1.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря і опадів.

На М Рава - Руська (Львівська обл.) та М Світязь (Волинська обл.) проводились спостереження з транскордонного перенесення діоксиду сірки та діоксиду азоту у повітрі. На обох станціях перевищень ГДКс.д. за середньорічними концентраціями з діоксиду сірки та діоксиду азоту не спостерігалось. У порівнянні з попереднім роком на М Світязь середньорічні концентрації з діоксиду сірки та діоксиду азоту не змінились. На М Рава - Руська середньорічна концентрація діоксиду сірки збільшилась вдвічі (але була значно нижче рівня допустимих норм), діоксиду азоту – залишилась на рівні попереднього року.

Концентрації хімічних сполук в опадах коливались у межах, характерних для багаторічних спостережень. Значення рН опадів здебільшого свідчили про їх хімічну нейтральність у транскордонному перенесенні забруднювальних речовин: на М Світязь опади здебільшого були слабокислі, на М Рава - Руська – нейтральні.

1.4 Радіоактивне забруднення атмосферного повітря.

Протягом 2014 р. радіаційний стан на території України залишався стабільним. За даними мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби України потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині території країни знаходилась в межах рівнів, обумовлених випромінюванням природних радіонуклідів та космічним випроміненням і складала 6 - 23 мкР/год. На пунктах контролю, що розташовані на території України, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, гамма-фон складав 8-26 мкР/год, максимальні рівні фіксувались на метеостанції Чорнобиль.

В районах розташування діючих атомних електростанцій ПЕД гамма-випромінення знаходилась в межах: Запорізька АЕС  6-23 мкР/год, Південно-Українська АЕС  7-19 мкР/год, Рівненська АЕС  8-16 мкР/год, Хмельницька АЕС  7-17 мкР/год.

У Києві протягом 2014 р. гамма-фон коливався в межах 8-15 мкР/год, за середнього показника 11 мкР/год.

Сумарна бета-активність приземного шару атмосфери натепер визначається переважно радіонуклідами природного походження (ізотопами урану, торію та продуктами їх поділу) і в останні 20 років відповідає рівням, близьким до передаварійних значень. За даними спостережень, у 2014 р. сумарна бета-активність приземного шару повітря становила в середньому по країні 17,810^–5 Бк/м³, що дещо вище рівня попереднього року (14,010^–5 Бк/м³). Середня за рік щільність випадів бета-активних елементів склала, як і у 2013 р., 1,6 Бк/м² за добу.

Основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, це реакторні та вибухові цезій-137 і стронцій-90) на території України залишається вітровий підйом радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та в результаті випробування ядерної зброї у другій половині минулого сторіччя.

Середня за рік концентрація цезію-137 в атмосферних аерозолях склала у 2014 р. 0,4210^–5 Бк/м³ (у попередньому році 0,4310^–5 Бк/м³) і була однією з найнижчих за весь післяаварійний період. Вміст стронцію-90 у приземному шарі повітря залишився близьким до рівня попереднього року і складав в середньому 0,0710^–5 Бк/м³.

Середня по території країни щільність випадів цезію-137 складала 4,23 Бк/м² за рік, стронцію-90 – 2,25 Бк/м² за рік (у 2013 р. – відповідно 4,30 Бк/м² та 2,11 Бк/м² за рік).

У зоні відчуження (пункт контролю Чорнобиль: щільність забруд­нення ґрунтів цезієм-137 близько 9 Кі/км², стронцієм-90 близько 3 Кі/км², відстань до ЧАЕС 16 км) середня за 2014 р. концентрація цезію-137 в атмосферних аерозолях дорівнювала 1,5210^–5 Бк/м³, що перевищує доаварійні значення²у 19 разів, концентрація стронцію-90 (0,2510^–5 Бк/м³) – утричі вища за значення 1985 р. На території ближньої до ЧАЕС зони (до 10 км), за даними Державного спеціалізованого підприємства (ДСП) «Чорнобильський спецкомбінат» Державного агентства України з управління зоною відчуження, концентрації техногенних радіонуклідів у повітрі у 10-100 і більше разів вищі за ті, що реєструються на метеостанції Чорнобиль ЦГО ДСНС України.

Загалом в Україні тривають процеси очищення атмосфери від радіонуклідів техногенного походження. На рис.1.4-1.5 відстежена динаміка забруднення атмосфери радіонуклідами з 1980-83 до 2014 р. для міст Києва та Чорнобиля.

Рис.1.4. Динаміка середньорічної концентрації у приземному шарі атмосфери радіоактивних аерозолів у порівнянні з передаварійними значеннями (з урахуванням розпаду станом на 31.12.2014 р.)

Рис. 1.5. Динаміка щільності радіоактивних випадів на території України у порівнянні з передаварійними значеннями (з урахуванням розпаду станом на 31.12.2014 року)

Після різкого підвищення забруднення повітря у квітні 1986 р., зумовленого значною мірою короткоживучими радіонуклідами з аварійного реактору, починаючи вже з 1989 р. сумарна бета-активність, що обумовлена переважно природними радіоактивними елементами, суттєво перевищує техногенну складову як у приземному шарі атмосфери (рис.1.4), так і у випадах (рис.1.5). Концентрація цезію-137 та стронцію-90 у приземному шарі атмосфери, починаючи приблизно з 1998 р., коливається в межах, близьких до передаварійних рівнів. При цьому абсолютні значення забруднення повітря цезієм-137 та стронцієм-90 залишались на 4-5 порядків меншими за допустимі концентрації, встановлені НРБУ – 97 для населення (категорія В).

Отже, концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери у 2014 році була невисокою та стабільною. Поступове подальше зниження концентрації штучних радіонуклідів відбуватиметься як за рахунок їх природного розпаду, так і внаслідок зменшення їх надходження до приземного шару атмосфери під час вторинного вітрового підйому, що обумовлено міграцією цих радіонуклідів у нижні шари ґрунту. Проте, на фоні цієї загальної тенденції не виключена ймовірність підвищення радіоактивності приземної атмосфери внаслідок небезпечних та стихійних метеорологічних явищ, або у випадку техногенних аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах як на території України, так і за її межами.