Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідація їх наслідків

Шкідливою дією вод є:

1. наслідки повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;

2. руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;

3. заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підви­щенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих про­мислових та інших споруд;

'І) осушення земель, зумовлене забором підземних вод в кількості, пін перевищує встановлені обсяги відбору води;

5. забруднення (засолення) земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та іч консервації;

6. ерозія грунтів, утворення ярів, зсувів і селей.

І [ід час проектування водогосподарських та інших об'єктів по­шита враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації них об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання.

У разі загрози стихійного лиха, пов'язаного із шкідливою дією вод, місцеві Ради із залученням підприємств, установ, організацій зо- іпж'изані вжити невідкладних заходів щодо запобігання цьому лихові, її н разі його настання - щодо негайної ліквідації його наслідків від- ионідно до законодавства України.

Тема № 6

Правове регулювання використання та охорони надр

І Ііппання:

1 Надра як об'єкт екологічних відносин.

2. Система законодавства щодо використання та охорони надр.

3. Поняття використання надр та його види.

А. Порядок надання надр у користування.

5. Суб'єкти надрокористування, їх права та обов'язки, припинення права користування надрами.

6. Користування надрами для їх геологічного вивчення.

7. Користування надрами для видобування корисних копалин.

8. Користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

9. Здійснення заходів з охорони надр.

Надра як об'єкт екологічних відносин

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею і уші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для і силогічного вивчення та освоєння.

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використа­ну ються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської*) економічної зони.

Складовим елементом надр є корисні копалини.

Корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є при­датними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопи­чилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сиро­вини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспор­туванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з за­пасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд ро­довищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища ко­рисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною держав­ного фонду надр.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на:

1. корисні копалини загальнодержавного значення;

2. корисні копалини місцевого значення.

Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодер­жавного та місцевого значення здійснюється КМУ.

Ст. 2 КУпН говорить, що завданням кодексу є регулювання гір­ничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр. Таким чином надрові відносини тісно пов'язані з гірничими відносинами, але не є тотожніми.

Під гірничими відносинами потрібно розуміти правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (мор­ської) економічної зони.

Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.