2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

На західному кордоні з Польщею у воді річок: Західний Буг - 3 км нижче села с. Литовеж, Рата - 0,5 км нижче с. Межеріччя, Солокія – в межах м. Червоноград, Луга – 3 км нижче міста м. Володимир- Волинський значних змін в якості води за гідрохімічними показниками не відбулось. Спостерігалось зменшення середньорічного вмісту сполук азоту амонійного до 1,0 ГДК і нижче, сполук міді - до 2-3 ГДК у річках Солокія і Луга. У цих же річках відбулось збільшення сполук заліза загального до 1-3 ГДК. Середньорічні і максимальні концентраціі азоту нітритного підвищились до 2 і 11 ГДК відповідно у р. Солокія. Середньорічні концентрації хрому шестивалентного були у межах 2 - 4 ГДК, сполук мангану на рівні ГДК.

За гідробіологічними показниками найбільш забрудненою ділянкою р.Західний Буг були створи в районі м. Буськ (3–4-й клас якості вод, помірно забруднені–забруднені води). В більшості випадків спостерігалось зростання рівня забруднення в нижчерозташованих створах всіх пунктів гідробіологічних спостережень р.Західний Буг. Також збільшився рівень забруднення в створі с. Литовеж. В 2014 р. випадків “цвітіння” (різкого збільшення біомаси водоростей планктону внаслідок накопичення сполук азоту і фосфору у воді) не було.

Стан забруднення річок Дунай (мм. Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове), Тиса - (0,5 км нижче м. Рахів, 10 км нижче м. Тячів, в межах сел. Вилок, в межах м. Чоп,) Латориця - 1 км нижче м. Чоп, Уж - 2 км нижче м. Ужгород, Сірет - 0,5 км нижче м. Сторожинець, Прут - 7 км нижче м. Чернівці, озер Ялпуг - с. Коса, Кугурлуй - с. Нова Некрасівка у прикордонних пунктах з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною у 2014 р. суттєво не змінився. У нижній течії Дунаю у пунктах Рені, Ізмаїл, Вилкове відмічено покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук міді, хрому шестивалентного та цинку. Середньорічні концентрації сполук міді перевищували ГДК у 4 рази (у 2013 р. – у 9-10 разів), сполук хрому шестивалентного – у 4-7 разів (проти – 8-9 разів у 2013 р.); сполуки цинку були на рівні ГДК (у 2013 р. становили 2-4 ГДК).

Вода річки характеризується підвищеним вмістом сполук заліза загального, максимальні концентрації були у межах 9 - 23 ГДК. На рівні попереднього року залишились концентрації сполук азоту, нафтопродуктів, фенолів.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року у притоках Дунаю значних змін щодо вмісту забруднювальних речовин не сталося, у деяких річках дещо зменшились концентрації сполук міді, цинку. У річках Тиса (м. Рахів), Уж (м. Ужгород) збільшились концентрації сполук заліза загального. У воді озер Ялпуг, Кугурлуй середній вміст сполук хрому шестивалентного перевищував допустимі норми у 7-8 разів, а максимальний - у 17 разів.

За даними гідробіологічних спостережень сапробіологічний стан р. Дунай був відносно благополучним, забруднення вод помірним (3-й клас якості), екологічна ситуація на річці залишалась досить сталою протягом всього періоду спостережень, але фітопланктон р. Дунай характеризувався низькими чисельністю, біомасою і загальним видовим багатством. Практично у всіх створах протягом року у зоопланктоні домінувала високосапробна коловертка β-α Brachionus calyciflorus (показник органічного забруднення вод). Донні ценози гірських приток Дунаю (річок Тиса і Латориця) були багаті й різноманітні, постійно розвивались види-індикатори чистих вод, якість води річок відповідала 2 класу (чисті води) та в деяких випадках 1 класу (дуже чисті води). На р. Уж у створі 1 км вище м. Ужгород за якісними показниками розвитку макрозообентосу води відповідали 2 класу якості вод (чисті), за виключенням травня – 5 клас (брудні води). В нижчерозташованому створі 2 км нижче м. Ужгород значення біотичного індексу (БІ) характеризували води річки 3 класом (помірно забруднені води). Екологічна ситуація р. Прут в районі м. Чернівці була сталою та благополучною, значення БІ відповідали 1 та 2 класу якості вод (чисті та дуже чисті води).

У річці Дністер у прикордонному пункті з Молдовою (м. Могилів-Подільський) у нижньому створі спостережень відбулось збільшення сполук азоту амонійного у 2 рази (за середнім вмістом), у 12 разів (за максимальним вмістом); сполук азоту нітритного - у 3 і 15 разів відповідно. В обох створах пункту контролю зросли середньорічні концентрації заліза загального до 3-4 ГДК та максимальні - до 7-11 ГДК.

