12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля

У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та теплоенергії. Електроенергетика забезпечує всебічний науково-технічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує умови праці і побуту.

Виробництво та споживання енергії не тільки важливо для здоров'я економіки як в розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються, але й відповідальне за велику частку проблем із станом навколишнього середовища, які ці країни переживають. В світовому масштабі виробництво електроенергії є одним з переважних джерел забруднення навколишнього природного середовища.

Викиди енергетичної галузі складають понад 80% викидів від усіх стаціонарних джерел, при чому використання вугілля, як основного виду палива зумовлює значні викиди діоксиду сірки та важких металів. При використанні твердих видів палива антропогенний вплив на довкілля зумовлений утворенням великого обсягу твердих відходів (золи).

Ще одним фактором негативного впливу виробництва енергії є теплове забруднення довкілля.

Таблиця 12.4. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2010 році

З 2007 року в області зберігається тенденція до скорочення обсягів викидів від стаціонарних джерел, що в першу чергу пов'язано із зменшенням виробництва електроенергії та покращенням якості палива, що використовується на ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська теплова електрична станція. Так, за 2010 рік в області стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу викинуто 103,0 тис.т, що на 11,3тис.т (9,9%) менше, ніж у 2009 році, ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС у 2010 році у порівнянні з попереднім скоротила свої викиди на 7,7 тис.т забруднюючих речовин (або на 9,7%). Проте, на даний час ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС залишається найбільшим забруднювачем атмосферного повітря у Вінницькій області (біля 72% всіх викидів області від стаціонарних джерел). З загального об’єму викидів станції 89% складають викиди сірчистого ангідриду. На двох промислових майданчиках загальна кількість джерел викидів становить 78.

Найбільша кількість відходів в області утворюється в процесі експлуатації Ладижинської ТЕС – у 2009 році утворилось 350 тис.тонн золо-шлакової суміші. Усього в золовідвалі ТЕС їх накопичено понад 25 млн.тонн.

Ладижинською ТЕС постійно проводяться ремонтні та налагоджувальні роботи, проте для суттєвого поліпшення ситуації потрібні значні інвестиції.

Забір води енергетичною галуззю становить 17% від загального забору по області, скидаються підпри-ємствами енергетики 5,9% від загального скиду; основний об'єм зворотних вод становлять нормативно-очищені та чисті води, що не потребують очистки.

Головними завданнями в тепловій енергетиці, до якої належать електростанції та котельні на органічному паливі, є зменшення викидів забруднювальних речовин (твердих частинок, двоокису сірки, оксидів азоту) та парникових газів в атмосферне повітря, запобігання (мінімізація) забрудненню поверхневих і підземних вод, у тому числі і теплового щодо поверхневих вод, зменшення забруднення земель, угідь, що відводяться під енергооб’єкти, склади та відвали, рекультивація земель, зайнятих об’єктами, що вичерпали свій ресурс, для їх подальшого використання.

Зниження викидів твердих частинок в атмосферне повітря до 2010 року (включно) забезпечувалось в тепловій енергетиці, головним чином, за рахунок зменшення зольності вугілля, глибини його спалювання та підвищення ступеня вловлювання твердих частинок у димових газах. У 2011–2020 рр. і надалі основними чинниками скорочення обсягів викидів твердих частинок буде подальше підвищення ефективності систем золоуловлювання до 99,8 - 99,9% під час реконструкції існуючих ТЕС, впровадження новітніх технологій спалювання твердого палива та пилоочищення.

Обсяги викидів двоокису сірки на найближчу перспективу регулюватимуться вмістом сірки у паливі, що використовується, а надалі, у 2011–2020 рр., зниження обсягів цих викидів досягатиметься впровадженням, головним чином, маловитратних (з рівнем ефективності 50-70%) технологій зв‘язування сірки під час реконструкції існуючих ТЕС та сучасних технологій спалювання вугілля на базі котлів з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ). У подальшій перспективі – зменшення питомих викидів двоокису сірки в димових газах ТЕС забезпечуватимуть новітні технології спалювання твердого палива та газоочищення.

Зниження викидів оксидів азоту у період до 2010 та 2010–2020 рр. відбуватиметься шляхом впровадження режимно-технологічних заходів на ТЕС та котельнях, а надалі основними напрямами зменшення питомих викидів оксидів азоту будуть також новітні технології спалювання твердого палива та газоочищення.