6.3. Реакції організму людини на вплив факторів середовища
В межах діапазону толерантності людина пристосовується до умов довкілля завдяки численним захисним і пристосувальним (адаптивним) реакціям організму, головні з яких: підтримання сталості властивостей внутрішнього середовища (гомеостаз), регенераційні процеси, імунітет, регуляція обміну речовин тощо. В межах оптимуму ці реакції забезпечують найефективніше функціонування, високу працездатність, ефективне відновлення. Та в разі переходу якого-небудь фактора в зону песимуму ефективність окремих адаптивних систем знижується або пристосувальна здатність взагалі втрачається (рис. 6. 1.). В організмі починаються патологічні зміни, що свідчить про певне захворювання. Патологічний стан під впливом несприятливих факторів середовища проявляється найчастіше в отруєннях (токсикозах), алергічних реакціях, злоякісних пухлинах, спадкових хворобах, уроджених аномаліях.
Отруєння (токсикози) — одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвиваються внаслідок надходження в організм у небезпечних концентраціях тих чи інших речовин-токсикантів. Кількість їх у довкіллі не можна обчислити, бо відповідно до концепції лімітуючих факторів будь-яка речовина в певних дозах може стати токсичною. Однак за частотою захворювань можна виокремити найпоширеніші сьогодні токсиканти: отрутохімікати, нітрати, важкі метали, численні промислові й побутові хімічні речовини.
Алергічні реакції (алергії) стали «візитною карткою сучасного людського суспільства. Алергія — це стан підвищеної чутливості організму до певних речовин — алергенів. Унаслідок контакту з алергеном знижується імунітет організму й можуть розвинутися різні захворювання, насамперед дерматит (запалення шкіри), бронхіальна астма, сінна пропасниця, набряки, ураження слизових оболонок внутрішніх органів. Як правило, припинення контактів з алергеном веде до видужання. Алергенами можуть бути шерсть тварин, пір´я, пилок рослин, лікарські засоби, продукти харчування, численні речовини природного й штучного походження, побутова хімія. Кількість алергенів постійно зростає пропорційно кількості нових речовин, які людина залучає у свій побут чи використовує у виробництві.
Злоякісні пухлини — це велика група захворювань, одне з них — рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази — нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця. Речовини, що сприяють розвиткові злоякісних пухлин, називають канцерогенами. Найпоширеніші канцерогени — бензпірени, бензол, фенольні сполуки, вінілхлорид, сажа, смоли, мінеральне масло. Наприклад, бензпірен, що виділяється з тютюну під час паління, переробки нафтопродуктів, викидається в атмосферу з автомобільними вихлопами, сприяє розвиткові раку легенів, бензол і феноли — лейкозу, вінілхлорид — раку печінки, сажа, смоли, мінеральне масло — раку шкіри. Сьогодні відомо близько 60 хімічних канцерогенів і 2 фізичних — ультрафіолетове випромінювання та іонізуюча радіація. До канцерогенів належать також деякі віруси.
Спадкові хвороби пов´язані з виникненням мутацій, тобто ушкодженнями ДНК чи хромосом. Генетичні ушкодження зазвичай успадковуються лише тоді, коли мутація відбувалася в статевих клітинах. Такі мутації спричинюють безплідність, призводять до народження мертвих дітей, дітей із фізичними чи розумовими вадами. Фактори, які викликають мутації, називають мутагенами. Переважна більшість канцерогенів також мають мутагенні властивості.
Уроджені аномалії виникають унаслідок впливу факторів, які порушують нормальний розвиток плоду під час вагітності. Такі фактори називають тератогенами. Майже всі канцерогени й багато токсикантів мають тератогенні властивості. Серед тератогенів найвідомішим є нікотин. У жінки, яка палить чи навіть пасивно вдихає тютюновий дим, нікотин постійно нагромаджується й концентрується в яйцеклітині. Після запліднення яйцеклітини нікотин порушує нормальний розвиток плоду. Тому вчені вважають, що жінка-курець практично не має шансів народити здорового малюка.
- Глава 1. Людство в навколишньому середовищі
- 1.1. Еволюція взаємин людини й природи
- 1.2. Основні фактори деградації довкілля
- 1.3. Екологічні катастрофи
- 1.4. Духовна криза
- 1.5. Нова філософія життя
- 1.6. Сучасна екологія
- 2.1. Загальне уявлення про біосферу
- 2.2. Походження й еволюція біосфери
- 2.3. Джерела й кількість енергії в біосфері
- 2.4. Біогеоценози — елементарні одиниці біосфери
- 2.5. Види, популяції та середовище
- 2.6. Основні екологічні закони
- 2.7. Ноосфера
- 2.8. Біорізноманітність і її збереження
- 3.1. Деякі риси екологічної системи «Земля»
- 3.2. Атмосфера
- 3.3. Гідросфера
- 3.4. Літосфера
- 4.1. Основні техногенні забруднювачі й методи їх контролю
- 4.2. Енергетика
- 4.3. Промисловість
- 4.4. Сільське господарство
- 4.5. Транспорт
- 4.6. Військова діяльність
- 4.7. Наукова діяльність
- 5.1. Правила й закони соціоекології
- 5.2. Екологічна освіта
- 5.3. Економіка природокористування
- 5.4. Правові засади природокористування
- 5.5. Культура й релігія
- 5.6. Урбоекологія
- 6.1. Здоров'я людини як інтегральний показник її багатовимірної екологічної ніші
- 6.2. Здоров'я та його критерії
- 6.3. Реакції організму людини на вплив факторів середовища
- 6.4. Вплив абіотичних факторів на здоров'я людини
- 6.5. Вплив біотичних факторів на здоров'я людини
- 6.6. Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини
- 7.1. Загальні відомості про природні умови
- 7.2. Традиції природокористування
- 7.3. Причини розвитку екологічної кризи
- 7.4. Джерела забруднення довкілля
- 7.5. Основні наслідки екологічної кризи
- 8.1. Загальна характеристика
- 8.2. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного й Азовського морів
- 8.3. Донецько-Придніпровський регіон
- 8.4. Українське Полісся
- 8.5. Українські Карпати
- 9.1. Природні екологічні катастрофи
- 9.2. Антропогенні екологічні катастрофи
- 9.3. Аварія на Чорнобильській аес
- 10.1. Головні підсумки XX століття
- 10.2. Програма переходу України до збалансованого розвитку