7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Найбільш важливими корисними копалинами в області є: нафта і газ, калійні солі, сировина для виробництва цементу, підземні прісні та мінеральні води, будівельні матеріали. Перспективними для освоєння є родовища кам’яної (кухонної) солі.

Нафта і газ

Державним балансом запасів корисних копалин на території області обліковуються 34 родовищ нафти, газу та конденсату, серед яких виділяється 14 –нафтових, 9 – газових, 6 – нафтогазоконденсатних, 5 – газонафтових і 2 –газоконденсатних. З них: 32 розробляються (23 – в режимі промислової і 9 – дослідно-промислової експлуатації), 1 – Пилипівське газове родовище готується до розробки і 1 законсервоване (Янківське нафтове родовище).

Основні об'єми видобутку здійснюють структурні підрозділи ВАТ „Укрнафта” – НГВУ „Долинанафтогаз”, „Надвірнанафтогаз” та дочірня компанія „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Близько 3,0% нафти і 10,0 % газу із загальнообласних об'ємів видобувають дрібні місцеві підприємства (СП “Дельта”, ВАТ „Рожнятівнафта”, ЗАТ ВДО „Регіон”, ДП „Західукргеологія” НАК “Надра України”.

Балансові запаси нафти (категорій А+В+С₁) в області становлять 13,6% від загальнодержавних. Частка запасів газу в загальнодержавному балансі незначна – близько 3%.

Більша частина родовищ нафти і газу в області перебуває в завершальній стадії розробки та характеризується ускладненими геологічними і технологічними умовами експлуатації. Так, по НГВУ "Долинанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 85,9 %, по конденсату – на 72,2 %, по газу – на 72%. Залишкові запаси нафти на Долинському і Північно-Долинському родовищах, які забезпечують більше половини від загального видобутку області, становлять, відповідно, 5,4 % і 4,0 % від початкових. По НГВУ „Надвірнанафтогаз” видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 45,9 % (а по родовищах, які експлуатуються найдовше, цей показник сягає 70-75 %), по конденсату – на 63%, по газу – на 59%. На Битків-Бабченському газовому родовищі, яке експлуатується ДК „Укргазвидобування” і дає дві третини від загальнообласного видобутку, залишкові запаси газу становлять близько 12,0%.

Таблиця 7.1.1. Мінерально-сировинна база

Види корисних копалин	Загальна кількість родовищ		Родовища, що розробляються		Одиниця виміру	Видобу-ток сировини в 2009 р	Балансові запаси станом на 01.01.2008р.
	2008	2009	2008	2009			А+В+С1	С2
Корисні копалини загальнодержавного значення
1. Нафта	36	36	34	34	тис. т.	480,0	17485	4469
2. Конденсат					тис. т.	4,5	2100	197
3. Газ вільний					млн. м3	371,0	22384	54
4. Газ розчинений					млн. м3	214,	13032	2562
5. Буре вугілля	1	1	–	–	млн. т.	–	7,1	–
6. Калійні і магнієві солі	13	13	1	1	млн. т.	0,0201	560,6	252,6
7. Кам’яні солі	2	2	–	–	тис.. т.	–	34873	–
8. Природні розсоли	2	2	1	2	тис.м3	–	667	1035
9. Сірка самородна	7	7	–	–	млн. т.	–	33846	11948
10. Фосфорити	1	1	–	–	млн. т.	–	10,5	–
11.Озокерит	2	2	–	–	т	–	78314	–
11. Сировина для виробництва цементу	3	3	2	2	млн. т.	0,790	236,68	47,7
12. Керамзитова сировина	3	3	–	–	млн. м3	–	7846	–
13. Декоративно-облицювальні і виробні камені: гіпс пісковик родоніт	3 1 1	3 1 1	– – –	– 1 –	тис. м3 тис. м3 т	– 0,04 –	923 781,96 -	1845 – 419
14. Торф	35	35	2	2	тис. т.	25,1	5277	168
15. Менілітові сланці	4	4	1	1	тис. т.	7,6	3,7	1115,5
16. Пиляний камінь	1	1	–	–	тис. м3	–	6220	–
17. Прісні води ( водозабори )	22	22	18	18	тис. м3/добу	10,14	275,8	–
18. Мінеральні води	35	35	36	36	тис. м3/добу	0,047	4,9	–
19.Лікувальні грязі	1	1	1	1	тис. м3	0,097	74,47	–
Корисні копалини місцевого значення
20. Цегельно-черепична сировина	94	93	27	29	млн. м3	0,829	143,54	–
21. Камінь будівельний	13	13	6	6	млн. м3	0,195	48,05	13,3
22. Пісок будівельний	10	10	7	7	млн. м3	0,185	32,52	-
23. Піщано-гравійні суміші	23	23	2	2	млн. м3	0,105	25,9	–
24.Вапняк для цукрової промисловості	2	2	2	2	тис. т.	76,9	5740,6	–
25. Вапняк для виробництва вапна і хім. меліорації грунтів	8	8	2	3	тис. т.	4,7	23491.5	5928
26. Гіпс і ангідрит ( для будівельного гіпсу )	6	6	–	–	тис. т.	–	21080	23000
Всього:	319	321	157	165

Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств з видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти.

Щорічні обсяги видобутку нафти 460-480 тис.тонн, не можуть забезпечити сировиною нафтопереробне підприємство ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (потужність по переробці нафти – 2,6 млн.тонн в рік).

Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 20-40 років.

Використання мінерально-сировинної бази

Нафта і газ

У зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16).

За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів.

Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДГП “Західукргеологія” в даний час підготовлені під глибоке буріння 4 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська, Старобогородчанська) з прогнозними ресурсами нафти 7 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд.м³. газу.

Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу, потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ.

В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафто-газопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (Івано-Франківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства.

Калійні солі

Серед корисних копалин, що використовуються в якості гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей.

В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марково-Росільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвиняцьке, Старунське, Росільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані.

Детально розвідана лише Калуш-Голинська група. Запаси калійних і магнієвих солей тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C₁ + C₂ – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів України.

Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана”.

Кам’яні солі

Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350 млн.т. Чистота солі (вміст NaCl) складає близько 80 %.

Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому в західному регіоні України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.) солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науково-дослідний інститут галургії (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва з випуску виварної солі обсягом 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини.

Сірка

В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області.

Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 14,7 млн. т.

На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науково-технічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т.

В кінці 1980-х – на початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи.

Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну.

На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька років видобуто понад 5 тис. цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації дослідно-промислової установки через нерентабельність.

Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття.

Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються.