Басейн р. Дніпро. У воді р. Дніпро на ділянках с. Неданчичі, міст Херсон, Нова Каховка у 2014 р. Спостерігався невисокий вміст сполук азоту та нафтопродуктів.

У пункті с. Неданчичі відмічено зменшення сполук мангану до 3 ГДК (за середнім вмістом), до 7 ГДК (за максимальним вмістом), сполук заліза загального – до 2 і 3 ГДК відповідно. Середньорічні концентрації сполук міді перевищували ГДК у 13 разів, максимальні – у 23 рази.

За такими показниками, як феноли, сполуки цинку, хром шестивалентний якість води суттєво не змінилась.

Річки. За даними спостережень кисневий режим річок був задовільним, дефіциту кисню чи повної його відсутності не зареєстро­вано. Випадки зменшення вмісту кисню до 3 мгО₂/дм³ відмічались у річках Устя – м. Рівне, Мерло – м. Богодухів.

У водних об'єктах Дніпра середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин в (в одиницях ГДК) складали: сполук міді та мангану 1-13, хрому шестивалентного – 1-9, заліза загального – <1-8, азоту нітритного – <1-7, фенолів – 1-5, сполук цинку – <1-4, азоту амонійного – <1-3 ГДК. Середньорічні концентрації нафтопродуктів не перевищували рівня відповідних граничних значень.

Стан забруднення приток Дніпра за більшістю хімічних речовин не змінився, але спостерігалось деяке зниження концентрацій сполук манга­ну. Дещо покращилась якість води річок: Горинь (в районі смт Оржів), Устя, Унава, Десна (м. Чернігів), Сула, Хорол, Інгулець (вище м. Кривий Ріг) за рахунок зменшення сполук міді. У річках Случ, Уборть, Ірша, Сула, Ворскла, Вовча, Самара зменшились концентрації сполук цинку.

Середньорічні концентрації азоту амонійного та азоту нітритного залишились майже на рівні попереднього року. Максимальна концентрація сполук азоту амонійного на рівні 11 ГДК відмічена у воді р. Тетерів в районі м. Радомишль. Максимальний вміст азоту нітритного у межах 11-16 ГДК (рівень ВЗ) зафіксовано у річках Стохід, Случ, Вільшанка, Тетерів (м. Житомир).

Вміст сполук хрому шестивалентного, заліза загального, фенолів у порівнянні з попереднім роком практично не змінився.

Водосховища. Спостереження за станом забруднення поверхневих вод здійснювалися на Київському, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському, Дніпровському і Каховському водосховищах. За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню був задовільний і знаходився у межах 8,11 - 11,81 мг/ дм³.

Середньорічні і максимальні концентрації нафтопродуктів у воді водосховищ знаходились на рівні нижче ГДК.

Межі коливань середньорічних концентрацій азоту амонійного у пунктах Київського та Канівського водосховищ досягали 1-2 ГДК, максимальні концентрації перевищували нормативи у 1-6 разів. Середньорічний вміст азоту нітритного залишився у межах 1-4 ГДК. Максимальна концентрація азоту нітритного у 15 разів перевищувала норму на Канівському водосховищі в районі м. Українка.

У Кременчуцькому, Дніпродзержинському, Дніпровському і Кахов­ському водосховищах вміст сполук азоту знаходився на рівні ГДК і нижче.

Стабільним залишився у водосховищах вміст фенолів, середньорічні концентрації яких були у межах 1-4 ГДК, максимальні -1-6 ГДК.

Вміст сполук важких металів перевищував рівень рибогосподарських нормативів по всьому каскаду дніпровських водосховищ. Середньорічні концентрації (в одиницях ГДК) становили: сполук заліза загального <1-4 ГДК, цинку – 1-5, хрому шестивалентного – 2-10, мангану – <1-13, міді – 2-26 ГДК. У порівнянні з попереднім роком відбулось підвищення сполук міді та цинку у Кременчуцькому водосховищі. Максимальний вміст міді досягав 68 ГДК, цинку – 11 ГДК (м. Черкаси).

Достатньо високий вміст сполук мангану відмічено у пунктах Дніпровського водосховища, середньорічні концентрації коливались у межах 4-13 ГДК, максимальні – 9-25 ГДК.

Стабільним залишається стан водосховищ за вмістом сполук хрому шестивалентного, концентрацій на рівні ВЗ не зареєстровано.

Зменшення вмісту сполук міді відмічено у пунктах Дніпродзержинського водосховища, сполук заліза загального - у Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.

Басейн р. Сіверський Донець. Спостереження були обмежені територіями, що перебували під контролем української влади. Тому наведені оцінки стану поверхневих вод цього басейну не дають повного уявлення про їх якість.

За даними спостережень кисневий режим річок басейну Сіверського Донця був задовільним. Середньорічні концентрації розчиненого у воді кисню знаходились у межах 6,09-13,7 мгО2/дм3. Зниження вмісту кисню до 3 мгО2/дм3 відмічено було у р. Сіверський Донець (міста Зміїв, Балаклея), р. Уди (м. Харків), р. Лопань.

Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин у воді Сіверського Дінця та його притоках (в одиницях ГДК) складали: сполук міді – 2-34 ГДК, азоту нітритного – <1-12, азоту амонійного – <1-11, хрому шестивалентного – 2-10, мангану – 1-8, сполук цинку – 1-6, сполук заліза загального – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Вміст нафтопродуктів не перевищував відповідні ГДК.

Зафіксовані максимальні концентрації азоту амонійного на рівні ВЗ з перевищенням ГДК у 18 разів та азоту нітритного – у 30 разів на р. Уди в районі м. Харкова, сполук міді – у 34 рази на р. Бахмут - м. Артемівськ, мангану – у 30 разів – на р. Уди - смт Есхар.

У порівняння з попереднім роком у пунктах р. Сіверський Донець-с. Огірцеве, м. Ізюм, м. Балаклея та на річках Оскіл, Уди (смт Есхар) знизився рівень забруднення води сполуками цинку. Відмічено незначне покращення якості води за рахунок зниження вмісту сполук мангану у р. Сіверський Донець (с. Огірцеве, міста Ізюм, Балаклея) р. Лопань, р. Харків, сполук заліза загального – у р. Уди в районі м. Харкова.

Річки Приазов’я. Поверхневі води Приазов’я належать до категорії найбільш мінералізованих. На річках Запорізької області – Берда, Обитічна, Лозуватка, Донецької області – Кальміус, Кальчик спостерігалась висока мінералізація з переважанням сульфатних іонів, які постійно перевищували рівень ГДК.

Найбільш високий рівень забруднення у річках Приазов’я спостерігався за сполуками азоту, міді, дещо менш - сполуками мангану, цинку, хрому шестивалентного. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин (в одиницях ГДК) становили: сполук міді – 2-39 ГДК, азоту нітритного – 1-30, фенолів – 1-20, азоту амонійного – 1-14, сполук мангану та цинку – 1-11, хрому шестивалентного – 1-9, нафтопродуктів, заліза загального – 1-2 ГДК.

2.2 Гідробіологічна оцінка якості води. Cпостереження за якістю поверхневих вод суші за гідробіологічними показниками проводились на 45 річках та 7 водосховищах, у 94 пунктах, 176 створах. Кількість відібраних та проаналізованих проб склала 1018.

Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності для всіх водних об’єктів, як і минулого року, спостерігалось помірне забруднення води – 3 клас якості вод. Але окремі спостереження досить часто свідчили про значно вищий рівень забруднення. Було зафіксовано 57 випадків, коли визначався 3-4 та гірший клас якості вод. Порівняно з минулим роком, кількість таких проб зменшилась, але гідробіологічні спостереження в 2014 р. не проводились на найбільш забруднених водних об’єктах України – річки Лугань, Біленька, Борова та частково проводились на річках Сіверський Донець, Кальміус, Булавин, Кривий Торець, Мокра Плотва, Бахмут.

У басейні Західного Бугу гідробіологічні спостереження проводились на 2 річках: Західний Буг і Полтва.

Видове багатство пелагічних угруповань (фіто- та зоопланктону) р. Західний Буг протягом багатьох років практично не змінювалось. Представлені були всі таксономічні групи водоростей. У 2014 р. випадки “цвітіння” (різкого збільшення біомаси водоростей планктону внаслідок накопичення сполук азоту і фосфору у воді) не спостерігались. Середні показники індексу сапробності за весь період спостережень відповідали 3 класу якості вод (помірно забруднені). В створах пунктів гідробіологічних спостережень на р. Західний Буг, розташованих нижче скидів забруднених вод, у більшості випадків спостерігалось погіршення класу якості вод за гідробіологічними показниками. Також збільшився рівень забруднення в створах м. Буськ та с. Литовеж.

Планктонні ценози р. Полтви зазнавали значних змін, спостерігались різкі коливання загальної кількості видів фіто- та зоопланктону, екологічна система річки перебувала у неврівноваженому стані. Кількісні показники розвитку фітопланктону р. Полтва були невисокими, було зафіксовано два випадки «цвітіння» води (початкова стадія). У створі м. Львів сезонна динаміка розвитку з літнім максимумом біомаси простежувалась, а в районі м. Буськ вона була порушеною. Здатність водної екосистеми р.Полтва до самоочищення та відтворення серйозно порушена. В фітопланктоні спостерігались позитивні зміни, а саме: структурованість угруповання, сезонна динаміка його розвитку в створі м. Львів, зростання біомаси водоростей тощо. Зоопланктон перебуває в стані екологічного регресу, змін на краще не спостерігається.

В басейні Дунаю спостереження здійснювались на 5 річках: Дунай, Тиса, Латориця, Уж, Прут.

Фітопланктон р. Дунай характеризувався низькими чисельністю, біомасою і загальним видовим багатством. Протягом всього вегетаційного періоду значних сезонних змін у розвитку фітопланктону не спостерігалось. Стійкість альгоценозу була невисокою, структура угруповання і динаміка його розвитку порушена. У зоопланктоні знайдені безхребетні всіх основних систематичних груп. Спостерігались два піки розвитку зоопланктону – у червні та жовтні. У всі інші строки спостережень зоопланктон був збіднений і малочисельний. Практично у всіх створах протягом року домінувала високосапробна коловертка β-α Brachionus calyciflorus. Загалом, індекс сапробності вказував на 3 клас якості вод (помірно забруднені).

Загальне видове багатство макрозообентосу р. Тиса, таксономічна представленість одноденок та волохокрильців значно зросли порівняно з 2013 р. Личинки цих індикаторів чистої води були знайдені у кожному створі в усі строки спостережень, також дуже часто розвивались різні веснянки. В основному визначався 2 клас якості вод (чисті води). Угруповання фітобентосу були багатими та різноманітними. Значення індекса сапробності, в цілому, вказували на помірне забрудення, 3 клас якості вод.

Більше ніж вдвічі зросло загальне видове багатство донних ценозів р. Латориця. У створах знайдено 8-18 “груп” безхребетних, постійно розвивались личинки одноденок та волохокрильців. Загалом сапробіологічний стан річки був добрим для їх розвитку у травні та липні, а у вересні – ще кращим і якість вод за цим показником відповідала 1 класу (дуже чисті води). Угруповання фітобентосу були багатими та різноманітними, в пробах знайдено 30-52 видів водоростей, що майже вдвічі більше ніж минулого року. В той же час масово розвивались як ксено-β–мезосапробні, так і α-мезосапробні діатомові водорості. Загалом значення індексу сапробності вказували на 3 клас якості вод.

