2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Хоча в області й зберігається тенденція до скорочення викидів, проте обумовлене воно насамперед скороченням економічної діяльності підприємств області, а не внаслідок впровадження природоохоронних заходів чи більш сучасних технологій виробництва. Тому, при збільшенні обсягів виробництва різко зростуть і викиди в атмосферне повітря.
мал. 2.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря
Протягом 2007-2010 років спостерігалось зменшення сумарного обсягу викидів стаціонарних та пересувних джерел (див.мал.2.2). Така ж тенденція спостерігалась і у 2010 році; так, у 2010 році в порівнянні з 2009 роком загальний обсяг викидів зменшився на 1,2 тис.т (0,6%) і склав 185,2 тис.т (див.табл.2.1 та мал. 2.2).
З 2007 року в області зберігається тенденція до скорочення обсягів викидів від стаціонарних джерел, що в першу чергу пов'язано із зменшенням виробництва електроенергії та покращенням якості палива, що використовується на ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська теплова електрична станція. Так, за 2010 рік в області стаціонарними джерелами викинуто 103,0 тис.т, що на 11,3тис.т (9,9%) менше, ніж у 2009 році, ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС у 2010 році у порівнянні з попереднім скоротила свої викиди на 7,7 тис.т забруднюючих речовин (або на 9,7%). (див.мал.2.2.)
Для суттєвого зниження антропогенного навантаження на повітряний басейн на території області необхідно модернізувати обладнання на Ладижинській ТЕС ВАТ "Західенерго".
Потужним забруднювачем довкілля в області є транспорт. Протягом 2010 року викиди забруднювальних речовин від транспорту склали 82 тис.т, що на 2% більше, ніж у 2009 році. Значна питома вага 89% (73 тис.т) викидів забруднювальних речовин припадає на автотранспорт. Найбільша частка 77% (56 тис.т) викидів забруднювальних речовин припадає на автотранспорт, який працює на бензині. Від автомобілів, що використовують дизельне паливо, потрапило в атмосферу 11 тис.т, стиснений та зріджений газ – майже 7 тис.т.
Основними токсичними компонентами, якими забруднюється повітря області від стаціонарних джерел, є діоксид сірки – 63985,2 т (62,1% у загальних викидах шкідливих речовин), метан – 17480,5 (17,0%), оксид азоту – 7833,3 т (7,6%), неметанові леткі органічні сполуки – 845,5 т (0,8%), крім того діоксид вуглецю – 4886,4 тис.т. (див. табл.2.2).
табл. 2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Назва забруднюючої речовини | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т | 238,7 | 182,31 | 176,1 |
від стаціонарних джерел: | 150,8 | 114,3 | 103,0 |
метали та їх сполуки | 33,3 | 0,034 | 0,036 |
оксид вуглецю | 4,7 | 3,79 | 40,03 |
діоксид та інші сполуки сірки | 93,7 | 80,12 | 64,101 |
оксиди азоту | 7,4 | 8,05 | 7,833 |
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок | 10,5 | 9,05 | 8,22 |
леткі органічні сполуки | 1,1 | 0,92 | 0,846 |
від пересувних джерел: | 87,9 | 80,22 | 81,8 |
сірчистий ангідрид | 1,1 | 0,9 | 1,019 |
оксиди азоту | 10,6 | 9,3 | 9,894 |
оксид вуглецю | 64,8 | 59,63 | 60,511 |
вуглеводні | 0,3 | 0,237 |
|
леткі органічні сполуки | 9,9 | 9,123 | 9,243 |
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок | 1,2 | 1,021 | 1,117 |
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74