3. Забруднення ґрунтів.

Пестициди. У 2014 р. вибірковими обстеженнями для визначення вмісту залишкових кількостей (ЗК) пестицидів були охоплені сільськогосподарські угіддя 28 районів 14 областей України.

Всього протягом року було відібрано 179 проб ґрунту на загальній площі 2648,2га для визначення ЗК хлорорганічних пестицидів – дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) в сумі з дихлордифенілетиленом (ДДЕ), ізомерів альфа- і гамма- гексахлорциклогексану (ГХЦГ) та нітратів.

На території сільгоспугідь України, що обстежувались у 2014 р., сеpедній вміст залишкових кількостей  ДДТ в ґрунтах був значно нижчий рівня допустимих граничних значень.

Максимальний вміст  ДДТ на рівні 0,13 ГДК було виявлено у Мелітопольському районі Запорізької області під садом "ДГ Мелітопольське", на рівні 0,06 ГДК - у Миколаївському районі Миколаївської області під садом радгоспу ВАТ "Радсад".

Залишкових кількостей  ГХЦГ у пробах ґрунтів, в основному, усіх обстежених областей не виявлено. Одиничні випадки забруднення ґрунтів альфа і гамма ГХЦГ на рівні 0,01-0,02 ГДК зафіксовано у ґрунтах Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Київської, Миколаївської та Херсонської областей під різноманітними культурами, яблуневим садом і виноградником.

Нітрати. Вміст нітратів у ґрунтах сільгоспугідь був нижчий рівня допустимих граничних значень. У ґрунтах господарств загалом по областях середня концентрація нітратів становила 0,04 ГДК, максимальна – 0,25 ГДК.

Найбільший вміст нітратів виявлено у ґрунтах Одеської, Миколаївської, Волинської, Чернігівської, Вінницької, Запорізької, Рівненської областей, де середні концентрації були у межах 0,09 - 0,15 ГДК.

Найменший вміст нітратів виявлено у ґрунтах Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Донецької, Полтавської та Херсонської областей, де середні концентрації нітратів були у межах 0,01-0,02 ГДК, максимальні - 0,05-0,08 ГДК.

Промислові токсиканти. На вміст промислових токсикантів вибірково були обстежені ґрунти 12 населених пунктів України: Вінниця, Запоріжжя, Київ, Одеса, Кривий Ріг Дніпропетровської області, Гуляйполе, Мелітополь Запорізької, Ужгород Закарпатської, Богуслав, Бориспіль Київської, Очаків Миколаївської, смт Асканія - Нова Херсонської області.

Спостереження за забрудненням ґрунтів важкими металами проводились в регіонах з підвищеною концентрацією промислових виробництв, де розміщені потужні джерела промислових викидів забруднювальних речовин в атмосферу.

Всього було відібрано 509 проб ґрунту, які проаналізовано на вміст шести металів: кадмію, мангану, міді, нікелю, свинцю та цинку.

За даними спостережень найбільш забрудненими виявились ґрунти Запоріжжя, Кривого Рогу, Ужгорода. В окремих містах зафіксовані разові концентрації металів на достатньо високому рівні (табл.3.1).

Таблиця 3.1. Вміст промислових токсикантів( в кратності ГДК) у ґрунтах за даними спостережень гідрометеорологічних організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій у 2014 р.

У ґрунтах Запоріжжі середній вміст мангану був на рівні 2,3 ГДК, цинку – 1,1 ГДК, решти важких металів – у межах 0,5-0,7 ГДК.

Максимальний вміст мангану на рівні високого забруднення (ВЗ)⁶ – 28,0 ГДК виявлено в районі ВАТ "Запоріжсклофлюс", нікелю – 5,6 ГДК, кадмію – 2,0 ГДК - у ґрунтах в районі ВАТ "Мотор Січ", міді – 3,4 ГДК на території ДП "Радіоприлад", свинцю – 2,8 ГДК в районі ВАТ "Запорізький завод феросплавів", цинку - 3,1 ГДК в зоні впливу ВАТ "Запорізький арматурний завод.

У ґрунтах Кривого Рогу середній вміст свинцю та цинку був на рівні – 1,3 ГДК, решти важких металів не досягав рівня граничних значень.

Максимальний вміст свинцю 47,7 ГДК (рівень ВЗ) виявлено у ґрунтах на території АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", цинку – 3,1 ГДК та міді –1,9 ГДК у ґрунтах на території АТ "Кривий Ріг - Цемент", мангану – 2,0 ГДК, кадмію – 1,3 ГДК на території ТОВ "Криворіжрудмаш".

У ґрунтах Ужгорода середній вміст свинцю за даними спостережень становив 2,6 ГДК, цинку – 1,3 ГДК. Середній вміст кадмію, мангану, міді та нікелю не досягав рівня допустимих норм.

Виявлено два випадки максимального вмісту свинцю на рівні ВЗ – 47,9 ГДК в районі ДП "Закарпаття вторколормет" та 37,9 ГДК у ґрунтах на території ТОВ "Будкапітал Еколоджі". Максимальний вміст міді – 4,8 ГДК зафіксовано в районі ДП "Закарпаття вторколормет", цинку – 2,5 ГДК в районі заводу "Конвектор", нікелю – 1,8 ГДК на території ПАТ "Ужгородський Турбогаз", мангану – 1,5 ГДК на території орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод".

У ґрунтах інших міст середні концентрації свинцю були у межах 0,4 - 2,1 ГДК, цинку – 0,4-1,9 ГДК. Максимальні концентрації свинцю досягали 6,6 ГДК у ґрунтах Одеси в районі ТОВ "Завод кісточкових і рослинних масел", 6,5 ГДК - у ґрунтах Мелітополя в районі Центрального ринку. Максимальні концентрації цинку на рівні 4,9 ГДК зафіксовано у ґрунтах Мелітополя в районі ТОВ "Мелітополь-продмашкомплект, на рівні 4,5 ГДК - у ґрунтах АЗС №2, ВАТ "Запоріжнафтопродукт".

Загалом в Україні ґрунти найбільш забруднені свинцем, цинком, менше – манганом, міддю, кадмієм і нікелем. У промислових містах внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.

Висновки

Як свідчать результати, отримані гідрометеорологічними організаціями, рівні забруднення довкілля загалом залишаються достатньо високими.

У 2014 р. з 47 міст України, де проводились регулярні спостереження, у 22 містах атмосферне повітря за інтегральним показником характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення. До цього списку ввійшли міста, де розташовано потужні підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливо-енергетичного комплексу, а також ті, які мають значний парк пересувних джерел. Майже в усіх містах цього списку дуже високий та високий рівень забруднення атмосферного повітря пов’язаний із значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин. У містах Донецької та Луганської областей, де ведуться бойові дії, багато підприємств – джерел потужних викидів забруднювальних речовин у повітря припинило промислове виробництво, що привело до зменшення рівня забруднення атмосфери.

Заміна газу неякісним вугіллям на деяких теплових електростанціях в західному регіоні країни зумовило забруднення атмосферних випадів (снігу) сполуками сірки, які крім цього частково надходили з-за кордону.

Концентрації радіоактивних елементів у повітрі на території України були стабільними і на декілька порядків нижчими за допустимі норми (крім зони відчуження в районі розташування Чорнобильської АЕС).

У 2014 р., як і у попередні роки, якість вод за гідрохімічними показниками не відповідала нормативам за такими найбільш розповсюдженими речовинами, як сполуки важких металів, амонійний азот, нітритний азот, сульфати. Негативно господарська діяльність найбільш несприятливо впливає на якість вод малих річок, які є основними джерелами водопостачання населення. Найбільшого забруднення водні об’єкти зазнали від підприємств металургійної, гірничодобувної, хімічної, машинобудівної промисловості та житлово-комунального господарства. Дані гідробіологічного моніторингу прісноводних об’єктів підтверджують відсутність суттєвого поліпшення якості води та стану водних екосистем.

За даними радіаційного контролю водних об`єктів України упродовж 2014 р. перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у воді не зареєстровано.

У великих та промислових містах навколо підприємств металургійної, гірничо-переробної, хімічної галузей внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря сформувалися зони суттєвого забруднення ґрунтового покриву. Вміст важких металів у ґрунтах деяких міст країни локально досягав рівнів високого забруднення.

1ГДК для атмосферного повітря поділяються на середньодобові (ГДКс.д.), з якими порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

2Середньорічна концентрація цезію-137 та стронцію-90 в атмосферному повітрі на території України у 1985 році складала 0,08×10^–5Бк/м³.

3Під екстремально високим забрудненням поверхневих вод (ЕВЗ) прийнято рівень, який перевищує ГДК у 100 разів для речовин 1-4 класів небезпеки; зниження розчине­ного у воді кисню до значень 2 мгО₂/дм³і менше; збільшення біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК₅) до 60 мгО₂/дм³.

4 Під високим забрудненням поверхневих вод прийнято рівень, який перевищує ГДК у 10 разів, для нафтопродуктів, фенолів, сполук міді, хрому шестивалентного – у 30 разів; зниження розчиненого у воді кисню від 3 до 2 мг/л; значення БСК5 від 15 до 60 мгО₂/л.

5Концентрація⁹⁰Sr і¹³⁷Cs у поверхневих водах у передаварійний період становила 10-15 Бк/м³

6Під ВЗ ґрунтів прийнято рівень, який перевищує ГДК для речовин техногенного походження у 20 разів і більше.