1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
Івано-Франківська область розміщена в Карпатську регіоні, який є унікальним природним комплексом. На її території, яка займає всього 2,4 відсотка (13,9 тис км2) площі України, формується 8,6 відсотків річкового стоку, зосереджена значна частина лісових ресурсів (8,0 відсотків площі земель лісового фонду і 10,0 відсотків запасу деревини).
В області є 631,9 тис.га сільськогосподарських угідь і 636,5тис.га земель лісового фонду (відповідно 46,9 і 44,6 відсотка від загальної площі області). Крім цього, область має значний рекреаційно-оздоровчий потенціал завдяки неповторним ландшафтам, різноманітності та унікальності рослинного і тваринного світу. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 40 відсотків природної флори України. Хребетні представленні 435 видами, ссавці - 74 видами (77 відсотків всіх видів України), птахи - 280 видами, що складає 80 відсотків загальної кількості видів птахів. 156 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, що зростають на території області, занесено до Червоної книги України. Серед них: айстра альпійська, білотка альпійська, конвалія, відкасник татарниколистий, журавлина дрібноплідна, ковила волосиста, тирличі та інші.
Область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території - лісостепова (включає Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя), характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розмішені головним чином на непридатних для сільськогосподарського використання землях.
Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси мішані з участю бука, дуба, граба, ялиці, смереки та інших порід, займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя.
Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямку. Значна висота гір (1000 - 2000 метрів над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н.р.м. виділяється субальтійський пояс з лучною рослинністю.
Кліматичні особливості області дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, низини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим забезпечення теплом, вологою в різних районах області неоднакове. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця липня в гірських районах - 14,5-16°, в передгірних - 16-17,5°, в низинних - 17,5-19оС, а найбільш холодного зимового місяця - січня в гірських районах - 6-7°, в передгірних - 4-5,5°, в низинних - 4,5-5,5° нижче нуля. Найбільш забезпеченні теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 10о становить 2400-2600°, а в гірських районах не перевищує 1500-1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах - 220, а в гірських районах - 190 днів.
Опади, їх інтенсивність, розподіл у часі і просторі є одним із основних метеорологічних елементів, які у комплексі з іншими природними і антропогенними факторами визначають формування водного режиму території, розвиток і інтенсивність ерозійних процесів. Івано-Франківська область знаходиться у зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1100 мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням. Значна амплітуда висот на відносно невеликій території (від 200 до 2000 м н.р.м.) є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі і атмосферних опадів. Гірський рельєф, як фактор розподілу кліматичних параметрів у просторі, проявляється закономірним збільшенням кількості опадів із збільшенням абсолютної висоти місцевості. Найбільша кількість опадів за рік випадає на вершинах гір і становить 1000-1100 мм ; в передгірних і рівнинних районах - 550-650 мм. Із загальної річної кількості найбільше (70%) опадів випадає в теплий період року.
Стійкий сніговий покрив, зазвичай, утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 20-47 см при мінімальних значеннях 5-10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив - 40-60 см, а в горах - до 1 м і більше.
Вітри на території області переважно північно-західного і північно-східного напрямків. В Карпатах значний вплив на напрямок вітру мають річкові долини. В більшості випадків вітри дують вздовж долин.
Природно-кліматичні особливості сприяють розвитку сільського і лісового господарства, організації відпочинку людей в усі періоди року. Із гірсько-долинних ландшафтів найбільш придатними для рекреації є долини Пруту, Бистриць Солотвинської і Надвірнянської, Лімниці, Чечви, Свічі та Мізуньки.
Економіко-географічне положення Івано-Франківської області дуже вигідне. Густою сіткою шляхів вона з'єднана з багатьма важливими економічними районами України і з сусідніми державами. На території області виявлені і експлуатуються родовища нафти і газу, озокериту, кухонної та калійної солей, будівельних матеріалів.
Карпатський регіон, в т.ч. Івано-Франківська область, на екологічній карті Європи (рис. 1), опублікованій у м. Відень (Австрія) за редакцією Петера Йордана, є єдиною зеленою (екологічно чистою) плямою, де ще збереглись природні екосистеми, де лісами регенерується чисте повітря, де беруть початок головні ріки басейнів Чорного і Балтійського морів, де є умови для рекреації і туризму, де можна зберегти генетичний фонд населення Європи.
Відродження області, як і регіону Українських Карпат в цілому, може забезпечити переорієнтація економіки на формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення, як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу. Основні напрямки роботи щодо поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природокористування повинні передбачати систему заходів по збереженню біологічного різноманіття, лісовідновленню і лісорозведенню, оптимізації структури угідь, зменшенню техногенного навантаження (викидів і скидів шкідливих речовин у довкілля) шляхом екологізації всіх галузей виробництва.
Івано-Франківщина
Рис. 1. Екологічна карта Європи
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних русурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення грунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- - Державна екологічна інспекція в області;
- Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- 13.5. Економічні засади природокористування.
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2 Громадські рухи
- Про поводження з твердими побутовими відходами;
- Про екологічну ситуацію на території області;
- 13.12. Виконання державних екологічних програм.
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку