logo search
ivano-frankivsk_009

13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.

В 2009 року відбувся семінар по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна.

Метою Програми є посилення та поглиблення екологічного, соціального, економічного співробітництва між Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями України із суміжними регіонами Угорщини, Словаччини та Румунії. Одним із пріоритетів Програми є захист навколишнього середовища, сталий розвиток та управління природними ресурсами, відповідно до якого Держуправлінням запропоновано ідею проекту прикордонного співробітництва, а саме: «Створення Верховинського національного природного парку з перспективою трансформації парку в спільний україно-румунський міжнародний біосферний заповідник».

Умовою реалізації даного проекту є партнерство із суміжним регіоном України, у даному випадку із румунської сторони (повіт Maramures). Район створення проектованого парку знаходиться у центральній, важкодоступній частині Карпат, є прикордонною смугою кордону з Румунією, має унікальні природні ресурси, які є основою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку, що відповідає вимогам рамкової Конвенції про сталий розвиток Карпат, ратифікованої українським парламентом. Крім того, є письмова згода Міністерства водних ресурсів, лісів та охорони середовища Румунії щодо співпраці в рамках створення транскордонного природоохоронного об’єкту в даному районі.

Створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату на території Верховинського району та Марамуреського повіту крім збереження унікального біотичного та ландшафтного різноманіття сприятиме економічному розвитку регіону, в основному, за рахунок екотуризму, транспортних інфраструктур і розвитку традиційних методів ведення господарства.

Для забезпечення управління водними ресурсами за басейновим принципом для річки Дністер обговорено та прийнято Угоду про співробітництво в галузі інформаційного обміну між суб’єктами моніторингу якості поверхневих вод в басейні річки Дністер між Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Чернівецькою, Одеською, Вінницькою та Республікою Молдови.

Стратегічною метою у басейні річки Дністер є:

- досягнення безпечного для здоров’я людей екологічного стану і доброї якості води;

На базі Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу проведено спільний семінар-навчання за участю представників Університету Норд м. Бая Маре, Румунія, Держуправління ОНПС та ТУНГ. Семінар проведено по проекту “РУТЕМ” “Менеджмент і моніторинг середовища”.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Атмосферне повітря

Основними забруднювачами повітря Івано-Франківської області є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води, діяльності транспорту та зв’язку. Від них у довкілля потрапило 241,7 тис.т. шкідливих речовин, що на 10,5 тис. т або на 10,5% менше, ніж у попередньому році. Необхідно відмітити, що за останні роки на території області спостерігаєтся чітка тенденція зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу відбулося найбільш суттєво у Галицькому районі (у 1,6 разів).

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються:

Бурштинська ТЕС,

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»,

УМГ «Прикарпаттрансгаз»,

ВАТ «Івано-Франківськцемент».

Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря.

Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є:

Водні ресурси

На території Івано-Франківської області налічується 133 комплекс очисних споруд загальною потужністю 134 млн. м3/рік. 52 комплекси працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод.

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 16,94 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.

Основними шляхами вирішення проблем в галузі охорони водних ресурсів є:

- забезпечення економного використання води, шляхом налагодження інструментального обліку свіжої води та вжиття дієвих заходів для її економії;

- забезпечення раціонального водоспоживання на НГВУ "Долинанафтогаз", НГВУ "Надвірнанафтогаз", Долинському газопереробному заводу, Бурштинській ТЕС, Калуській ТЕС, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" шляхом удосконалення діючих систем оборотного водопостачання;

- забезпечення будівництво нових та реконструкцію діючих водопровідних і каналізаційних мережа.

- налагодження ефективної роботи діючих та будівництво нових очисних споруд у містах та населених пунктах області;

- забезпечення дотримання вимог чинного водоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів туристично-оздоровчого призначення.

Поводження з відходами.

У 2009 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшилась в порівнянні з 2008 роком.

Протягом 2009 року в результаті виробничої діяльності підприємств області утворилось 4224,712 тис. тонн відходів 1-3 класу небезпеки.

Станом на 01.01.2010 року. у сховищах організованого складування та на території підприємств знаходилось 64,5 тис. тонн відходів 1-3 класів небезпеки, що на 7,7 тис. тонн більше ніж на початок 2009 року.

На даний час в області є близько 500 деревообробних об’єктів. В результаті виробничої діяльності яких утворюється понад 40 тис.м3 тирси, та більше 100 тис.м3 кускових відходів, які практично повністю реалізуються заготівельним підприємствам та місцевому населенню для опалювання особистого житла та ведення господарської діяльності.

Протягом 2009 року в області накопичилось 187,5 тис. тонн твердих побутових відходів (4-ого класу небезпеки).

На території області діє близько двох десятків суб’єктів підприємницької діяльності та приватних підприємств, які займаються збором та та переробкою вторсировини відсортованої (вилученої) із ТПВ.

Найближчим часом в області планується побудувати спеціалізовані заводи комплекси по переробці твердих побутових відходів. На даний час розроблена пропозиційна схема варіанту – розміщення комплексів з переробки ТПВ. Варіант схеми розглядався з врахуванням дуже складного рельєфу місцевості та географічно-геологічних і гідрологічних особливостей, щільності заселення та міграції населення у зв’язку з місцями роботи та відпочинку.

Вирішення проблеми поводження з ТПВ полягає у формуванні чотирьох округів, в яких планується розміщення комплексів з переробки ТПВ:

І. Івано-Франківський округ.

Потужність близько 350 тис. тонн на рік, що включає в себе м. Івано-Франківськ, м. Калуш, Богородчанський район, Галицький район, Калуський район, Рогатинський район, Тисменицький район, Тлумацький район. Заг. чисельність населення в цих районах близько 677,5 тис. мешканців.

ІІ. Коломийський округ.

Потужність близько 150 тис. тонн на рік, що включає в себе м.Коломия, Коломийський район, Снятинський район, Городенківський район. Заг. чисельність населення в цих районах біля 285,8 тис. мешканців.

ІІІ. Долинський округ.

Потужність близько 100 тис. тонн на рік, що включає в себе Долинський район, Рожнятівський район, м. Болехів. Заг. чисельність населення в цих районах біля 169,4 тис. мешканців.

ІV. Надвірнянський округ.

Потужність близько 150 тис. тонн на рік, що включає в себе Надвірнянський район, Косівський район, Верховинський район, м. Яремче. Заг. чисельність населення в цих районах біля 252,7 тис. мешканців.

В кожному запропонованому окрузі створюється асоціація, в яку входять представники районів і міст з подальшим залученням до неї інвесторів.

Земельні ресурси

Площа області складає 1392,7 тис. га, що становить 2,3 % від території України. В Івано-Франківській області площа еродованих земель складає понад 138,67 тис. га. (це 9,9% загальної площі).

Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними балками і ярами.

Заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок

Природно-заповідний фонд

Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області.

Мережа природно-заповідного фонду області, до якої станом на 01.07.2010 року віднесено 467 територій та об’єктів загальною площею 218,8 тис. га, складає 15,7 % від загальної площі області, в тому числі 32 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення площею 87,2 тис. га, 2-ге місце по Україні. У 2009 році природно-заповідний фонд області поповнено двома національними природними парками, а саме національним природним парком «Синьогора», площею 10866,0 га. та національним природним парком «Верховинський», площею 12022,9 га. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010 з метою збереження дуба звичайного, віком 281 рік на території Івано-Франківська створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га. При створенні нових заповідних об’єктів площа природно-заповідного фонду області порівнюючи з 2008 роком початком 2010 року зросла відповідно із 195,9 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14% до 15,7% від загальної площі області).

Протягом 2002 – початком 2010 року площа природно-заповідного фонду області зросла відповідно із 186,5 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповіданості від загальної площі області відповідно зріс із 13,4% до 15,7%).

Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду

На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень.

Відсутність встановлених меж об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення призводить до порушень заповідного режиму, зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель ПЗФ тощо.

