1.7 Ландшафтні умови як інтегральний фактор формування стану навколишнього середовища Балаклійського району

Сучасний стан довкілля значною мірою залежить від антропогенного впливу, якого він зазнає.

Сучасний природний ландшафт суттєво змінився за час існування міських поселень, котрі сьогодні визначаються, як міста.

Міське середовище за сукупність природного і штучно створеного матеріального середовища, що виникає внаслідок впливу урбанізованих процесів на природне оточення та у взаємодії з котрим відбувається життя.

Домінантними або фоновими урочищами ( урочища, що часто зустрічаються та займають найбільшу площу) є урочища межирічкового типу місцевості (15,2% території району), а саме ділянки, які відведено під сільськогосподарські угіддя. Також значну площу займають території балочно – долинного та борово – терасного типів місцевості (8,6% території району).

Для Балаклійського району сформувались наступні природні комплекси (рис 1.6):

Рисунок 1.6 – Ландшафтна карта Балаклійського району

Межирічні:

2 - Річні лесові, відносно вирівняні, розчленовані ярами і балками на нижньо - середньоміоценовій основі, з чорноземами типовими, звичайнми і реградованими, рідше сірими і темно-сірими опідзоленими грунтами, з сільскогосподарськими угіддями на місці широколистяно-дубових лісів.

3 - Рівнини лесові, розчленовані ярами і балками на верхньоміоценовій основі, з чорноземами звичайними, на місці різнотравно- типчаково-ковилових степів.

Долинні :

4. Рівнини лесові, розчленовані балками і ярами, з просадочними блюдцями на алювії неогенових терас, з чорноземами типовими середньогумусними, вилугуватими, чорноземами звичайними, з сільскогосподарськими угіддями на місці широколистяно- дубових лісів, лучних і різнотравно-типчаково-ковилових степів, рідше з сірими і темно-сірими опідзоленими грунтами на місці під кленово-липово-дубовими лісами

5 Рівнини лесові, розчленовані балками і ярами, з просадочними блюдцями на алювії давньочетвертичних терас, з чорноземами типовими середньогумусними, чорноземами звичайними середньо­гумусними, вилугуватими, рідше з чорноземами опідзоленими і реградованими, з сільскогосподарськими угіддями на місці широко­листяно-дубових лісів, лучних і різнотравно-типчаково-ковилових степів, іноді під кленово-липово-дубовими лісами

6 Рівнини лесові, плоскі, з просадочними блюдцями на алювії моло­дих четвертинних терас, з чорноземами типовими, залишково – слабосолонцюватими, з чорноземами типовими середньо гумусними і звичайними середньо гумусними, сільскогосподарськими угіддями на місці лучних і різнотравно-типчаково-ковилових степів, рідше – з лучно-болотними солонцюватими грунтами болотно – різнотравно осоковою рослинністю під сіножатями

7. Рівнини дрібногорбисті на молодих четвертинних піщано-мулових відкладах, з чорноземами супіщаними, дерновими підзолистими і дерновими розвиненими піщаними грунтами, іноді з пісками слабко задернованими, з сільськогосподарськими угіддями, вигонами, сосновими і сосново-дубовими лісами

8. Рівнини плоскі і спабкохвилясті, піщано-тинисті на голоценовому піщано-муповому алювії заплави з пучно-чорноземними солонцюва­тими, іноді болотними фунтами і торфяниками, зі злаково-різнотрав- ною, бопотно-різнотравною рослинністю під сіножатями, вигонами, частково розораними, іноді під лісами з дубу і вільхи чорної.

9. Балково-долинні.

Міські ландшафти – ділянки з різною будовою, морфологією, функціями та антропогенно-техноенними утвореннями, що визначають структурні елементи як природні основи первинного ландшафту (відновлення ландшафтної ситуації до активного урбаністичного освоєння) так і системного планування і характеру використання будівель та споруд.[10]

Міські комплекси району зaймaють знaчну площу тa поділяються поділяються нa три типи: одноповерховий, бaгaтоповерховий тa сaдово-пaрковий.

Одноповерховий тип. Одноповерховий тип селітебного лaндшaфту є домінуючим. Прaктично всі містa тa селищa міського типу рaйону подібні до сільських поселень з перевaжaнням одноповерхової житлової зaбудови тa присaдибних ділянок сільського типу. Структурa лaндшaфту мозaїчнa, тут перевaжaють відкриті ґрунти зі збідненими біоценозaми. Від сільського підтипу їх відрізняє більший відсоток твердого покриття вулиць і дворів, більш щільнa зaбудовa, мінімізaція розмірів присaдибних ділянок. [10]

Для одноповерхового типу міських комплексів хaрaктерне більш повне перетворення природного лaндшaфту, ніж для сільських. Зaзвичaй, природні фітоценози мaйже повністю зaміщені культурними нaсaдженнями; із твaрин нaбирaють мaсового поширення види - синaнтропи.

Бaгaтоповерховий тип. Для нього хaрaктерні лaндшaфтно-техногенні комплекси у вигляді бaгaтоповерхових будинків, зaaсфaльтовaних вулиць і площ. Вцілілі лaндшaфтні комплекси сильно перетворені, відрізняються більш низькою озелененістю, фaуністично бідними біоценозaми, різким перевaжaнням «зaкритих» ґрунтів, знaчною зміною мікрорельєфу .

Бaгaтоповерховий тип міського лaндшaфту, в більшості випaдків, зaймaє невелику територію в межaх містa і предстaвлений 3 – 5-поверховими житловими будинкaми .

Сaдово - пaрковий тип селітебних ПAК відігрaє стaбілізуючу роль в міському середовищі, оскільки є нaйближчім із усіх міських комплексів до природних екосистем. В межaх міст цей тип предстaвлений зaзвичaй бaгaторічними деревними нaсaдженнями – сaдaми, пaркaми, скверaми, що являють собою культурні фітоценози з низькою сaморегуляцією .

Для збереження біорізноманіття та природних ландшафтів на території Балаклійського району було закладено значну систему природно – заповідного фонду, а саме ботанічні заказники місцевого значення :

«Сербівський» розташований в Андріївському лісництві. Площа 2,0 га. Це ділянка лісу, де ростуть на полях чистотіл, звіробій продірявлений, деревій.

«Борисоглібський» розташований у Високобірському лісництві. Площа 2,9 га. На території заказника — посадки рози коричної, барбарису звичайного, горобини, липи, скумпії.

«Байрак» розташований у Балаклійському лісництві. Площа 1,0 га. Під пологом дубового рідколісся і на галявинах — зарості конвалії травневої, чистотілу великого, лікарської медунки.

«Нурівський» розташований у Балаклійському лісництві біля с. Нурове. Площа 36,6 га.

«Ковиловий» розташований у с. Петрівське на ділянці степової рослинності, де проростає ковила волосиста — вид занесений до Червоної книги України. Площа 3,0 га.

Ентомологічні заказники місцевого значення

«Бойневе». Площа 17,3 га. Розташований у с. Залиман. Являє собою ділянку на південному схилі яружно-балочної системи. Рослинність подана формаціями різнотрав'я типчаково-ковилових степів. Живуть біля 30 видів корисних комах, з яких понад 10 видів — дикі бджоли — запилювачі люцерни.

«Рибчине». Площа 9,4 га. Розташований у с. Чепіль. Займає ділянку на південно-західному схилі яружно-балочної системи, де росте ковила, сон-трава. Тут живуть приблизно 20 видів диких бджіл.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ТА МІГРАЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У СИСТЕМІ «ГРУНТ – РОСЛИНА»