9.3. Аварія на Чорнобильській аес
На чорнобильській аварії — найбільшій техногенній катастрофі в історії людства — необхідно акцентувати особливу увагу.
Жодна катастрофа XX сторіччя не мала таких тяжких екологічних наслідків, як чорнобильська. Це трагедія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу. Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров´я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відомі на сьогодні наслідки.
Радіоактивне забруднення ґрунтів.
Територія із сильним радіоактивним забрудненням фунту становить 8,4 млн. га й охоплює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя. Радіонуклідами забруднено також 3 млн. га лісу. На територіях із забрудненням цезієм-137 більш як 45 Кі на 1 км2 проживає понад 15 тис. чоловік, 15—45 Кі — близько 46 тис, 5—15 Кі — ще 150 тис. Близько 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986—1989 рр. були витрачені мільйони, бажаних результатів не дали.
У 1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки, спричинені катастрофою на ЧАЕС, у 250 млрд. руб. Реальні ж збитки визначити поки що важко. Наслідки цього лиха вічні, глобальні, й тепер можна говорити не про їх усунення, а лише про пристосування до них.
...Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним. Уперше так близько, так реально й так жахливо відкрилося нам обличчя ядерного століття в нещодавно ще глухому, здавалося, назавжди забутому цивілізацією, куточку українського й білоруського Полісся, де зберігся старослов´янський говір, де в селах багато знахарів, ворожок, мисливців. Саме в цьому місці, куди науково-технічна революція прийшла немов останньою чергою. Прийшла й... залишила їх безживними на поки що невідомий навіть ученим строк... (В. О. Яворівський).
Радіоактивне забруднення вод.
У водах Прип´яті, Дніпра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклідів. Навіть через 6 років після аварії вона була в 10—100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів. В Київському водосховищі на дні нагромадилося вже більш як 60 млн. т радіоактивного мулу.
Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн. м3 твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, конструкції його просідають і деформуються.
Розроблено план, яким передбачено спорудження «саркофага-2», що має накрити весь четвертий енергоблок зі старим «саркофагом». Після закінчення будівництва планується поступове розбирання зруйнованого четвертого енергоблоку й вилучення ядерного палива, що залишилося. Цей проект розраховано на 7 років. На сьогодні виконано лише деякі роботи з укріплення старого «саркофага».
Наслідки чорнобильської аварії для здоров´я нашого народу стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн. людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки:
Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей;
у 2,5—3 рази зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності;
мутації почастішали з 4 до 10 %, і навіть якби вдалося негайно зупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінилося не менш як три покоління людей;
загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.
- Глава 1. Людство в навколишньому середовищі
- 1.1. Еволюція взаємин людини й природи
- 1.2. Основні фактори деградації довкілля
- 1.3. Екологічні катастрофи
- 1.4. Духовна криза
- 1.5. Нова філософія життя
- 1.6. Сучасна екологія
- 2.1. Загальне уявлення про біосферу
- 2.2. Походження й еволюція біосфери
- 2.3. Джерела й кількість енергії в біосфері
- 2.4. Біогеоценози — елементарні одиниці біосфери
- 2.5. Види, популяції та середовище
- 2.6. Основні екологічні закони
- 2.7. Ноосфера
- 2.8. Біорізноманітність і її збереження
- 3.1. Деякі риси екологічної системи «Земля»
- 3.2. Атмосфера
- 3.3. Гідросфера
- 3.4. Літосфера
- 4.1. Основні техногенні забруднювачі й методи їх контролю
- 4.2. Енергетика
- 4.3. Промисловість
- 4.4. Сільське господарство
- 4.5. Транспорт
- 4.6. Військова діяльність
- 4.7. Наукова діяльність
- 5.1. Правила й закони соціоекології
- 5.2. Екологічна освіта
- 5.3. Економіка природокористування
- 5.4. Правові засади природокористування
- 5.5. Культура й релігія
- 5.6. Урбоекологія
- 6.1. Здоров'я людини як інтегральний показник її багатовимірної екологічної ніші
- 6.2. Здоров'я та його критерії
- 6.3. Реакції організму людини на вплив факторів середовища
- 6.4. Вплив абіотичних факторів на здоров'я людини
- 6.5. Вплив біотичних факторів на здоров'я людини
- 6.6. Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини
- 7.1. Загальні відомості про природні умови
- 7.2. Традиції природокористування
- 7.3. Причини розвитку екологічної кризи
- 7.4. Джерела забруднення довкілля
- 7.5. Основні наслідки екологічної кризи
- 8.1. Загальна характеристика
- 8.2. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного й Азовського морів
- 8.3. Донецько-Придніпровський регіон
- 8.4. Українське Полісся
- 8.5. Українські Карпати
- 9.1. Природні екологічні катастрофи
- 9.2. Антропогенні екологічні катастрофи
- 9.3. Аварія на Чорнобильській аес
- 10.1. Головні підсумки XX століття
- 10.2. Програма переходу України до збалансованого розвитку