12.2 Ефективність енергоспоживання
На сьогодні паливно-енергетичний комплекс області досі характеризується відсутністю суттєвих інвестицій, великою часткою застарілого, технічно зношеного обладнання та устаткування, енерговитратними технологіями, залежністю від імпортованих енергоносіїв, що зумовлює високі рівні неефективності використання паливно-енергетичних ресурсів
Формування енергозберігаючого сценарію розвитку ПЕК області передбачає глибокі структурні зміни у виробництві та споживанні енергоносіїв зорієнтовані на: наближення структури паливно-енергетичного балансу до наявної ресурсної бази енергоносіїв; залучення максимально можливого (технічно та економічно доцільного) рівня ресурсів гідроенергетики, у тому числі відновлення малих ГЕС; забезпечення активної реалізації потенціалу енергозбереження та залучення до балансу нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Потребують оновлення і основні фонди енергетичної галузі. За експертними оцінками, по всіх галузях ПЕК зношеність основних фондів складає понад 60% і вже набула загрозливого характеру, а через це ефективність використання первинних енергоресурсів при енергогенерації є надзвичайно низькою. Це примушує витрачати додаткові кошти на закупівлю додаткової кількості енергоносіїв.
Нагально постало питання здійснення активної енергозберігаючої політики у галузях національної економіки. Неефективність використання палива та енергії в економіці країни відображається у високому рівні енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП), який у 2-3 рази перевищує аналогічний показник для промислово розвинених країн.
Обсяги використання паливно-енергетичних ресурсів (природного газу) у 2010 році залишилось майже на рівні 2009 року. Це пов'язано в основному з наслідками економічної кризи та подорожанням енергоресурсів, а не з більш ефективним використанням енергоносіїв.
Проте, зрушення в цій сфері відбулись. В 2010 році за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні стартував проект по повній модернізації теплоенергетичного комплексу обласного центру, який розрахований на найближчі чотири роки. Даний проект передбачає комплексну модернізацію всієї системи теплозабезпечення Вінниці (реконструкцію існуючих 14 котелень із заміною основного котельного обладнання та закриття 12 малопотужних котелень з переведенням споживачів на реконструйовані котельні; будівництво 175341 метрів теплових мереж з попередньоізольованих трубопроводів; встановлення 1681 індивідуального теплового пункту). Усі ці заходи визначені у схемах перспективного розвитку системи теплозабезпечення Вінниці, які було розроблено і затверджено міською радою наприкінці 2009 року. Так, в 2010 році проведено реконструкцію системи опалення КНС № 3а комунального підприємства “Вінницяоблводоканал” із впровадженням теплового насоса, що дало можливість заощадити у розрахунку на рік 49 Гкал. теплової енергії.
Окрім цього, подільська столиця стане й одним з трьох пілотних міст, які будуть брати участь у ще одному проекті, - «Енергоефективність в житловому секторі України». Цей проект здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (структура Всесвітнього банку) за фінансової підтримки Швейцарського агенції розвитку та співробітництва. Одним з його основних напрямків є створення сприятливих законодавчих та фінансових умов кредитування ОСББ для втілення проектів енергоефективності в житловому секторі. Планується, що обидва проекти доповнюватимуть один одного і будуть інтегровані в програму комплексної модернізації міської теплоенергетики.
Відновлення роботи малих ГЕС є пріоритетним напрямком розвитку енергетичної галузі області.
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74