Спостерігалось деяке зниження концентрацій сполук хрому шестивалентного. По інших інгредієнтах значних змін у забрудненні річки не відбулось.

За гідробіологічними показниками в середній течії р. Дністер (створи м. Могилів-Подільський) пелагічні та донні гідробіоценози були досить бідними. Якість вод на цій ділянці визначалась як 3 та 4 класи якості (помірно забруднені та забруднені води). У створі 2 км нижче м. Могилів-Подільський у травні якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води). Екологічний стан річки, крім впливу забруднення, ще зумовлений особливостями гідрологічного і термічного режиму.

На північному та північно-східному кордоні з Білоруссю та Росією у річках басейну Дніпра (Дніпро - с. Неданчичі, Прип’ять - с. Річиця, Стохід - смт Любешів, Стир - 1,5 км нижче м. Луцьк, Горинь - 1 км нижче смт Оржів, Уборть - с. Перга, Десна - 5 км вище м. Новгород-Сіверський, Сейм - с. Мутин, Псел - 0,5 км вище м. Суми, Ворскла - 2 км вище с. Чернеччина) та у Київському водосховищі – 1 км вище м. Чорнобиль стан забруднення за більшістю інгредієнтів суттєво не змінився. Спостерігалось деяке збільшення сполук міді за середньорічними концентраціями до 5-13 ГДК у р. Дніпро - с. Неданчичі, р. Псел - м. Суми, р. Ворскла – с. Чернеччина. Збільшився вміст сполук мангану у річці Ворскла та у Київському водосховищі в районі м. Чорнобиль. Максимальні концентрації на рівні ВЗ (16-17 ГДК) відмічені у пункті р. Ворскла - 2 км вище с. Чернеччини.

У річках Дніпро, Стохід,  Стир, Горинь відмічено покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук заліза загального. Межі коливань за середнім вмістом становили 1 - 2 ГДК. Залишаються досить високими концентрації сполук заліза загального у річці р. Уборть, хоча у порівнянні з попереднім роком вони знизились: максимальний вміст перевищував допустимі норми у двох випадках у 11 разів.

Зменшення сполук мангану зафіксовано у р. Дніпро в районі с. Неданчичі, р. Стир - в районі м. Луцьк, та р. Горинь - смт Оржів.

На рівні попереднього року залишились підвищені концентрації сполук хрому шестивалентного у р. Десна – м. Новгород-Сіверський та у Київському водосховищі – м. Чорнобиль; середньорічні концентрації перевищували ГДК у 9-10 разів, максимальні – у 18-23 разів.

Вода річки Стохід в районі смт Любешів характеризувалась підвищеним вмістом сполук азоту нітритного з перевищенням середньо­річних концентрацій у 4 рази, максимальних - у 15 разів (рівень ВЗ). В інших пунктах вміст сполук азоту залишився на рівні попереднього року.

За гідробіологічними показниками сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Прип’ять, Десна, Псел була досить благополучною - 3 клас якості (помірно забруднені води). У 2014 р. зріс рівень евтрофікації (сильна стадія) р. Дніпро у верхній течії (с. Неданчичи), що проявилось у значному збільшенні інтенсивності «цвітіння». Планктонні ценози р. Прип’ять в районі с. Річиця характеризувались стабільним розвитком зі зменшенням видового багатства в 2014 р. Домінуючу роль переважно відігравали водорості-індикатори помірно забруднених вод. На р. Десна спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води внаслідок масового розвитку синьозелених та діатомових водоростей. Розвиток фітопланктону річки Псел (м. Суми) був значно менший кількісно і якісно порівняно з минулим роком, натомість значення індексу сапробності зросли (погіршення). Структура фітопланктону збалансована, сезонна динаміка його розвитку простежувалась. Максимальний розвиток високосапробних водоростей – індикаторів забруднених вод спостерігався в листопаді у верхньому створі – 27%, якість вод в цей період погіршувалась до 3-4 класу (помірно забруднені-забруднені води). В обох створах р. Стир (м. Луцьк) зросла частка високосапробних (α–мезосапроби) водоростей (показники органічного забруднення) – до 60% у верхньому створі, до 30% в нижньому. В результаті спостерігалось погіршення якості вод до 3-4 класу. В макрозообентосі р. Стир різко скоротились загальне видове багатство безхребетних і представленість видів-індикаторів чистої води. В обох створах вдвічі, порівняно з 2013 р., зросла кількість випадків погіршення екологічних умов, коли визначався 5 та 6 клас якості (брудні та дуже брудні води). Відмічено погіршення екологічного стану порівняно з минулим роком. «Цвітіння» вод спостерігалось майже по всій акваторії Київського водосховища в серпні. Інтенсивність «цвітіння» практично у всіх створах була сильного ступеня. При такому ступеню «цвітіння» води, концентрації клітин водоростей знаходяться в екологічно небезпечних межах, що може викликати значне біологічне забруднення та заморні явища у водоймах. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, у верхній частині Київського водосховища (м. Чорнобиль) він був більш стабільний, ніж у нижчерозташованих ділянках акваторії. Якість вод ділянки водосховища в районі м. Чорнобиль відповідала помірно забрудненим – забрудненим водам. Видове багатство фітопланктону р. Горинь в районі смт Оржів знизилось майже вдвічі. У всіх створах смт Оржів спостерігалось збільшення частки α-мезосапробів (індикатори забруднених вод) у вересні, що вказувало на погіршення якості вод у цей період. Загалом домінували β-мезосапробні водорості-індикатори помірно забруднених вод. Загальна кількість видів зоопланктону зросла. Як і минулого року, спостерігалось зменшення якісних і кількісних характеристик розвитку зоопланктону від верхнього створу 8 км вище смт Оржів до нижчерозташованих створів. У деяких пробах зустрічались поодинокі безхребетні тварини. Позитивною тенденцією був масовий розвиток гіллястовусих ракоподібних в усіх пробах (до 70%), стан зоопланктону був стабільний. За станом пелагіальних ценозів визначався 3-й клас якості вод - помірне забруднення.

За результатами біотестування хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта ракоподібних Ceriodaphnia affinis було встановлено у квітні у створі 3,5 км нижче м. Чорнобиль (вертикаль 0,9).

Для річок та пунктів на східному кордоні (рр. Сіверський Донець – с. Кружилівка, Уди - 10 км вище м. Харків, Лопань - 1 км вище м. Харків, Харків –у межах м. Харків, Оскіл - 1 км вище м. Куп’янськ, Міус – 1 км нижче с. Дмитрівка) загальна картиназабруднення у 2014 р. суттєво не змінилася. Спостерігалось деяке зменшення середньорічного вмісту сполук цинку до 1-2 ГДК, максимального до 5 ГДК у воді р. Оскіл (у 2013 р. максимальна концентрація становила 15 ГДК). Підвищились максимальні концентрації сполук мангану у річках Уди (12-29 ГДК), Лопань (24 ГДК), Оскіл (23 ГДК).

Середньорічні концентрації сполук міді у воді річок були у межах 2-8 ГДК, сполук хрому шестивалентного – 2-3 ГДК, азоту нітритного - 1-3 ГДК, заліза загального 1-2 ГДК.

За даними гідробіологічних спостережень стан угруповань планктону р. Сіверський Донець в районі с. Кружилівка відповідав 3-му класу якості (помірно забруднені води). На річках Уди, Харків, Лопань екологічна ситуація була досить стабільна (3-й клас якості, помірно забруднені води). Розвиток пелагічних угруповань р. Уди був досить рівномірний по всіх створах і по сезонах. Спостерігалась неблагополучна ситуація у серпні – жовтні у двох верхніх створах м. Харків, де представленість α-мезосапробних діатомових водоростей була значною (26-50%). Якість вод у цей період погіршувалась до 3-4 класу. Стан зоопланктону р. Уди (м. Харків) був досить стійкий, зустрічались безхребетні 3-4 систематичних груп. Позитивною тенденцією було присутність гіллястовусих ракоподібних в усіх пробах. В окремі сезони вони були домінуючою групою. Кількісні та якісні характеристики розвитку фітопланктону р. Лопань (м. Харків) були суттєво нижчими за минулорічні. Значення індексу сапробності свідчили про гіршу якість вод у нижньому створі, порівняно з вищерозташованим. У серпні якість вод у нижньому створі погіршувалась до 3-4 класу (помірно забруднені, забруднені води). Зоопланктон р. Лопань був багатий і різноманітний, домінуючою групою були гіллястовусі ракоподібні, індикатори чистих та помірно забруднених вод. Значення ІС за фітопланктоном вказували на гіршу якість вод, ніж за зоопланктоном. Якісні характеристики розвитку планктонних ценозів р. Харків, порівняно з минулим роком, зросли. В фітопланктоні переважно розвивались зелені і синьозелені водорості, фітопланктон був чисельний і різноманітний, його розвиток сталий. Сезонна динаміка зоопланктону простежувалась. Угруповання перебувало в стабільному стані, домінували індикатори чистих вод. На р. Оскіл (м. Куп’янськ) спостерігалось значне збіднення фітопланктону, його розвиток був нестабільний: у червні-серпні зустрічались поодинокі клітини водоростей. Пік розвитку фітопланктону припадав на жовтень, але в цей період в обох створах спостерігалось збільшення частки α-мезосапробів до 44-61% і погіршення якості вод до 4 класу (забруднені води). Розвиток зоопланктонного угруповання був досить стабільний, але чисельні характеристики (чисельність і біомасса), як і минулого року, залишались на мінімальному рівні.