Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення

Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення полягає в обов'язку винної особи відшкодувати матеріальну та/або мо­ральну шкоду, що була спричинена порушенням екологічного зако­нодавства.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення екологічного законодав­ства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без засто­сування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природ­них ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небез­пеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юри­дичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок сти­хійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Загальні засади відшкодування шкоди визначені цивільним зако­нодавством, насамперед гл. 82 ЦКУ.

Спеціальні правила щодо компенсації шкоди містяться в еколо­гічному законодавстві, наприклад: Постанова КМУ «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України» від 19 квітня 1993 р. № 287, Постанова КМУ «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» від 5 грудня 1996 р. № 1464, Постанова КМУ «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 17 листопада 1997 р. № 1279 та ін.