logo search
ivano-frankivsk_009

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників.

Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником.

Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Івано-Франківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням.

Особливості інженерно-геологічних умов Івано-Франківської області обумовлюють широкий спектр розвитку на її території, особливо в гірській частині, небезпечних екзогенних геологічних процесів. Установлено, що в межах Івано-Франківської області на даний час є 788 зсувних ділянок, 270 селевих потоків і 35 ділянок інтенсивного русло переформування, загальна кількість карстопроявів 1008 шт площею 658 км2 Остання катастрофічна активізація зсувних та селевих процесів відбувалась в 1969році, локальні активізації відбувались в 1970, 1971, 1980, 2003, 2008 роках.

У 2009 році проводилось обстеження територій Калуського, Богородчанського, Коломийського, Тлумацького, Надвірнянського, Косівського, Верховинського районів, об’явлених зонами стихійного лиха. Всього обстежено 46 населених пунктів, складено 246 висновків про стан зсувних ділянок в межах забудови.

Поширення виявлених проявів ЕГП по території області і кількість будівель, які перебувають в зоні їх впливу, наведені в в таблицях 7.2.2.4., 7.2.2.5., 7.2.2.6.

Таблиця 7.2.2.4. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

з/п

Вид ЕГП

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од

% ураженості регіону

1

2

3

4

5

Івано-Франківська область

1

Зсуви

299,18

788

2,15

2

Карст відкритий

покритий

перекритий

111,9

681,6

1951

1008

-

-

0,81

4,90

14,04

3

Селі

606,93

68

4,37

Таблиця 7.2.2.5. Зсуви

Амін. область

Загальна кількість зсувів, шт.

Площа зсувів, км2

Кількість активних, шт.

Площа активних, км2

Кількість активних з попереднього року, шт.

Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт.

Кількість новоутворених зсувів, шт.

Кількість зсувів на забудованій території, шт.

Площа зсувів на забудованій території, км2

Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт.

Площа зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, км2

Кількість об’єктів економіки в межах зсувів, шт.

Івано-Франківська

788

299

91

8,8

69

2

22

72

40

2

1,8

27

Таблиця 7.2.2.6. Карст

Амін. область

Загальна кількість карстопроявів, шт.

З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт

Площа поверхневих карстопроявів, км2

Кількість активних карстопроявів, шт.

Площа активних поверхневих карстопроявів, км2

Кількість міст в районі карсту, шт.

Івано-Франківська

1008

1008

682

62

111,2

39

Примітка: карстові райони виділені відповідно до глибини залягання карстованих відкладів, потужності та літологічного складу перекриваючих порід. Виділяється відкритий карст (до 2 м), покритий (перекритий осадовими незцементованими відкладами більше 2м) та перекритий (перекритий осадовими зцементованими відкладами 2м). (Тимчасові методичні положення щодо геологічного забезпечення на державному і регіональному рівнях урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАСНС) Сімферополь-Київ 2001р.).

Сприятливі геолого-геоморфологічні умови та інтенсивні опади сприяли розвитку селево-зсувних потоків та ерозійних річкових процесів.

Більшість новоутворених зсувів представляють собою селево-зсувні потоки, які закладені в четвертинних елювіально-делювіальних, та делювіальних відкладах, складених глинами та суглинками з уламками переважно пісковиків. Потужність порід, що деформуються, відповідає потужності четвертинних відкладів і складає 1-5м. За формою в плані вони глетчероподібні і фронтальні, їх площі коливаються від 0,1 до 1,2 га. В зоні впливу зсувів опинились 206 житлових будинків, 35 з них значно пошкоджені.

В передгір’ї склалися умови для формування зсувів потоків які в нижній частині переходять в грязьові селі. Такий потік сформувався в с. Гвізд, де в верхній частині схилу було зрушено 300 тис.м3 ґрунту, перезволожено його та знесено в нижню частину схилу на відстань 400 м. Матеріал розвантажився на 5 присадибних ділянках.

В смузі розповсюдження глинистих утворень Скибової зони відмічені локальні прояви зсувів змішаного та блокового типів. Зсуви структуровані розміри їх сягали від 4-6 га (с.м.т.Делятин, присілок Левущик) до 18 га (с.Манява). В смузі розповсюдження трьохкомпонентного флішу повсюдно створилися умови для формування твердої складової селевого потоку. Великі потоки дали конуси виносу об’ємом 8-10 тис.м3, розвантаження селевих мас проходило на дороги з руйнацією мостів та житла. Практично всі мілкі потоки носили селевий характер з конусами виносу 200-400 м3.

Конусами виносу великих потоків другого порядку булі запруджені русла основних рік із зміною напрямків їх течії. Внаслідок чого проходили значні руйнації в межах населених пунктів Шибени, Яблуниця.

