4. Біотичні та абіотичні фактори.

Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження розрізняють:

• абіотичні фактори – це всі компоненти неживої природи з їхніми фізичними та хімічними властивостями;

• біотичні фактори – це ті фактори, які створюються сукупністю живих організмів при їх життєдіяльності;

• антропогенні фактори – це фактори, які зумовлені присутністю людини, її трудовою діяльністю, яка змінює природне середовище і цим впливає на живі організми та чисельність їхніх популяцій. Вплив людини на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим.

Коротко розглянемо групи факторів, об’єднаних характером походження.

Абіотичні фактори поділяються на: кліматичні, едафогенні (едафос –грунт), орографічні (орос – гора), хімічні.

До основних кліматичних факторів слід віднести такі як температура, вологість, тиск, освітленість, рух повітря.

Температура

Вологість. Світло

Едафогенні фактори – це фактори, котрі обумовлені складом грунтів та їх структурою, вологоємкістю та густиною.

Орографічні фактори – це фактори, пов’язані з рельєфом місцевості: висота над рівнем моря, крутизна схилу і т. д.

Хімічні фактори – газовий склад атмосфери, склад домішок води, склад грунтових розчинів.

Біотичні фактори – поділяють на зоогенні (вплив тварин), фітогенні (вплив рослин), мікробіогені ( вплив мікроорганізмів).

Це форми впливу живих організмів один на одного. Основною формою такого впливу в більшості випадків є харчові зв”язки, на базі яких формуються складні ланцюги і ланки харчування. Крім харчових зв”язків. В угруповуваннях рослинних і тваринних організмів виникають просторові зв’язки. Все це є підставою для формування біотичних комплексів.

Між представниками різних видів організмів, що населяють екосистему, крім нейтральних. Можуть існувати такі види зв”язків:

• конкуренція – боротьба між представниками різних видів за їжу, повітря, воду, світло, життєвий простір;

• мутуалізм – представники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють одне одному, наприклад комахи, збирачі нектар, запилюють квіти; мурашки, опікаючи попелиць, живлять їхніми солодкими виділеннями;

• коменсалізм – коли від співжиття представників двох видів виграє один вид, незавдаючи шкоди іншому, наприклад, рибка-прилипайко знаходить захист і живиться біля акул (мутуалізм і коменсалізм називають ще симбіозом);

• паразитизм – одні істоти живляться за рахунок споживання живою тканини господарів. Наприклад, кліщі, блощиці, омела, деякі гриби тощо;

• хижацтво – одні організми вбивають інших і живляться ними;

• алелопатія – одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших, наприклад, токсини, що виділяють під час “цвітіння” води у водоймищах отруйні для риби та інших тварин.

Фактори за характером їхньої дії:

Стабільні фактори – ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння, склад атмосфери та інш.). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.

Змінні фактори, які, у свою чергу поділяються на закономірно змінні та випадково змінні: до закономірно змінних належать періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів ( міграції, сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми). Випадково змінні фактори об’єднують біотичні, абіотичні та антропогенні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності ( коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії та інш.)