геосистеми | N | P | K | Ca | Mg | S |
Тундрові та лісотундрові | 21,7 | 2,8 | 8,4 | 8,6 | 3,0 | 1,4 |
Тайгові | 87,3 | 8,0 | 22,6 | 38,0 | 6,0 | 6,0 |
Лісостепові, природний степ |
130 |
14,0 |
93,0 |
108,0 |
21,6 |
11,2 |
Лісостепові, рілля |
117 |
16,1 |
104,0 |
51,7 |
18,4 |
9,2 |
Степові, природний степ |
208 |
– |
27,0 |
127,0 |
36,0 |
15,0 |
Степові, рілля | 80 | 14,0 | 30,0 | 30,0 | 6,0 | 4,0 |
Таблиця Б.7 – Середня продуктивність геосистем (за Р. Уїттекером, 1980)
Тип геосистем | Чиста первинна продукція, т/км2 за рік | Біомаса, т/км2
| Маса підстилки, т/км2 | Споживання тваринами, т/км2 за рік | Продукція тварин, т/км2 за рік | Біомаса тварин, т/км2
|
Тундрові | 140 | 600 | 1000 | 33 | 0,38 | 0,44 |
Бореально-лісові | 800 | 20000 | 4000 | 380 | 3,20 | 4,75 |
Широколисто-лісові |
1200 |
30000 |
2000 |
420 |
6,0 |
15,70 |
Степові | 600 | 1600 | 400 | 540 | 8,9 | 6,70 |
Пустельні та напівпус- Тельні |
90 |
700 |
20 |
48 |
0,40 |
0,45 |
Тропічних дощових лісів |
2200 |
45000 |
200 |
2600 |
15,0 |
20,0 |
Болотяні | 2000 | 15000 | 2500 | 320 | 16,0 | 10,0 |
Агрогеосистеми | 550 | 1000 | 100 | 90 | 0,65 | 0,40 |
Усі конти- ненти | 773 | 2300 | 750 | 7810 | 6,10 | 6,75 |
Таблиця Б.8 – Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за Ф. М. Лісецьким, 1990)
Ґрунти | Ступінь змитості ґрунту | ||
слабкий | середній | сильний | |
Дерново-підзолисті | 0,3 | – | – |
Чорноземи типові | 0,5 | 1,4 | 2,6 |
Чорноземи звичайні |
0,4 |
1,2 |
2,0 |
Чорноземи південні, темнокаштанові |
0,4 |
0,8 |
1,8 |
Світлокаштанові, чорноземи карбонатні |
0,2 |
0,6 |
0,8 |
Таблиця Б.9 – Вплив сільського господарства на ландшафт Південно-Східної Європи
Час | Вплив | Наслідки впливу |
1 | 2 | 3 |
5000-4000 до Р.Х. | Перші викорчовування в Греції | Ерозії, засипання річок в Південній Греції. Ерозія ґрунту.Перший період переселення, винищення лісу окультуренням. Заселення після відкриття |
Близько 4000 | Початок використання плуга в землеробстві | |
До 750 | Тривале винищування лісу | |
Від 750 | Грецька колонізація (Далмація) | |
З 229 | Римська колонізація (узбережжя Істрії/Далмації) | |
Початок н.е. | Інтенсивне освоєння земель у районах впливу римлян | Майже без зашкодження, регульоване |
Продовженння табл. Б.9 | ||
1 | 2 | 3 |
350 після Р.Х. | Руйнування селянського господарства | господарювання, приплив населення. Ерозія ґрунту через змивання, повені та засипання |
Переселення народів | Відкриття оброблюваних площ (Північна Греція) | |
580 | Поширення слов’ян, заселення височин (Далмація) | Випасання, використання листя для корму, викорчовування кореневищ, сильна деградація, ерозія. Фаза регенерації |
До 1200 | Селянське землекористування у серед- ньовіччі | |
З 1200 | Вирубування лісу для кораблебудування | Руйнування більші, ніж раніше. Деградація, що прогресує |
XVI ст. | Зростання тваринництва | |
XV-XIX ст. | Велике винищення лісу (грецькі визвольні війни, 1822-1830) | |
1756 | Закон Грімані (заборона випасання овець на лісових площах) майже не виконується (Далмація) | Інтенсивне випасання та пошкодження рослинності, що прогресує. Зменшення густоти поселень. Ерозія схилів: скелясті та кам’янисті ландшафти |
До XX ст. | Широке знищення лісів | |
XX ст. | Регіональні програми лісонасадження | Насадження |
Таблиця Б. 10 – Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту (за Мільковим, 1973, 1990, зі змінами)
Класи | Підкласи | Типи |
1 | 2 | 3 |
1. Сільськогосподарські | 1.1.Польові |
|
1.2.Лучно–пасовищні | ||
1.3.Садові | ||
2. Лісогосподарські | 2.1. Умовно натуральні | Типи вирізняються згідно з підходами лісової типології |
2.2. Похідні | ||
2.3.Лісокуль- турні | ||
3. Селітебні | 3.1.Міські | Малоповерхові |
Багатоповерхові | ||
Промислово–селітебні | ||
Водно–рекреаційні | ||
Садово–паркові | ||
3.2.Сільські |
| |
4. Водні | 4.1.Водосхови-ща |
|
4.2.Ставки |
| |
4.3.Канали |
| |
5. Промислові (гірничопромислові) |
| Кар’єрно–відвальні |
Просадочно–териконові | ||
Торфово-болотні пустища | ||
Продовження таблиці Б.10 | ||
1 | 2 | 3 |
6. Лінійно-дорожні |
| Автомобільних доріг |
Залізниць | ||
Аеродромів | ||
Нафто-, газопроводів | ||
Ліній електропередач | ||
7. Рекреаційні | Ландшафти і ландшафтно-техногенні комплекси навколо санаторіїв, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристичні бази, кемпінги, великі міські і приміські парки з атракціонами, лісопарки, гідропарки, ландшафтно-архітектурні музеї та ін. | |
8.Белігеративні |
| Сторожові кургани, оборонні вали, вирви і траншеї |
9.Тафальні |
| Кургани, цвинтарі |
10.Сакральні |
| Геосистеми, виконуючі духовну функцію, пов’язану з релігійними запитами людства, що є також об’єктами паломництва |
- Навчальний посібник
- Ландшафтна екологія
- Передмова
- 1.2 Ландшафтознавство серед наук, його методологічне і практичне значення
- 1.3 Витоки і передісторія вчення про ландшафт
- 1.4 Перші кроки на шляху до фізико-географічного синтезу
- 1.5 Початок ландшафтознавства: праці в.В. Докучаєва та його школи
- 1.6 Сучасний стан ландшафтознавства в Україні
- 1.7 Розвиток ландшафтознавства у зарубіжних країнах
- 2.1 Природні територіальні (географічні) комплекси (птк) і геосистеми
- 2.2 Основні поняття вчення про геосистеми
- 3.1 Ландшафт. Різні трактування терміна «ландшафт»
- 3.2 Просторова структура ландшафту
- 3.3 Морфологічні одиниці ландшафту (фація, урочище,місцевість)
- 3.4 Типи морфологічної структури ландшафтних комплексів
- 3.5 Особливості ландшафтної структури гірських територій
- 4.2 Принципи загальнонаукової класифікації
- 4.3 Типологічна класифікація
- 4.4 Регіональна класифікація
- 4.5 Фізико-географічне районування України
- 4.6 Фізико-географічне районування Сумської області
- 5.2 Динаміка ландшафтів
- 5.4 Антропогенні зміни. Стійкість ландшафтів
- 5.5 Розвиток ландшафтів. Саморозвиток
- 6.1 Порушення гравітаційної рівноваги і їх побічні наслідки
- 6.2 Зміни вологообороту і водного балансу
- 6.5 Зміни теплового балансу
- 7.1 Природні системи. Ландшафтний та екологічний підходи до їх аналізу
- 7.2 Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології
- 7.3 Геосистема як предмет ландшафтної екології
- 8.1 Основні положення
- 8.2 Основні способи декомпозиції
- 8.3 Вертикальні межі геосистем
- 9.1 Потік і трансформація енергії
- 9.2 Потоки вологи
- 9.3 Міграція та обмін мінеральних речовин
- 9.4 Продуційні процеси
- 10.1 Історія впливу людини на природний ландшафт
- 10.2 Антропогенний ландшафт і його місце в ландшафтній сфері Землі
- 10.3 Загальна характеристика антропогенних ландшафтів України
- 10.4 Таксономія антропогенних ландшафтів
- 11.1 Стійкість геосистем. Типи стійкості
- 11.2 Визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску
- 11.3 Самоочищення ландшафту
- 12.1 Географічні описи
- 12.2 Картографічний метод дослідження
- 12.3 Математичні та космічні методи
- 12.4 Геофізичні та геохімічні методи
- 12.5 Етапи ландшафтно-геохімічних досліджень
- 12.6 Екологічне прогнозування
- 12.7 Геоінформаційні системи
- 12.8 Екологічний аудит
- Додаток б (довідковий)
- Список літератури