5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області.
Мережа природно-заповідного фонду області, до якої станом на 01.07.2010 року віднесено 467 територій та об’єктів загальною площею 218,8 тис. га, складає 15,7 % від загальної площі області, в тому числі 32 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення площею 87,2 тис. га, 2-ге місце по Україні. У 2009 році природно-заповідний фонд області поповнено двома національними природними парками, а саме національним природним парком «Синьогора», площею 10866,0 га. та національним природним парком «Верховинський», площею 12022,9 га. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010 з метою збереження дуба звичайного, віком 281 рік на території Івано-Франківська створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га. При створенні нових заповідних об’єктів площа природно-заповідного фонду області порівнюючи з 2008 роком початком 2010 року зросла відповідно із 195,9 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14% до 15,7% від загальної площі області).
Протягом 2002 – початком 2010 року площа природно-заповідного фонду області зросла відповідно із 186,5 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповіданості від загальної площі області відповідно зріс із 13,4% до 15,7%).
Природно-заповідний фонд області включає території та об’єкти різних категорій. Серед них: природний заповідник «Горгани», площею 5,3 тис.га; 5 національних природних парків, загальною площею 120,3 тис.га (Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк, національний природний парк «Синьогора», національний природний парк «Верховинський»); 3 регіональні ландшафтні парки, площею 38,4 тис. га; 64 заказники, площею 45,93; 183 пам’ятки природи, площею 1,2 тис. га; 7 дендрологічних парків, площею 0,15 тис. га; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, площею 0,084 тис. га; 196 заповідних урочищ, площею 7,3 тис. га.
Найвищий відсоток заповідності у Яремчанській міській раді – 59,8%, Косівському – 55,4 %, Городенківському – 19,3 %, Верховинському – 26,7 %, Галицькому – 20,3%, Боородчанському – 18,8%, Долинському – 10,6 % районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності менше одиниці.
У кількісному відношенні переважають пам’ятки природи і заповідні урочища– відповідно 39,4 та 42,9 відсотка від загальної кількості заповідних об’єктів, проте за площею частка цих категорій незначна (відповідно 0,55 та 3,34 %).
За розмірами близько половини припадає на дрібні (від 1 до 10 га), трохи менше – об’єкти від 10 до 100 га. Великих заповідних територій (від 1000 га і більше) - 16.
Високий відсоток заповіданості лісів у гірській частині області – Надвірнянському, Верховинському районах, Яремчанській міській раді (за рахунок Карпатського національного природного парку, національного природного парку «Верховинський»), Косівському (за рахунок національного природного парку «Гуцульщина» та регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» у рівнинній частині – в Галицькому (за рахунок Галицького національного парку), Тлумацькому та Городенківському районах (за рахунок Дністровського регіонального ландшафтного парку).
Болотні угруповання становлять в заповідному фонді 44,3 % від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше в Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах.
Згідно фізико-географічного районування найбільше заповідних об’єктів зосереджено в гірській частині – біля 62 % природно-заповідного фонду області, в області Передкарпаття – 25 % і в рівнинній частині – 13 %. Найповніше представлені у природно-заповідній мережі природні комплекси Горган і Чорногори. Тут зосереджені великі за площею заповідні території – Карпатський національний природний парк, природний заповідник «Горгани», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа», ботанічні заказники загальнодержавного значення «Яйківський», «Тавпиширківський» та інші.
Рогатинське Опілля репрезентує Галицький національний природний парк, лісові заказники місцевого значення «Журитин» і «Журавенківський», Передкарпаття – національний природний парк «Синьогора», загальнозоологічний заказник «Чорний ліс», ландшафтний заказник «Козакова долина», Покутсько-Буковинські Карпати – національний природний парк «Гуцульщина», Полонинсько-Чорногірську область – гідрологічний заказник місцевого значення «Ріка Чорний Черемош», Рахівсько-Чивчинську область – національний ландшафтний пак «Верховтнський», ландшафтний заказник місцевого значення «Чивчино-Гринявський», Сколівські Бескиди – Поляницький регіональний ландшафтний парк, ботанічні заказники місцевого значення «Магура» та «Федів», загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гринява» та інші.
Таблиця 5.4.26. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками 0(загальнодержавного та місцевого значення)
Категорія об’єкту ПЗФ | Кількість | Площа, тис. га | Площа територій суворої заповідності | |||||||||
| 1990 | 1995 | 2000 | 2009 | 1990 | 1995 | 2000 | 2009 | 1990 | 1995 | 2000 | 2009 |
Біосферні заповідники | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Природні заповідники | - | - | 1 | 1 | - | - | 5,3 | 5,3 | - | - | 5,3 | 5,3 |
Національні природні парки | 1 | 1 | 1 | 5 | 50,3 | 50,3 | 50,3 | 120,3 | 10,9 | 10,9 | 10,9 | 18 |
Заказники з/д зн. | 11 | 11 | 10 | 10 | 4,6 | 4,6 | 5,4 | 5,4 | 2,1 | 2,1 | 2,5 | 2,5 |
Заповідні урочища | 212 | 194 | 186 | 196 | 5,4 | 5,1 | 5,5 | 7,3 | 4,6 | 4,6 | 4,6 | 4,6 |
Пам’ятки природи з/д зн. | 13 | 13 | 13 | 12 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 |
Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва і т. д. з/д зн. | 4 | 4 | 4 | 4 | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 |
ОПЗФ місцевого значення | 124 | 201 | 223 | 435 | 8,0 | 29,9 | 119,3 | 87,2 | 1,8 | 5,3 | 6,8 | 10 |
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних русурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення грунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- - Державна екологічна інспекція в області;
- Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- 13.5. Економічні засади природокористування.
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2 Громадські рухи
- Про поводження з твердими побутовими відходами;
- Про екологічну ситуацію на території області;
- 13.12. Виконання державних екологічних програм.
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку