3.3 Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об’єктів.  Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31.99 та іншими нормативними документами [17].

Для приміщень повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений й зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Приміщення повинно бути оснащене системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення [17].

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

Для запобігання виникнення пожежі необхідно передбачити міри пожежної профілактики: дотримання протипожежних вимог при проектуванні й експлуатації систем вентиляції згідно СНіП 1.01.02-84; дотримання умов пожежної безпеки електроустановок згідно ПУЕ-84; наявність засобів оповіщення:

— пожежні повідомлювачі (ЛИПНУВ-1, ИП-105 2/1 і т.д.);

— установки пожежегасіння (АУП);

— інструкції з мір протипожежної безпеки, план евакуації людей і технічних засобів [17]. («Определение категорий помещений й зданий по взрывопожарной и пожарной опасности»).

ВИСНОВКИ

В умовах сучасного кризового стану економіки, коли спостерігається спад виробництва в усіх галузях народного господарства, рівень забруднення навколишнього середовища Балаклійського району стабілізувався, але все ще негативно позначається на соціальних та демографічних процесах, які відбуваються в районі.

Внаслідок проведених досліджень було встановлено:

1. Основними забруднюючими речовинами, які формують фактичне забруднення атмосферного повітря Балаклійського району є: оксид вуглецю - 7341 т (85%), пил – 447 т (5%), діоксид азоту – 846 т (10%).

2. Територія району має нахил: з північного сходу на південний захід. Це зумовлює певне екологічне явище. Забруднюючі речовини, що потрапляють разом з атмосферними опадами на земну поверхню, до ґрунту та ґрунтових вод, будуть мігрувати за напрямком зниження рельєфу (тобто на південний схід).

3. Рельєф Балаклійського району в цілому як і Харківської області є вирівняно – континентальним. У геоморфологічному плані територія району знаходиться на заплаві Сіверського Дінця, Волоської та Середньої Балаклійки. Через нераціональну господарську освоєність цих заплав спостерігаються зсуви, опливини. Стан р. Сіверський Донець в межах Балаклійського району можна вважати задовільним та стабільним.

4. За рахунок найбільшої кількості опадів у літній період значно поліпшується стан атмосферного повітря, але значно збільшується ризик забруднення грунтів та поверхневих вод дощовими опадами. За рахунок найменшої швидкості вітру влітку на території району значно знижується розсіювання полютантів у приземному шарі атмосфери. При високій повторюваності північно – західних вітрів, виникає висока імовірність перенесення найбільш стійких забруднюючих речовин з викидів Зміївської ТЕС та ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

5. Земельні ресурси Балаклійського району є одними з найкращих в Харківській області за потенціалом родючості ґрунтів, запасам в них гумусу і основних поживних речовин, продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур. За невеликим виключенням, сільськогосподарські угіддя району придатні для одержання екологічно чистої продукції. Разом з тим, унаслідок економічних та інших причин, складних сучасних ринкових умов спостерігається погіршення агроекологічного стану земель, розвиток на них процесів деградації ґрунтів – ерозії, дегуміфікації, переущільнення, зменшення біорізноманіття тощо.

6. У наш час природні ландшафти, де збереглись зональні та азональні рослинні угруповання, на Балаклійщині займають незначну площу (близько 20 %). На місці зведених соснових і дубових лісів та розораних лучних і різнотравно – типчаково – ковилових степів впродовж уже багатьох років на сільськогосподарських землях вирощуються різноманітні зернові, зерново-бобові, технічні, овочеві та плодово-ягідні культури тощо. На цих площах формуються своєрідні агрофітоценози, в утворенні яких беруть участь, крім певних видів культурних рослин, і значна кількість бур’янів, що складають основу синантропної рослинності. Аналогічна картина спостерігається із тваринним світом, у зв’язку з інтенсивною антропогенною діяльністю значно знижується саме природне різноманіття тварин. Але спостерігається широке розповсюдження представників тваринного світу населених пунктів, полів, полезахисних смуг і т.д., тобто місць, які створила людина.

7. Визначено, що жоден з хімічних елементів в ґрунті саду не перевищує ГДК, але спостерігаються перевищення фонових концентрацій за Zn та Cu у 2,6 та 1,8 рази відповідно. Вміст заліза перевищує фон у 2,2 рази, кадмію у 1,1 разу.

8. Встановлено, що жоден з досліджуваних хімічних елементів в ґрунті городу не перевищує встановлені норми ГДК, але спостерігаються перевищення фонових концентрацій за наступними елементами: Cd перевищує фон у 1,2 рази, за Cr спостерігається перевищення у півтора рази, Pb перевищує фон у 1,4 рази , Zn у 1,14 рази відповідно.

9. В яблуках найбільше накопичується Fe, Cu та Zn; найменше – марганець. Огірки пріоритетно накопичують Zn, Fe та Cu накопичують на одному рівні. Найменше накопичується в огірках кобальту та кадмію. Томати більш інтенсивно накопичують цинк, залізо та мідь. Найгірше в томатах накопичується кадмій та марганець відповідно;

10. У ході розрахунків визначено, що для ґрунтів із саду сумарний показник забруднення складає 3,4, що дає змогу віднести ґрунти до допустимої категорії забруднення. Для яблук сумарний показник складає 4,68, що теж говорить про допустиму забрудненість фруктової продукції вирощеної в саду досліджуваної присадибної ділянки.

11. Розрахований рівень забрудненості досліджуваних ґрунтів із городу складає 6,33, що говорить про допустиму забрудненість. Томати та огірки відносяться до небезпечної категорії забруднення, оскільки сумарні показники складають 102,5 та 94,2 відповідно.

12. Встановлено, що у процесі термічної переробки фруктової продукції значно зменшується концентрація важких металів, відповідно : концентрація Fe зменшується у 4,9 разів, Mn у 4,8 рази, Zn у 2,8 рази, Cu у 4 рази, Cd у 1,4 рази;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Ю. В. Алексеев. – Л. : Агропромиздат, 1987. – 142 с.

2. Атлас Харківської області / за ред.. І. Ю. Левицького. – К. : Головне управління геодезії, картографії та кадастру при КМУ України, 1993. – 44 с.

3. Геренчук А. И. Польові географічні дослідження / А. И. Геренчук, В. Г. Раковська, М. К. Топчієв. – К. : Наукова думка, 1984. – 342 с.

4. Естественное и искусственное освещение: СНиП 11-4-79. – М. : Стройиздат. – 1980. – Ч. 2 – 48с.

5. Зырин Н. Г. Подвижность микроэлементов в почвах и доступность их растениям. Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине / Н. Г. Зырин. – М. : Наука, 1974. – С. 178-184.

6. Иванов В. Н. Экология и автомобилизация / В. Н. Иванов, В. К. Сторчевус. – К. : БУДІВЕЛЬНИК, 1990. – 128 с.

7. Ильин В. Б. Тяжелые металлы в системе почва – растение / В. Б. Ильин. – Новосибирск : Наука, 1991. – 87 с.

8. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А.  Кабата-Пендиас , Х. Пендиас. – Пер. с англ. – М. : Мир, 1989. – 439 с.

9. Ковда В. А. Биогеохимия почвенного покрова / В. А. Ковда. – М. : Наука, 1985. – 263 с.

10. Кучерявий В. П. Урбоекологія / В. П. Кучерявий. – Львів : Світ, 2001. – 514 с.

1. Луканин В. Н. Промышленно-транспортная экология / В. Н. Луканин, Ю. В. Трофименко. – М. : Высшая школа, 2001. – 318 с.

11. Некос А. Н. Акумулятивні властивості рослин як фактор формування екологічної безпеки рослинної харчової продукції (на прикладі Харківського регіону) / А. Н. Некос // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – № 1-2 – С. 100-106 .

12. Некос А. Н. Экологическая оценка обьектов окружающей среды и пищевых продуктов (методика проведения исследований): учебно-методическое пособие / А. Н. Некос, А. Г. Гарбуз. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. – 104 с.

13. Некос А. Н. Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления: учебное пособие / А. Н. Некос, В. М. Дудурич; общ. ред. В. Е. Некос; Харьковский национальный ун-т им. В. Н. Каразина, Комиссия по экологии научно-методического совета МОН Украины. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Х. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2007. – 380 с. : табл. (Библиотека еколога)

14. Новиков В. В. Экология, окружающая среда и человек / В. В. Новиков. – М. : Фаир-Пресс, 2005. – 736 с.

15. Маринич О.М. Фізична географія Української РСР. / О.М. Маринич. – К.: Вища школа, 1982. – 205 с.

16. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности: ОНТП 24-86. – М. : 1987. – 16 с.

17. Орлов Д. С. Физико-химические методы исследования почв / Д. С. Орлов. – М. : Изд-во Моск. универ-та, 1964. – 229 с.

18. Охорона водних, грунтових та рослинних ресурсів Донецької області від забруднення важкими металами в умовах зрошення: посібник до ВНД 33 – 5.5 – 06 – 99. – К. : Держводгосп. – 1999. – 26 с.

19. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 2293-99 : Наказ Держстандарту України від 26.03.1999 р., № 164.

20. Повороженко В. В. Транспорт и охрана окружающей среды / В. В. Повороженко, С. М. Резер, Ю. К. Казаров. – М. : Наука, 1980. – 120 с.

21. Полупан М. І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України: навчальний посібник / М. І. Полупан, В. Б. Соловей, В. І. Кисіль. – К. : Колообіг, 2005. – С. 133-138.

22. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах: СанПиН 42-123-4089-86

23. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 1992, № 49 , ст. 668.

24. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Харківській області, 2013. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/index.php/dopovidi

25. Ткачук К. Н. Основи охорони праці: підручник / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський. – вид. 2-ге, допов. та перероб. – К. : Основа. – 2006. – 448 с.

26. Трешоу М. Загрязнение воздуха и жизнь растений / М. Трешоу, Д. Г. Жиллет. – Л. : Гидрометеоиздат, 1988. – 534 с. : ил.

27. Фатеев А. І. Миграция, транслокация и фитотоксичность тяжелых металлов при полиэлементном загрязнении почвы / А. І. Фатеев, Н. Н. Мирошниченко, В. Л. Самохвалова // Агрохимия. – Х. : 2001. – № 3. – С. 57-61.

28. Фатєєв А. І. Надходження важких металів до рослин та ефективність добрив на техногенно забруднених ґрунтах / А. І. Фатєєв, В. Л. Самохвалова, М. М. Мірошниченко // Вісник аграрної науки. – К. : 1999. - № 2 (550). – С. 61-65.

29. Хомяк Я. В. Автомобильные дороги и окружающая среда / Я. В. Хомяк, В. Ф. Скорченко. – К. : Высшая школа, 1983. – 310 с.

30. Хотунцев Ю. Л. Экология и экологическая безопасность / Ю. Л. Хотунцев. – М. : AKADEMIA, 2002. – 480 с.

31. Циганенко О. І. Основи загальної, екологічної та харчової токсикології / О. І Циганенко, І. Т. Матасар, В. Ф. Торбін. – К. : Чорнобильінтерінформ, 1998. – 173 с.