10.3 Екологічна експертиза

Важливим розділом Закону "Про охорону навколишнього середовища" є розділ про екологічну експертизу. Законодавчо закріплена необхідність екологічної експертизи при визначених видах діяльності.

Завданням державної екологічної експертизи є визначення екологічної безпеки господарської й іншої діяльності, яка може зараз або в майбутньому, прямо або побічно негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка відповідності проектних рішень, що приймаються в процесі господарської діяльності, вимогам природоохоронного законодавства, визначення повноти й обгрунтованості передбачених у них заходів щодо охорони навколишнього середовища.

До обектів екологічної експертизи відносяться:

- проекти розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування;

- техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництво та реконструкцію підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування;

- проекти інструктивно-методичних, нормативно-технічних документів, що регламентують господарську діяльність;

- документація на створення нової техніки, технології, матеріалів та речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном;

- матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, проекти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на природне середовище чи створення небезпеки для здоровя людей.

Екологічна експертиза покликана вирішувати наступні завдання:

1. Визначення екологічної безпеки господарської та іншої

діяльності, яка може нині або в майбутньому негативно вплинути на стан природного середовища;

2.Встановлення відповідності проектних планових та інших рішень вимогами природоохоронного законодавства;

3.Оцінка повноти обґрунтованості і передбачуваності заходів що до охорони природного середовища та здоровя населення.

Екологічна експертиза здійснюється державними природоохоронними органами та громадськими організаціями. Виключним правом здійснення державної екологічної експертизи користується управління екологічної експертизи та інвестицій, експертні підрозділи управлінь Мінприроди України по Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополі та державні інспекції охорони Чорного та Азовського морів. Інструкцією про здійснення державної екологічної експертизи, що введена в дію з першого березня 1994 року передбачене чітке розмежування експертних функцій між вказаними субєктами екологічної експертизи.

У цій інструкції викладені основні екологічні вимоги до проектної документації.

Однією з головних вимог є вдале, з екологічної точки зору, розміщення господарського проекту, що:

• не порушує меж природного-заповідного фонду;

• не потребує зайняття перспективних для розробки родовищ корисних копалин територій, значних (понад 10 га) площ лісів, орних земель, багаторічних насаджень, чи затоплення або засипки акваторій природних та штучних водойм, чи перенесення, спрямлення рустів річок .

• враховує характеристики рози вітрів щодо найближчих населених пунктів та житлових масивів.

Важливим критерієм є компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних та інших проектів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель, економно використовувати земельні ресурси.

Технологічні вимоги передбачають застосування досконалих енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних, не ресурсномістких технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних і біологічних ресурсів. Особлива увага звертається на необхідність раціонального й економічного використання водних ресурсів, повторно-послідовне використання води у виробничих процесах, забезпечення ефективного очищення стічних вод (у тому числі поверхневих з території підприємства), застосування технологій що забезпечують використання водозворотніх циклів,

Обовязковими вимогами є застосування ефективних пило-газоочисних споруд та забезпечення максимально можливої утилізації усіх видів відходів чи екологічно безпечного їх захоронення.

Проекти повинні передбачати також максимально можливе збереження зелених насаджень, виконання заходів по охороні тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах), надійний захист довкілля від фізичного впливу (шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра та інфразвуку).

Інструкцією про екологічну експертизу передбачаються такі її види:

• експертиза екологічних ситуацій на певних територіях;

• екологічна експертиза діючих промислових та інших проектів;

• екологічна експертиза нової технології і техніки;

• екологічна експертиза нових матеріалів і речовин.

Необхідність проведення екологічної експертизи певної території визначається органами місцевого самоврядування або обласним управлінням Мінприроди. У процесі експертної оцінки території уточнюється її реальний екологічний стан (забрудненість повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів).Оцінюється стан здоровя населення. Ця робота виконується на основі інформації органів охорони здоровя, Держкомгідромету, інших міністерств і відомств, на основі результатів спеціально проведених аналізів і досліджень.

Наступним кроком є визначення факторів, що формують екологічну обстановку території, встановлення причин забруднення та деградації довкілля, вплив промислових та інших господарських проектів на екологічну ситуацію (у залежності від обсягів викидів в атмосферу і скидів стічних вод, складу забруднень, обсягів відходів).

Підсумковим етапом повинне бути вироблення пропозицій щодо заходів по забезпеченню стабілізації і наступного поліпшення екологічної обстановки як на окремих господарських обєктах, так і на території в цілому.

Інструкцією передбачається, що екологічна експертиза діючих промислових та інших обєктів може виконуватись за пропозиціями місцевих органів самоврядування тільки у виняткових випадках.

У процесі екологічної експертизи діючого обєкту здійснюються такі види робіт:

• виявляються всі неявні джерела забруднення атмосфери (стаціонарні, неорганізовані, пересувні ,технологічні процеси виробництва, цехи і дільниці), обєкти де утворюються забруднені стічні води, обєкти забруднення грунтів і підземних вод (місця утворення промислових відходів);

• визначається наявність і ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;

• виробляються пропозиції щодо доцільності заміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту або повної заміни очисних споруд та установок; здійснення додаткових заходів по утилізації чи екологічно безпечному захороненню промислових та інших відходів; проведенню заходів по упорядкуванню, та озелененню підприємства, організацій санітарно захисної зони.

При проведенні екологічної експертизи особлива увага повинна звертатися на екологічно небезпечні види діяльності. До них відносяться: атомна енергетика і промисловість; біохімічне і фармацевтичне виробництво; транспортування з зберігання токсичних відходів; нафтохімія і нафтопереробка; видобування природного газу і будівництво газопроводів; хімічна і шкіряно-переробна промисловість; металургійна, вугільна і гірничодобувна промисловість; виробництво і застосування (зберігання) міндобрив (отрутохімікатів); виробництво та зберігання (знищення) боєприпасів і ракетного палива; тепло- та гідроенергетика; електронна і мікроелектронна промисловість; виробництво азбесту, скла, цементу, целюлози; гідротехніка та меліорація; виробництво (зберігання) і транспортування токсичних вибухонебезпечних речовин; науково-дослідницька діяльність, повязана з використанням токсичних речовин, природних та штучно синтезованих організмів, бактерій, вірусів, втрата контролю над якими становить екологічну небезпеку; розміщення і будівництво аеропортів, залізничних вузлів, портів; розміщення і будівництво тваринницьких комплексів і птахофабрик.