logo
Ярошева О

6.4 Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих процесів. Визначення еколого-економічної шкоди

Ефективність будь-якого процесу, у тому числі і процесу природокористування, визначається співвідношенням між досягнутим корисним результатом і витратами, що знадобились для цього. Одним із показників ефективності виробництва є його природоємкість, що у першому наближенні розраховується за формулою:

(6.1)

де - сумарна вартість використаних природних ресурсів (у

грошовому вираженні), Е - сумарний економічний ефект.

Для підрахунку еколого-економічної ефективності (Е1)

виробництва, слід враховувати (у грошовому виразі):

а) загальний економічний ефект (Е0);

б) вартість використаних природних ресурсів (Р);

в) прогнозовані збитки від забруднення навколишнього середовища, або еколого-економічну шкоду (ЕШ);

г) вартість природозахисних заходів (З).

Еколого-економічна ефективність (Е1) виробничих процесів

визначається за формулою:

Е1 = Е0 – (Р + ЕШ + З). (6.2)

При екстенсивному розвитку економіки природоємкість дуже велика, отже ефективність виробництва мала. Зниження показника природоємкості можливо за рахунок росту національного доходу без збільшення витрат природних ресурсів або їх зниження. Це можливо за рахунок упровадження нових технологій виробництва, переходу на маловідходні і безвідходні технології, енергозберігаючі технології, використання вторинної сировини і відходів.

Ефективність господарської діяльності знижується за рахунок забруднення навколишнього середовища. Збитки від забруднення навколишнього середовища враховуються за допомогою так званої еколого-економічної шкоди. Виходячи з концепції еколого-економічної системи будь-яка шкода, що завдається природному середовищу, неминуче призводить до шкоди господарській та соціально-економічній (антропосній) підсистемам. Тобто, при розгляді категорії еколого-економічної шкоди необхідно виходити з поняття економічна шкода - економічні та виражені в грошовому виразі неекономічні втрати суспільства, яких можна було й уникнути при оптимальному стані природного середовища, що порушується в результаті техногенного впливу.

За своїм змістом економічні втрати від забруднення природного середовища являють собою екологічну складову суспільно необхідних затрат, тобто витрат суспільства, що викликані негативним впливом на природні компоненти процесів виробництва та споживання продукції. Це насамперед витрати, що пов’язані з впливом забруднення на здоров’я людей (недовиробництво національного доходу, додаткові витрати на лікування та профілактику хвороб, виплати із соціальних фондів), додаткові затрати на компенсацію інтенсивного зносу основних фондів промисловості, житлово-комунального господарства та викликані цим різноманітні витрати.

Загальний економічний збиток (шкода) від забруднення навколишнього середовища розраховується за формулою:

ЕШ=ЗЗНRi +ЗКГRі + ЗСХПрФ (6.3)

де: ЕШ - економічна шкода;

ЗЗН - питомий збиток нанесений здоров'ю населення;

ЗКГ - питомий збиток нанесений комунальному господарству;

ЗСГ - питомий збиток нанесений сільському і лісовому господарству;

ЗПр - питомий збиток нанесений промисловості;

Rі - чисельність населення в зоні дії забруднення;

S - площа сільськогосподарських і лісових господарств;

Ф - вартість основних промислово-виробничих фондів.