10.2.4 Харчова промисловість
Пріоритетним напрямком розвитку промисловості Вінниччини, що формує загальний індекс промислового виробництва області є харчова промисловість, яка постійно займає провідне місце на державному рівні по виробництву окремих видів продуктів харчування. Так, вагому частку у виробництво на державному рівні вносять підприємства з переробки та консервування овочів та фруктів, питома вага яких у виробництві джемів, желе фруктових, пюре та пасті фруктової чи горіхової складає більше половини вітчизняного виробництва, соків концентрованих, включаючи купажовані, крім томатного соку – 42,3%. На Вінниччині виробляється більше ніж чверть (26,6%) спредів та сумішей жирових, 21,3% – виробів кондитерських з цукру (включаючи білий шоколад), без вмісту какао. Провідне місце займає область у виробництві цукру, горілки, інших міцних спиртних напоїв, яловичини, телятини мороженої (16,4%–17,4%). Значна частка (11,4%–12,9%) у загально-державному виробництві припадає на виробництво яловичини і телятини, свіжої (парної) чи охолодженої, масла вершкового.
О снову структури реалізованої продукції області у 2010 році складало виробництво харчових продуктів та напоїв, на яке припадає 55,4% загального обсягу (8479611,8 тис.грн., що на 1641728,7 тис.грн. або на 19,4% більше, ніж у 2009 році), у виробництві харчових продуктів та напоїв, зокрема, досягнуто приросту в межах чотирьох відсотків.
Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. Враховуючи значну частку у промисловому виробництві області саме підприємств харчової галузі, вплив харчової промисловості на довкілля Вінницької області є досить помітним. Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості.
Так, у 2010 році підприємствами харчової промисловості викинуто у атмосферне повітря 3,2 тис.тонн забруднюючих речовин (3,1% від викидів стаціонарних джерел та 54,2% від загальних викидів промисловості), у порівнянні з 2009 роком викиди зросли на 7,8%. У 2010 році за результатами державного екологічного контролю встановлений 1 випадок перевищення нормативу ГДВ по вмісту діоксиду сірки у викидах спиртового заводу. За даними санітарно-епідеміологічних станцій підприємства харчової галузі (хлібзаводи, молокопереробні підприємства, спиртові заводи) забруднювали довкілля оксидом вуглецю, діоксидом азоту, пилом та формальдегідом. Так, концентрація даних речовин у повітрі у зонах впливу даних підприємств перевищує гранично допустимі концентрації.
Харчовою галуззю у 2010 році забрано води з природних джерел 11,21 млн.м3 (9,0% від загального водозабору у 2010 році та 85,6% забору води промисловими підприємствами), скинуто зворотних вод 7,148 млн.м3 (9,3% від загального скиду), з них недостатньо очищених 0,051 млн.м3 (2,5% від загального скиду забруднених зворотних вод та 76,1% від скиду у промисловості). Забруднюючих речовин скинуто із стічними водами 279 тонн (2,3% від загального обсягу забруднюючих речовин).
Основною проблемою харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (молокопереробна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище, стічні води підприємств харчової галузі є досить агресивними, забруднюють водні об'єкти органічними сполуками, солями амонію, завислими речовинами та хлоридами. Надходження забруднених стічних вод з високим вмістом органічних речовин у природні водоймища призводить до погіршення умов життєдіяльності гідробіонтів, оскільки на розклад таких сполук витрачається значна кількість розчиненого кисню, що за несприятливих погодних умов може призвести до загибелі водних організмів, що дихають киснем (замор риби, тощо).
Шкідливий вплив також має практика збирання стічних вод на полях фільтрації (цукрові, спиртові та молокопереробні заводи), це призводить до утворення токсичних речовин з неприємним запахом, що забруднюють атмосферне повітря на значній території. Крім того під ці споруди необхідно відводити значні площі земельних угідь сільськогосподарського призначення. І бувають аварійні випадки, які приводять до забруднення довкілля. Так, у 2010 році внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод" забруднена ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, на якій виявлено підвищений вміст нафтопродуктів, сульфатів та нітратів, також у ДП "Тростянецький спиртовий завод" було виявлено перевищення нормативів ГДС на скиді зворотних (стічних) вод у водний об'єкт.
Протягом 2010 року на підприємствах харчової промисловості утворилось 175,263 тис.тонн відходів I-IV класів небезпеки, а накопичено станом на 01.01.2011 року 0,614 т відходів І класу небезпеки (2,4% від загальної кількості накопичених відходів цього класу), 16,676 т ІІ класу (11,0) та 9,978 т ІІІ класу (5,7%).
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74