Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака

Лісовідновлення і лісорозведення

В останні роки лісові культури щорічно створюються на площі біля 6,0 – 6,5 тис. га. Досвід показує, що створення високопродуктивних і якісних лісів у великій мірі залежить від стану та ефективності використання створеної селекційно-насінницької бази. Способи створення і раціонального використання постійної лісонасінної бази постійно удосконалюються. В даний час лісове господарство регіону може на 90% забезпечувати свої потреби у сортовому і покращеному насінні модрин, частково ялиці (до 40% від потреби), ялини (15-20%), дуба звичайного (до 20%).

Підвищенню продуктивності Карпатських лісів сприятиме створення у кожній області регіональних селекційно-насінницьких центрів, куди слід віднести усі зареєстровані генетичні ресурси, лісові сорти та селекційно-насінницькі об’єкти. Вони повинні виконувати функції своєрідних фабрик виробництва покращеного і сортового садивного матеріалу у відповідності до кожного лісонасінного району, підрайону і типу лісу, наявного в області для даної породи. Також слід приділити належну увагу введенню у насадження інтродуцентів, які вже випробувані і визнані перспективними в різноманітних лісорослинних і кліматичних умовах. В першу чергу це ялиця бальзамічна, дугласія Мензіса, модрина гібридна (модрина європейська, модрина японська), а також кедрові сосни.

Стан деревної рослинності Карпатського регіону

У зв’язку з невиснажливим, безперервним лісокористуванням зростає значення не тільки деревної сировини, але й недеревних ресурсів лісу, що становить резерв для збільшення продовольчого фонду країни та забезпечення населення цінними продуктами харчування. Особлива роль належить таким недеревним ресурсам як живиця, березовий сік, насіння, гриби, плоди, ягоди і лікарські рослини. На даний час інститутом гірського лісівництва розроблені Настанови із заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань, дана оцінка біологічним, екологічним і фенологічним особливостям поширення найбільш перспективних дикорослих ягідників і лікарських рослин в Карпатському регіоні, визначено їх ресурсний потенціал, розроблено заходи з впорядкування заготівлі та раціонального використання. Виявилось, що запаси дикорослих ягід за останні 10 років тут зменшились на третину, порівняно з 80-тими роками – наполовину, а з 60-тими – у 2,5 рази. Це пов’язано із випадковим характером їх збору, відносною короткочасністю заготівлі, зменшенням урожайності через зміни кліматичних умов та погіршення екологічної обстановки, нерівномірністю поширення за регіонами та умовами зростання, нерегламентованою та безсистемною заготівлею плодово-ягідної і лікарсько-технічної сировини, зменшенням кількості та площі зрубів, розкиданістю ділянок, збільшенням площ освоєних земель, зростанням рекреаційного навантаження, невпорядкованістю сировинної бази. Уже на сьогоднішній день налічується майже 800 видів рідкісних і зникаючих рослин, серед яких є багато цінних лікарських, харчових і кормових видів. Для їх заміщення необхідний пошук нових видів, які мають ідентичні властивості.

В даний час ягідники поширені в регіоні на території майже 14 тис. га, а загальна площа розміщення плодово-ягідної і лікарської сировини становить понад 32 тис. га, що складає всього біля 2% загальної площі лісів. При цьому, загальний біологічний запас цієї сировини складає біля 4 тис. т, експлуатаційний – майже 3 тис. т, а об’єми оптимальної заготівлі 2,2 тис. т повітряно-сухої продукції. Ринкова вартість її складає біля 25 млн. грн., а готової продукції з неї майже 82 млн. грн.

Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України

З метою збереження пралісових екосистем, еталонів насаджень головних лісоутворюючих порід, а також малопоширених, рідкісних і зникаючих видів рослин відібрано, атестовано, оформлено й вивчено в Західних областях України (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій і Закарпатській) 220 генетичних резерватів на площі майже 14,0 тис. га, що складає понад 58% від загальної площі їх в Україні, 400 га плюсових насаджень, 1300 плюсових дерев і 118 га клонових лісонасінних плантацій. Це золотий генофонд для селекції і насінництва, основи існування лісу. В резервати увійшли деревостани найбільш розповсюджених типів лісу, насадження усіх головних і багатьох супутніх порід, а також рідкісних, зникаючих та реліктових видів. Особлива увага приділялась аборигенам – ялині європейській і буку лісовому, деревостани яких займають більше 85% площі карпатських лісів. Подальший аналіз та осмислення результатів відбору генетичних резерватів на рівні популяцій підтвердило їх правильність. Виявилось, що вирішення проблем збереження генетичних ресурсів і біологічного різноманіття на популяційному рівні цілком реальне завдання лісових генетичних резерватів. Практично майже всі цінні масиви автохтонних ялинових, букових, ялицевих, а також реліктових і соснових лісів увійшли в резервати.

Аналіз динамічних змін стану і збереженості резерватів за майже 20-літній період дав змогу прогнозувати їх подальшу долю в розрізі окремих видів, які зростають в регіоні. Результати наукових досліджень свідчать про доцільність системного підходу з ведення господарства в резерватах: консерваційне збереження їх на заповідних територіях і розумне залучення до селекційних програм в експлуатаційних лісах. Залежно від генетичної структури та умов пристосування можливі відмінності в стратегії охорони генетичних ресурсів. При неможливості збереження генетичних ресурсів в природному стані in situ, приймаються заходи з відновлення їх в культивованих об’єктах ex situ. Вони періодично переглядаються і уточнюються в процесі поглиблення наукових досліджень.