Найбільшого ураження екзогенними процесами в межах передгірської частини зазнали території Надвірнянського та Богородчанського районів, в гірській частині Верховинський та Косівський райони.

Найбільшої шкоди стихія нанесла лінійним об’єктам, дорогам та мостам в басейні рік Білого та Чорного Черемоша, Черемоша, Рибниці, Лючки, Пістиньки, в середній частині течій річок Прут, Бистриці Солотвинської та Надвірнянської.

На основі результатів проведених робіт по вивченню шкідливого впливу ЕГП на навколишнє середовище, надаємо порайонний перелік населених пунктів та прилеглих до них територій уражених небезпечними геологічними процесами (зсувами, карстами, селями), активізація яких можлива в весняно-літній період 2009 року при зміні природно-кліматичних чинників, таких як бурхливе танення снігу та надмірне випадання дощів, гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також в наслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище.

Калуський район: м.Калуш (Височанка, Студінка), села Боднарів, Кропивник, Сівка Войнилівська, Пійло, Голинь, Тужилів, Довга, Войнилів;

Снятинський район: села Тростянець, Іллінці, Трійця, Джурів, Княже, Новоселиця, Вовчківці, Рудники, Потічок;

Надвірнянський район: села Зелена, Бистриця, Пасічна, Пнів Добротів, Назавизів, Гвізд, Середній Майдан, Красна, Чорний Потік, Б. Ослави, смт. Делятин, Ворохта, Ланчин, м.Яремча, с.Микуличин;

Долинський район: смт. Болехів

Коломийський район: с.Воскресінці, Дебеславці, Угорники, Струпків, Мишин, Верхній та Нижній Вербіж, Сопів, Княждвір, Нижнє, Верхнє, Голосків, Печеніжин;

Косівський район: м.Косів, села Снідавка, Брустурів, Шепіт, Прокурава, Космач, смт. Кути, Пістинь, Хімчин, Рожнів, Гірське, Бабинопілля, Баня Березів, Яблунів, Стопчатів;

Рожнятівський район: смт.Рожнятів, села Спас, Ілемня, В.Струтинь, Берлоги, Лоп’янка, Петренка, Вербів;

Богородчанський район: села Монастирчани, Старуня, Манява, Бабче, Жураки, Невочин;

Верховинський район: смт.Верховина, села Криворівня, Ільці, Верхній Ясенів, Бистрець, Буковець, Стебнів, Довгопілля, Красноїлів, Замагорів, Бережниця, Зелена, Шибени, Пробійна.

Ділянки річкової ерозії, переробки берегів водосховищ

В межах області відмічена бокова ерозія по басейнах наступних річок:

Бистриця Солотвинська (в інтервалі Івано-Франківськ – Богородчани – Лисець протяжністю 20 км).

Бистриця Надвірнянська (в інтервалі Івано-Франківськ – Надвірна протяжністю до 35 км).

Прут (в інтервалі Ворохта – Яремча – Коломия – Снятин протяжністю 170 км).

Черемош (на протязі всієї течії – 180 км).

Можлива активізація річкової ерозії в басейнах рік Лімниця, Свіча, Луква.

Непередбачені паводки можливі по долинам рік: Гнила та Золота Липи, Нараєвка.

Процесонебезпечні ділянки розташовані в районі населених пунктів: Верховина-Кути, Ворохта – Делятин, Галич – Маріуполь.

В районі Бурштинської ДРЕС відмічаються підмив лівих схилів водосховища.

По річці Лімниця ерозійні процеси загрожують нафтопроводу ”Дружба”.

Карстові явища

Активізація карстових процесів можлива в Рогатинському, Галичському, Тлумачському, Городенківському районах на всій території за виключенням сіл, розташованих в долинах великих річок, в Калуському районі – с.Войнилів, в Івано-Франківському районі – села Узин, Ямниця, Хотимир, Вовчинець, Підпечери.

Найбільша загроза розвитку карстового процесу можлива в межах Городенківського та Тлумачського районів.

Техногенна активізація карсту, що пов’язаний з розробкою соленосних пластів, відмічається в районі міст Калуш, Долина, Болехів.

В смт. Делятин проходить активізація соляного карсту.

Підтоплення

Даний процес для території області не характерний.

В період паводків відмічалось затоплення поверхневих ділянок в межах Коломийського, Надвірнянського, Снятинського, Косівського, Тисменицького.

Просідання денної поверхні над гірничими виробками

Даний процес відмічається в межах солевидобувних виробок, які проводились шахтним методом в районі м.Калуш. Загальна площа просідання досягає 1,8 км2. В районі просідання відмічаються карстові провали.

Просідання лесових грунтів

Просідання лесових ґрунтів за даними обстежень не характерно для території області.