На р. Уж у створі 1 км вище м. Ужгород за якісними показниками розвитку макрозообентосу води відповідали 2 класу якості вод (чисті), за виключенням травня – 5 клас (брудні води). В створі розташованому 2 км нижче м. Ужгород значення біотичного індексу (БІ) характеризували води річки 3 класом (помірно забруднені води). Суттєвих змін порівняно з 2013 р. не спостерігалось. Склад фітобентосу був багатий та різноманітний. Чисельність масових видів водоростей була високої. В середньому – 3 клас якості вод.

Угруповання макрозообентосу р. Прут були чисельні та різноманітні. Визначено 8-20 “груп” безхребетних, видова представленість в пробах та загальна кількість знайдених видів зросли порівняно з 2013 р. Личинки одноденок (2-7 видів) були знайдені в усіх створах у всі строки спостережень. Екологічна ситуація в районі м. Чернівці була сталою та благополучною, значення БІ відповідали 1 та 2 класу якості вод (чисті та дуже чисті води). Значення індексу сапробності за фітобентосом по сезонах і створах значно не відрізнялись. Загалом якість вод відповідала 3 класу (помірно забруднені води).

В басейні Дністра гідробіологічні спостереження здійснювали на річках Дністер, Тисмениця, Стрий, Бистриця Солотвинська та Дністровському водосховищі.

Фітопланктон р. Дністер перебував у досить стабільному стані. У створах мм. Роздол, Галич, Заліщики розвиток фітопланктону був досить рівний у створах і за сезонами. Видове різноманіття та кількісні показники розвитку фітопланктону у створах м. Могилів-Подільський залишалось на мінімальному рівні. Протягом року в пробах зустрічались поодинокі клітини водоростей. У всіх створах річки в усі строки спостережень визначено значну частку високосапробних видів-індикаторів забруднених вод (до 65% у створах м. Роздол). Значення індексу сапробності зросли і свідчили про погіршення класу якості вод за фітопланктоном до 3-4, 4 класу (помірно забруднені – забруднені, забруднені води). Однак розвиток альгофлори залишався досить стабільним та збалансованим, сезонна динаміка простежувалась. В макрозообентосі річки найбільш різноманітними групами були молюски, личинки одноденок, волохокрильців та двокрилих комах. Стабільна та благополучна екологічна ситуація спостерігалась тільки в районі м. Галич. На цій ділянці річки розвивались чисельні види-індикатори чистої води, якість вод відповідала 2 класу. В створах м. Роздол у травні та листопаді спрощення ценозів та зникнення видів-індикаторів чистої води призвело до зниження якості вод – 5 клас (брудні води). Порівняно з 2013 р. екологічний стан річки на ділянці м. Заліщики різко погіршився: скоротилось загальне видове багатство безхребетних та окремо одноденок-індикаторів чистої води, у серпні донні угруповання були представлені тільки червами та личинками двокрилих комах, що відповідало 5 класу якості (брудні води). В середній течії річки (створи м. Могилів-Подільський) макрозообентос був значно бідніший, представлений 1-3 “групами” безхребетних-індикаторів забруднення. Визначався 3 та 4 якості (помірно забруднені та забруднені води), в створі 2 км нижче міста у травні якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води).

За показниками розвитку макрозообентосу у р. Тисмениця (м. Дрогобич) екологічна ситуація погіршилась: протягом 2014 р. якість вод річки відповідала 4 та 5 класу якості - забруднені та брудні води. Донні ценози річки в основному були представлені видами–індикаторами органічного забруднення (α-мезосапробні п`явки, ракоподібні) та личинками двокрилих комах. Фітобентос на контрольованій ділянці був небагатий, 9-31 вид, в середньому 16 видів. Значення індексу сапробності вказували на помірне забруднення вод, за винятком створу 1 км нижче м. Дрогобич у травні, де індекс сапробності (2,40) вказував на 3-4 клас якості вод (помірно забруднені-забруднені води).

Розвиток донних ценозів р. Стрий був нерівномірним. У травні в обох створах розвивались безхребетні-індикатори чистих вод веснянки, одноденки та волохокрильці, було знайдено 10 “груп” для визначення БІ, 3 клас якості. Але в інші строки спостережень в макрозообентосі розвивались переважно личинки двокрилих комах, якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води). Фітобентос у створі 1 км вище м. Стрий був більш різноманітним, порівняно зі створом 2 км нижче міста. Якість вод річки за фітобентосом відповідала 3 класу якості (помірно забруднені води).

Серед донних безхребетних р. Бистриця Солотвинська найбільш поширеними були різні види волохокрильців та одноденок - індикаторів чистої води, всього знайдено 22 “групи” безхребетних. У червні в створі 1 км вище міста та у вересні в створі 0,5 км нижче м. Івано-Франківськ екологічний стан річки відповідав 2 класу якості вод (чисті води), пізніше сапробіологічні умови дещо погіршились. Порівняно з минулим роком, майже вдвічі зменшилось загальне видове багатство фітобентосу. Загалом значення індексу сапробності відповідали 3 класу якості вод.

Розвиток планктонних ценозів Дністровського водосховища був стійкий і стабільний у створі 0,5 км нижче с. Устя. У створі 5 км вище греблі м. Новодністровськ розвиток планктонних ценозів був менш стабільний. Порівняно низькі показники розвитку фіто- і зоопланктону у пригреблевій частині водосховища пояснюються значним перемішуванням вод внаслідок глибинного забору води при роботі агрегатів ГЕС. При цьому гідробіонти затягуються в середні та нижні шари вод водосховища. Загалом, 3 клас якості вод (помірно забруднені).

У басейні Південного Бугу гідробіологічні спостереження проводились на річках Південний Буг та Інгул.

Стан екосистеми р. Південний Буг у районі мм. Вінниця і Первомайськ був стабільним і благополучним, фіто- і зоопланктонні угруповання були багаті і різноманітні, влітку неодноразово спостерігалось “цвітіння” води (помірний ступінь). Екологічний стан р. Інгул був стабільним, гідробіоценози багаті та різноманітні - помірне забруднення вод. В обох створах р. Інгул (м. Кіровоград) навесні і восени спостерігалось погіршення якості вод до 3-4, 4 класу, водорості-α-мезосапроби–індикатори забруднених вод складали до 50%. У нижньому створі в квітні спостерігалось значне збільшення біомаси діатомових водоростей, концентрація клітин яких значно погіршувала якість вод (помірна стадія “цвітіння”). Індекс сапробності за фітопланктоном вказував на деяке погіршення якості вод порівняно з минулим роком.

За даними вивчення стану планктонних ценозів у басейні Дніпра сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Тетерів, Десна, Рось, Псел, Горинь, Прип’ять була досить благополучною – 3-й клас якості вод (помірне забруднення).

На річках Тетерів, Десна, Рось спостерігалась початкова стадія “цвітіння” води внаслідок масового розвитку синьозелених та діатомових водоростей, але взагалі стан гідробіоценозів був досить стабільним. У 2014р. зріс рівень евтрофікації р. Дніпро у верхній течії (сильна стадія), що проявилось у значному збільшенні інтенсивності “цвітіння”.

На р. Устя погіршувався стан зоопланктону у верхньому створі (20,5 км вище м. Рівне), таксономічний склад безхребетних зменшився, порівняно з минулим роком майже у два рази. У фітопланктоні в обох створах річки частка високосапробних водоростей α-мезосапробної зони (індикатори забруднених вод) складала до 53,5%, що погіршувало якість вод до 3-4 класу.

Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Дніпра протягом періоду спостережень була р.Мокра Московка, де спостерігались процеси повільного погіршення екологічної ситуації, порушення структури та суттєвого збіднення пелагічних угруповань. У липні масово вегетували евгленові і пірофітові водорості (помірна стадія “цвітіння” води), що свідчило про значне органічне забруднення вод. Значення індексу сапробності та частка β-α-мезо-, α-мезо- та α-мезо-полісапробних водоростей (індикаторів забруднених і брудних вод) вказували на 3-4, 4 клас якості вод (забруднені води). Домінуючу роль у зоопланктоні відігравала високосапробна коловертка β-α Brachionus calyciflorus (64%), (індикатор забруднених вод). У всі строки спостережень, крім липня, зустрічались поодинокі організми зоопланктону. Загалом, екологічний стан р. Мокра Московка характеризувався, як незадовільний.

В обох створах р. Стир (м. Луцьк) зросла частка високосапробних (α–мезосапроби) водоростей (показники органічного забруднення) – до 60% у верхньому створі, до 30% в нижньому створі, спостерігалось погіршення якості вод до 3-4 класу. В макрозообентосі р. Стир різко скоротились загальне видове багатство безхребетних і представленість видів-індикаторів чистої води. В обох створах вдвічі, порівняно з 2013 р., зросла кількість випадків погіршення екологічних умов порівняно з минулим роком, коли визначався 5 та 6 клас якості (брудні та дуже брудні води).

Стан планктонних угруповань р. Інгулець в районі м. Кривий Ріг погіршився, видове багатство фіто- та зоопланктону, порівняно з минулим роком, скоротилось у 2-3 рази. У створі 1 км вище м. Кривий Ріг у жовтні частка α-мезосапробів досягала 71,4%. У створі 1 км нижче м. Кривий Ріг стан фітопланктону був дещо кращий. Спостерігався також нерівномірний розвиток зоопланктону. Загалом відмічено погіршення екологічного стану річки.

На водосховищах дніпровського каскаду суттєвих змін у стані гідробіоценозів 2014 р. не виявлено. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначено помірне забруднення вод - 3-й клас якості. “Цвітіння” вод внаслідок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей спостерігалось практично кожного року в Київському, Кременчуцькому (міста Черкаси, Світловодськ), Дніпродзержинському та Дніпровському водосховищах. Періодично погіршення якості вод до 3–4-го класу якості (помірно забруднені – забруднені води) в окремих створах спостерігалось на Київському, Канівському, Кременчуцькому водосховищах.

У Київському водосховищі у серпні “цвітіння” вод спостерігалось майже по всій його акваторії. Інтенсивність «цвітіння» практично у всіх створах була сильного ступеня (значення біомаси водоростей коливались від 8,218 до 38,980 мг/дм³). Дещо знижувалась (до помірного) інтенсивність “цвітіння” у створі с. Нові Петрівці. Сильний ступінь “цвітіння” води, коли концентрації клітин водоростей знаходяться в екологічно небезпечних межах, може викликати значне біологічне забруднення та заморні явища у водоймах. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, у верхній частині Київського водосховища він більш стабільний (6-9 видів безхребетних), у середній частині – сталість розвитку зоопланктону різко зменшувалась. Зоопланктон пригреблевої ділянки характеризувався мінімальним видовим складом (в пробах зустрічались поодинокі організми зоопланктону). Якість вод покращувалась від помірно забруднених – забруднених вод у верхів’ї (м. Чорнобиль) до помірно забруднених вод у нижній частині водоймища. У червні та серпні на Канівському водосховищі, майже в усіх створах м. Києва, спостерігалось “цвітіння” діатомових та зелених водоростей. Інтенсивність “цвітіння” змінювалась від початкової стадії до помірної. В тих створах, де “цвітіння” було найбільш інтенсивним, якість вод погіршувалась до 3-4 – 4 класу. Розвиток зоопланктонного угруповання був дуже нерівномірним.

У басейні річок Приазов’я спостереження за екологічним станом проводились на рр. Кальміус, Кальчик, Булавин. Стан планктонних біоценозів згаданих річок був відносно благополучним - 3-й клас якості, тобто помірно забруднені води. Втім на річках Кальміус і Кальчик спостерігався стійкий пригнічений стан донних ценозів, можливо пов’язаний з акумулюванням забруднювальних речовин у ґрунтах. У р. Кальчик у створі 1 км вище м. Маріуполь у квітні стан донних угруповань був благополучним та відповідав 3 класу якості (помірно забруднені води). В інші строки спостережень та в створі у межах міста протягом року структура макрозообентосу була спрощеною, розвивались безхребетні - індикатори органічного забруднення. Якість вод річки погіршилась до 5 та 6 класу - брудні та дуже брудні води.

Гідробіологічні спостереження в басейні Сіверського Донця проводились на 9 річках: Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмут, Мокра Плотва. Гідробіологічний моніторинг р. Сіверський Донець в повному обсязі був проведений лише в пунктах мм. Зміїв та Ізюм, які є досить забрудненими ділянками річки Сіверський Донець. Тут спостерігався стійкий неблагополучний стан фітопланктону - 4-й клас якості вод (забруднені води). У створах м. Зміїв до 67% збільшилась частка випадків, коли за макрозообентосом визначався 4 та 5 клас якості вод (забруднені, брудні води). В районі м. Ізюм екологічний стан донних ценозів навпаки дещо покращився: зросло видове багатство донних ценозів, знову в пробах були знайдені одноденки, чисельні бокоплави – 3 клас якості вод (помірно забруднені).

На річках Уди, Харків, Лопань, Казенний Торець, Кривий Торець екологічна ситуація була досить стабільна (3-й клас якості, помірно забруднені води), але на рр. Казенний Торець, Кривий Торець гідробіологічні проби відбирались лише у березні.

На р. Оскіл спостерігався нестабільний розвиток та погіршення стану фітопланктону порівняно з минулорічними даними. Гідробіологічний моніторинг річок Бахмут і Мокра Плотва проводився лише у березні і показав невисокий розвиток фіто- і зоопланктону.

Узагальнюючи результати аналізу стану забруднення поверхневих вод за гідробіологічними показниками, треба зазначити, що порівняно з поверхневими водами інших річкових басейнів на території України поверхневі води Донбасу та Приазов’я більш забруднені і переважно відповідають 4-му класу якості вод (забруднені води).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування).

Токсичність вод визначалась в хронічних дослідах біотестування на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis на 3-х водосховищах і 12-ти річках басейну Дніпра. Визначення хронічної токсичності вод на Київському водосховищі проводились у всіх створах навесні, влітку та восени. Хронічна токсична дія вод на виживаність та плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis у 2014 р. була зафіксована у 18% проб, в той час, як у 2013 р. – у 6% проб.

На Канівському водосховищі частка проб, в яких була визначена хронічна токсичність вод, порівняно з минулим роком, зменшилась з 25% до 24%. У Кременчуцькому водосховищі (створи нижче м. Канів) хронічна токсичність вод спостерігалась у третині проб.

Токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта у річках було встановлено: на р. Трубіж у створі 1 км нижче м. Переяслав-Хмельницький (14.01.), р. Тетерів - 4,5 км вище м. Житомир (12.02), 2,5 км нижче м. Житомир (12.02;22.08.), 1 км вище м. Радомишль (12.02;22.08), 1 км нижче Радомишль (12.02.), р. Уж - 1,5 км нижче м. Коростень (20.05;10.10.), р. Гнилоп’ять – 3 км нижче м. Бердичів (20.05;10.10.), р. Ірпінь - 0,6 км нижче смт Гостоміль (18.04). Загалом, у 2014 р. частка проб з визначеною хронічною дією вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта складала 16 % від загальної кількості проб (у 2013 р. - 19%).