Для попередження катастрофічних втрат лісових генетичних ресурсів необхідно: включити ЛГР в списки об’єктів природно-заповідного фонду; впровадити у виробництво „Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції і насінництва в Українських Карпатах”, які стануть керівним регіональним документом до часу розробки та прийняття стратегії із збереження і відтворення генетичного фонду лісових порід; заборонити працівникам лісового господарства та лісовпорядкування проводити заміну насаджень резерватів та назначати господарські заходи (особливо різні види рубок) без відома наукових установ і зональних лісонасінних інспекцій; зобов’язати працівників лісового господарства на місцях проводити регулярні спостереження за динамікою змін складу ЛГР, їх структури і формового різноманіття з інформацією про це наукових установ; терміново виділити охоронні зони ЛГР з метою ведення там ощадливого господарювання, направленого на підтримання формової і селекційної структури насаджень, задовільного лісовідновлення, санітарного стану тощо; зобов’язати наукові установи в зоні своєї діяльності періодично переглядати і уточнювати заходи із збереження, відновлення та раціонального використання ЛГР в процесі поглиблення наукових досліджень.

Науковцями також виведено дев’ять лісових сортів, розроблені “Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції та насінництва в Українських Карпатах”, „Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях” та „Рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів листяних видів у Карпатському регіоні”, які затверджені і рекомендовані до впровадження Держкомлісгоспом України.

Завдяки проведеним дослідженням розроблені заходи із збереження генетичних ресурсів для лісових видів, представлених в лісах Західного регіону України. Особлива увага під час цього приділена малопоширеним і червонокнижним лісовим видам – тису ягідному, сосні кедровій європейській, береці та іншим. Крім збереження на об’єктах природо-заповідного фонду і в генетичних резерватах, проводиться цілеспрямоване розширення їх площ. Цьому сприяє створена насінна база на селекційній основі і вирощування високоякісного посадкового матеріалу. В даний час лісове господарство регіону може повністю забезпечувати свої потреби в покращеному і сортовому насінні модрин, на 40% - ялиці білої, на 20% - дуба звичайного і скельного, на 10-15% - ялини європейської, дугласії Мензіса тощо. Це дає змогу підвищити продуктивність новостворених лісів майже на 20%. Водночас, такі ліси ще й якісні, стійкі проти хвороб, шкідників, несприятливих умов оточуючого середовища тощо.

Пропозиції Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака до розроблення Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки

Основна ціль та завдання Концепції, на виконання яких спрямовано захід	Назва заходу	Інструменти реалізації (нормативно правові, економічні, фінансові та інші)	Відповідальні виконавці	Термін виконання	Орієнтовні обсяги фінансуван-ня	Джерела фінансува-ння	Очікуваний результат
1	2	3	4	5	6	7	8
Забезпечення розширеного відтворення лісів і збільшення лісистості країни	наукові теми: 1) Розробка заходів із упорядкування та реформування постійної лісонасінної бази в Карпатському регіоні. 2) Удосконалення системи заходів з природного і штучного відновлення та збереження лісового біорізноманіття Українських Карпат	нормативно-правові та фінансові	лабораторії селекції і насінництва та лісовідновлення УкрНДІгірліс	2008-2010	360 тис. грн. (по 120 тис.грн. щорічно)	держ-бюджет	1) Стратегія і практичні кроки з організації селекційно-насінницьких центрів 2) Рекомендації з удосконалення відтворення корінного лісового біорізноматіння
Відновлення чисельності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин	наукова тема: Розробка заходів із збереження, відтворення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин у Карпатському регіоні.	нормативно-правові та фінансові	лабораторії селекції і насінництва, лісовідновлення та захисту лісу УкрНДІгірліс	2008-2010	300 тис. грн. (по 100 тис.грн. щорічно)	держ-бюджет	Заходи із збереження, відновлення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин
Сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління і підвищення ефективності функціонування лісового господарства	наукова тема: Розробити концепцію збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні	нормативно-правові	лабораторії селекції і насінництва та лісовідновлення УкрНДІгірліс	2008-2010	180 тис. грн. (по 60 тис.грн. щорічно)	держ-бюджет	Концепція збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Перелік науково-дослідних робіт в галузі охорони довкілля, що виконувались протягом 2009 року

1. Вивчення екзогенних процесів у заказнику “Княждвірський , створення моніторингу для збереження тиса ягідного.

2. Вивчення біорізноманіття та структури пралісів Українських Карпат.

3. Вивчення оксидативного стресу у тварин і мікроорганізмів з метою мінімізації його шкідливої дії.

4. Інтродукція та акліматизація трав’янистих та декоративних деревних видів і форм рослин в умовах Прикарпаття.

5. Інтродукція, селекція та елітне насінництво багаторічних злакових трав.

6. Проведення екологічного моніторингу навколишнього середовища поверхневих водних ресурсів Івано- Франківської області.

7. Екологічні та прикладні аспекти хімічної технології.

8 Дослідження агроекологічної ефективності функціонування агробіоценозів на еродованих схилових землях західного Передкарпаття.

9. Розробка заходів запобігання негативного впливу екстремальних кризових ситуацій на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону України.

10. Вдосконалення системи головних рубок в гірських лісах Карпат на засадах сталого ведення лісового господарства.

11. Розробка екологічної ресурсозберігаючої технології сумісної утилізації хлорорганічних та сульфідовмісних відходів від виробництва олефінів та вінілхлориду ТзОВ “Карпатнафтохім”та ЗАТ “Лукор.

12. Динаміка розвитку рекреаційної інфраструктури Прикарпаття та її вплив на лісові екосистеми.