Основна проблема у сфері розвитку природно-заповідного фонду області - це відсутність державних актів на право користування земель та встановлення меж на місцевості тих заповідних об’єктів, охорону та збереження яких здійснюють органи місцевого самоврядування. Це створює умови для нецільового використання ділянок природно-заповідного фонду–самозахоплень, зміни їх меж, незаконної забудови.

З метою часткового вирішення вказаної проблеми Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області підготовлено запит на виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010 році у сумі 400,0 тис. грн. на проведення спеціальних заходів спрямованих на запобігання чи знищення природних комплексів на об’єктах природно-заповідного фонду області (в частині встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду області).

В цілому, по області встановлено межі 332 територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення, на площі 135,2 тис. га (61,8% площі природно-заповідного фонду області), у тому числі відповідно до матеріалів лісовпорядкування (по квартальним стовпчикам, квартальним просікам, лініях зв’язку і електромереж та інших чітко визначених на місцевості розмежувальних лініях).

Лісове господарство

Стрімкий розвиток туристичної галузі в області зумовив незначне зменшення площі лісів, в основному за рахунок лісових земель не зайнятих лісовою рослинністю. Лісовідновлення забезпечує вчасне заліснення вирубок та інших не покритих лісом лісових земель. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів.

Посадка і посів лісу в порядку лісовідновлення проводиться за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід.

Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів:

- збільшити обсяги лісовідновлення пропорційно до площі суцільних зрубів, частку природного поновлення лісосік та обсяги лісорозведення за рахунок земель не придатних для використання у сільськогосподарському виробництві ;

- функції державного контролю в частині перевірки на державному кордоні достовірності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів передати постам екологічного контролю територіальних органів Мінприроди України;

- з метою недопущення вирубки здорових насаджень посилити контроль за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах області;

- посилити державний контроль за розробкою лісосік у частині впровадження природозберігаючих технологій і механізмів на виконання Закону України “Про мораторій на суцільну вирубку у буково – ялицевих лісах Карпатського регіону”;

- вивчення та впровадження у сферу лісових відносин передового досвіду європейських країн;

- економічне стимулювання підприємств галузі при застосуванні прогресивних технологій лісокористування, переведення лісового насінництва на генетично-селекційну основу з відповідним рівнем лісовідновлення та лісорозведення;

- збільшення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств, використовуючи диференційований підхід, відповідно до характеристик лісосічного фонду та можливостей госпрозрахункової діяльності;

- проведення лісової сертифікації, як шлях до європейських стандартів галузі;

- покращення нормативно-законодавчої бази у сфері охорони, відтворення та раціонального використання лісових ресурсів;

- виділення та охорона пралісових екосистем;

- значне збільшення сітки лісових доріг, що значно зменшить кількісні та якісні втрати лісового ресурсу.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. З метою недопущення екологічної катастрофи передбачити на загальнодержавному рівні збільшення фінансування природоохоронних робіт та затвердити відповідні заходи для поліпшення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”.

2. Розробити та затвердити стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року.

3. Забезпечити виконання Карпатської Конвенції щодо сталого розвитку регіону.

4. Передбачити зменшення лісокористування в гірських лісах Карпат та збільшення площі природо - заповідного фонду.

5. Провести моніторингові дослідження щодо зміни водності рік, розробити загальнодержавну та регіональну програми для їх водонаповнення.

6. Передбачити на загальнодержавному рівні кошти для фінансування науково-дослідних розробок щодо очищення промислових викидів підприємств від окисів азоту та сірки, передусім для Бурштинської ТЕС.

7. Вилучити з інтенсивного обробітку деградовані землі, крутосхили, ерозійно-небезпечні ділянки з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення.

8. Розробити та затвердити план дій з охорони навколишнього природного середовища на регіональному та загальнодержавному рівнях.

9. Розширити міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля.

10. Забезпечити створення єдиної нормативно-правової бази для проведення державного екологічного моніторингу.

11. Забезпечити виконання робіт щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду та нанесення їх на планово - картографічні матеріали.

Начальник Держуправління А.Троценко

Додаток