Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
Лісовідновлення і лісорозведення
В останні роки лісові культури щорічно створюються на площі біля 6,0 – 6,5 тис. га. Досвід показує, що створення високопродуктивних і якісних лісів у великій мірі залежить від стану та ефективності використання створеної селекційно-насінницької бази. Способи створення і раціонального використання постійної лісонасінної бази постійно удосконалюються. В даний час лісове господарство регіону може на 90% забезпечувати свої потреби у сортовому і покращеному насінні модрин, частково ялиці (до 40% від потреби), ялини (15-20%), дуба звичайного (до 20%).
Підвищенню продуктивності Карпатських лісів сприятиме створення у кожній області регіональних селекційно-насінницьких центрів, куди слід віднести усі зареєстровані генетичні ресурси, лісові сорти та селекційно-насінницькі об’єкти. Вони повинні виконувати функції своєрідних фабрик виробництва покращеного і сортового садивного матеріалу у відповідності до кожного лісонасінного району, підрайону і типу лісу, наявного в області для даної породи. Також слід приділити належну увагу введенню у насадження інтродуцентів, які вже випробувані і визнані перспективними в різноманітних лісорослинних і кліматичних умовах. В першу чергу це ялиця бальзамічна, дугласія Мензіса, модрина гібридна (модрина європейська, модрина японська), а також кедрові сосни.
Стан деревної рослинності Карпатського регіону
У зв’язку з невиснажливим, безперервним лісокористуванням зростає значення не тільки деревної сировини, але й недеревних ресурсів лісу, що становить резерв для збільшення продовольчого фонду країни та забезпечення населення цінними продуктами харчування. Особлива роль належить таким недеревним ресурсам як живиця, березовий сік, насіння, гриби, плоди, ягоди і лікарські рослини. На даний час інститутом гірського лісівництва розроблені Настанови із заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань, дана оцінка біологічним, екологічним і фенологічним особливостям поширення найбільш перспективних дикорослих ягідників і лікарських рослин в Карпатському регіоні, визначено їх ресурсний потенціал, розроблено заходи з впорядкування заготівлі та раціонального використання. Виявилось, що запаси дикорослих ягід за останні 10 років тут зменшились на третину, порівняно з 80-тими роками – наполовину, а з 60-тими – у 2,5 рази. Це пов’язано із випадковим характером їх збору, відносною короткочасністю заготівлі, зменшенням урожайності через зміни кліматичних умов та погіршення екологічної обстановки, нерівномірністю поширення за регіонами та умовами зростання, нерегламентованою та безсистемною заготівлею плодово-ягідної і лікарсько-технічної сировини, зменшенням кількості та площі зрубів, розкиданістю ділянок, збільшенням площ освоєних земель, зростанням рекреаційного навантаження, невпорядкованістю сировинної бази. Уже на сьогоднішній день налічується майже 800 видів рідкісних і зникаючих рослин, серед яких є багато цінних лікарських, харчових і кормових видів. Для їх заміщення необхідний пошук нових видів, які мають ідентичні властивості.
В даний час ягідники поширені в регіоні на території майже 14 тис. га, а загальна площа розміщення плодово-ягідної і лікарської сировини становить понад 32 тис. га, що складає всього біля 2% загальної площі лісів. При цьому, загальний біологічний запас цієї сировини складає біля 4 тис. т, експлуатаційний – майже 3 тис. т, а об’єми оптимальної заготівлі 2,2 тис. т повітряно-сухої продукції. Ринкова вартість її складає біля 25 млн. грн., а готової продукції з неї майже 82 млн. грн.
Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
З метою збереження пралісових екосистем, еталонів насаджень головних лісоутворюючих порід, а також малопоширених, рідкісних і зникаючих видів рослин відібрано, атестовано, оформлено й вивчено в Західних областях України (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій і Закарпатській) 220 генетичних резерватів на площі майже 14,0 тис. га, що складає понад 58% від загальної площі їх в Україні, 400 га плюсових насаджень, 1300 плюсових дерев і 118 га клонових лісонасінних плантацій. Це золотий генофонд для селекції і насінництва, основи існування лісу. В резервати увійшли деревостани найбільш розповсюджених типів лісу, насадження усіх головних і багатьох супутніх порід, а також рідкісних, зникаючих та реліктових видів. Особлива увага приділялась аборигенам – ялині європейській і буку лісовому, деревостани яких займають більше 85% площі карпатських лісів. Подальший аналіз та осмислення результатів відбору генетичних резерватів на рівні популяцій підтвердило їх правильність. Виявилось, що вирішення проблем збереження генетичних ресурсів і біологічного різноманіття на популяційному рівні цілком реальне завдання лісових генетичних резерватів. Практично майже всі цінні масиви автохтонних ялинових, букових, ялицевих, а також реліктових і соснових лісів увійшли в резервати.
Аналіз динамічних змін стану і збереженості резерватів за майже 20-літній період дав змогу прогнозувати їх подальшу долю в розрізі окремих видів, які зростають в регіоні. Результати наукових досліджень свідчать про доцільність системного підходу з ведення господарства в резерватах: консерваційне збереження їх на заповідних територіях і розумне залучення до селекційних програм в експлуатаційних лісах. Залежно від генетичної структури та умов пристосування можливі відмінності в стратегії охорони генетичних ресурсів. При неможливості збереження генетичних ресурсів в природному стані in situ, приймаються заходи з відновлення їх в культивованих об’єктах ex situ. Вони періодично переглядаються і уточнюються в процесі поглиблення наукових досліджень.
Для попередження катастрофічних втрат лісових генетичних ресурсів необхідно: включити ЛГР в списки об’єктів природно-заповідного фонду; впровадити у виробництво „Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції і насінництва в Українських Карпатах”, які стануть керівним регіональним документом до часу розробки та прийняття стратегії із збереження і відтворення генетичного фонду лісових порід; заборонити працівникам лісового господарства та лісовпорядкування проводити заміну насаджень резерватів та назначати господарські заходи (особливо різні види рубок) без відома наукових установ і зональних лісонасінних інспекцій; зобов’язати працівників лісового господарства на місцях проводити регулярні спостереження за динамікою змін складу ЛГР, їх структури і формового різноманіття з інформацією про це наукових установ; терміново виділити охоронні зони ЛГР з метою ведення там ощадливого господарювання, направленого на підтримання формової і селекційної структури насаджень, задовільного лісовідновлення, санітарного стану тощо; зобов’язати наукові установи в зоні своєї діяльності періодично переглядати і уточнювати заходи із збереження, відновлення та раціонального використання ЛГР в процесі поглиблення наукових досліджень.
Науковцями також виведено дев’ять лісових сортів, розроблені “Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції та насінництва в Українських Карпатах”, „Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях” та „Рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів листяних видів у Карпатському регіоні”, які затверджені і рекомендовані до впровадження Держкомлісгоспом України.
Завдяки проведеним дослідженням розроблені заходи із збереження генетичних ресурсів для лісових видів, представлених в лісах Західного регіону України. Особлива увага під час цього приділена малопоширеним і червонокнижним лісовим видам – тису ягідному, сосні кедровій європейській, береці та іншим. Крім збереження на об’єктах природо-заповідного фонду і в генетичних резерватах, проводиться цілеспрямоване розширення їх площ. Цьому сприяє створена насінна база на селекційній основі і вирощування високоякісного посадкового матеріалу. В даний час лісове господарство регіону може повністю забезпечувати свої потреби в покращеному і сортовому насінні модрин, на 40% - ялиці білої, на 20% - дуба звичайного і скельного, на 10-15% - ялини європейської, дугласії Мензіса тощо. Це дає змогу підвищити продуктивність новостворених лісів майже на 20%. Водночас, такі ліси ще й якісні, стійкі проти хвороб, шкідників, несприятливих умов оточуючого середовища тощо.
Пропозиції Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака до розроблення Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки
-
Основна ціль та завдання Концепції, на виконання яких спрямовано захід
Назва заходу
Інструменти реалізації (нормативно правові, економічні, фінансові та інші)
Відповідальні виконавці
Термін виконання
Орієнтовні обсяги фінансуван-ня
Джерела фінансува-ння
Очікуваний результат
1
2
3
4
5
6
7
8
Забезпечення розширеного відтворення лісів і збільшення лісистості країни
наукові теми:
1) Розробка заходів із упорядкування та реформування постійної лісонасінної бази в Карпатському регіоні.
2) Удосконалення системи заходів з природного і штучного відновлення та збереження лісового біорізноманіття Українських Карпат
нормативно-правові та фінансові
лабораторії селекції і насінництва та лісовідновлення УкрНДІгірліс
2008-2010
360 тис. грн.
(по 120 тис.грн. щорічно)
держ-бюджет
1) Стратегія і практичні кроки з організації селекційно-насінницьких центрів
2) Рекомендації з удосконалення відтворення корінного лісового біорізноматіння
Відновлення чисельності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин
наукова тема:
Розробка заходів із збереження, відтворення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин у Карпатському регіоні.
нормативно-правові та фінансові
лабораторії селекції і насінництва, лісовідновлення та захисту лісу УкрНДІгірліс
2008-2010
300 тис. грн. (по 100 тис.грн. щорічно)
держ-бюджет
Заходи із збереження, відновлення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин
Сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління і підвищення ефективності функціонування лісового господарства
наукова тема: Розробити концепцію збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні
нормативно-правові
лабораторії селекції і насінництва та лісовідновлення УкрНДІгірліс
2008-2010
180 тис. грн. (по 60 тис.грн. щорічно)
держ-бюджет
Концепція збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні
Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника
Перелік науково-дослідних робіт в галузі охорони довкілля, що виконувались протягом 2009 року
1. Вивчення екзогенних процесів у заказнику “Княждвірський , створення моніторингу для збереження тиса ягідного.
2. Вивчення біорізноманіття та структури пралісів Українських Карпат.
3. Вивчення оксидативного стресу у тварин і мікроорганізмів з метою мінімізації його шкідливої дії.
Інтродукція та акліматизація трав’янистих та декоративних деревних видів і форм рослин в умовах Прикарпаття.
5. Інтродукція, селекція та елітне насінництво багаторічних злакових трав.
6. Проведення екологічного моніторингу навколишнього середовища поверхневих водних ресурсів Івано- Франківської області.
7. Екологічні та прикладні аспекти хімічної технології.
8 Дослідження агроекологічної ефективності функціонування агробіоценозів на еродованих схилових землях західного Передкарпаття.
9. Розробка заходів запобігання негативного впливу екстремальних кризових ситуацій на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону України.
10. Вдосконалення системи головних рубок в гірських лісах Карпат на засадах сталого ведення лісового господарства.
11. Розробка екологічної ресурсозберігаючої технології сумісної утилізації хлорорганічних та сульфідовмісних відходів від виробництва олефінів та вінілхлориду ТзОВ “Карпатнафтохім”та ЗАТ “Лукор.
12. Динаміка розвитку рекреаційної інфраструктури Прикарпаття та її вплив на лісові екосистеми.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних русурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення грунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- - Державна екологічна інспекція в області;
- Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- 13.5. Економічні засади природокористування.
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2 Громадські рухи
- Про поводження з твердими побутовими відходами;
- Про екологічну ситуацію на території області;
- 13.12. Виконання державних екологічних програм.
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку