5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Івано-Франківщина з її багатими природними умовами є одним із перспективних рекреаційних районів. Розвитку туризму та рекреації сприяють різноманітність природних факторів, м’який клімат, велика кількість рекреаційних територій, історико-культурних пам’яток, природно-заповідних територій.
В області налічується 19 курортно-рекреаційних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів.
Виділяються дві основні функціональні групи природних рекреаційних ресурсів: санаторно-курортного лікування і туризму та відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод (бальнеолікування), лікувальних «грязей», озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів.
Мінеральні води. Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами – вуглекислими, бромистими, йодованими, з підвищеною температурою. Всього на території області виявлено 65 джерел мінеральної води. В Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмістимі хлоридно-натрієві води в с. Велика Кам’янка та йодисто-бромисті хлоридні кальцієво-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Гідромінеральні ресурси Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів, як стверджують дослідження науковців, лікарів, придатні і використовуються для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів. До них належать води «Перегінська», «Косівська», «Коломийка».
Верховинський район - єдиний в області, де виступають вуглекислі води. В с. Мокрин здійснюється розлив хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води «Буркут».
У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцно-росольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатна натрієва вода слабої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь. Розташовані тут санаторії-профілакторії проводять лікування хвороб шлунково-кишкового тракту.
В Рогатинському районі розташований бальнеологічний курорт України санаторій «Черче». Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від 30 до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними «грязями» використовується для лікування багатьох хвороб – артритів, поліартритів, радикулітів, хвороб рухомо-складового апарату.
В Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних «грязей» сірководневого типу. Родовище використовується курортом «Моршин» у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3. Іонний склад торфової суміші хлоридно-сульфатний натрієво-магнієво-кальцієвий.
Подібне торфове родовище з лікувальними властивостями відкрито біля м. Болехова у с. Тисів.
Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови гірських територій. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період.
Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірно-рівнинній частині області – 6 місяців (травень-жовтень), в гірській зоні – 4 місяці (червень-вересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць), в гірських районах – 100-120 днів. В Яремчанській зоні цей показник значно вищий – 190-200 днів, в районі полонини Пожижевської – 140-150 днів.
Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. В області сформувались такі рекреаційні райони, як: Косівський, Верховинський, Шешорський, Яремчанський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський, Болехівський. Кожен з них своєрідно мальовничий з широкою гамою неповторних природних комплексів.
Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивно-туристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, з живою природою.
Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, – пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних русурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення грунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- - Державна екологічна інспекція в області;
- Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- 13.5. Економічні засади природокористування.
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2 Громадські рухи
- Про поводження з твердими побутовими відходами;
- Про екологічну ситуацію на території області;
- 13.12. Виконання державних екологічних програм.
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку