2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
Табл2.4. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності
№ з/п | Види економічної діяльності | Обсяги викидів по регіону | |
тис. т | у % до підсумку | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Усі види економічної діяльності | 103,0 | 100,00 |
| у тому числі: |
|
|
1.1 | Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 2,0 | 1,94 |
1.2 | Добувна промисловість | 0,8 | 0,78 |
1.3 | Переробна промисловість | 5,1 | 4,95 |
1.3.1 | Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, спиртзаводи, цукрозаводи, консервні заводи) | 3,2 | 3,11 |
1.3.2 | Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з нього | 0,1 | 0,10 |
1.3.3 | Хімічне виробництво | 0,1 | 0,10 |
1.3.4 | Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів | 0,9 | 0,87 |
1.3.5 | Металургійне виробництво та вироблення готових металевих виробів | 0,1 | 0,10 |
1.3.6 | Виробництво машин та устаткування | 0,3 | 0,29 |
1.3.7 | Виробництво транспортних засобів та устаткування | 0,1 | 0,10 |
1.4 | Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 83,2 | 80,78 |
1.4.1 | Виробництво електроенергії | 74,6 | 72,43 |
1.4.2 | Розподілення та постачання газу | 7,4 | 7,18 |
1.4.3 | Постачання пару та гарячої води | 1,2 | 1,17 |
1.5 | Діяльність транспорту та зв'язку | 4,8 | 4,66 |
1.5.1 | Наземний транспорт | 4,5 | 4,37 |
1.6 | Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 0,2 | 0,19 |
Як і у попередні роки близько 42% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 42% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 4% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 12%. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 80% (див. табл.2.5).
табл.2.5. Основні забруднювачі атмосферного повітря у2010 році
№ з/п | Назва об’єкту | Назва забруднюючої речовини | усього викидів, т/рік | У % до загального обсягу | |
викидів об’єкту | населеного пункту | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" (Тростянецький район) | всього | 74605,280 | 100,0 | 99,78 |
тверді речовини | 5558,194 | 7,45 | 7,43 | ||
оксид вуглецю | 487,554 | 0,65 | 0,65 | ||
сірки діоксид | 62548,500 | 83,84 | 83,65 | ||
діоксид азоту | 5882,973 | 7,89 | 7,87 | ||
2 | Барське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" | всього | 3335,948 | 100,0 | 93,06 |
метан | 2787,894 | 83,57 | 77,77 | ||
НМЛОС | 13,901 | 0,42 | 0,39 | ||
діоксид азоту | 517,121 | 15,50 | 14,43 | ||
3 | Гайсинське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкасинтрансгаз" | всього | 316,498 | 100,0 | 20,37 |
метан | 107,265 | 33,89 | 6,90 | ||
НМЛОС | 188,536 | 59,57 | 12,13 | ||
діоксид азоту | 16,411 | 5,19 | 1,06 |
Значна питома вага 90% (72 тис.т) викидів шкідливих речовин припадає на автотранспорт. Найбільша частка 78% (56 тис.т) викидів забруднюючих речовин припадає на автотранспорт, який працює на бензині. Від автомобілів, що використовують дизельне паливо, потрапило в атмосферу 10 тис.т, стиснений та зріджений газ – майже 6 тис.т. Залишається високим 72% (52 тис.т) обсяг викидів шкідливих речовин від автомобілів, що перебувають у приватній власності.
ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська теплова електрична станція – найкрупніше підприємство Вінницької області: питома вага обсягу промислової продукції електростанції по Вінницькій області складає 15 %, а по місту Ладижин – 95 %. Це потужне енергетичне підприємство, основний вид діяльності – виробіток теплової та електричної енергії. Для виробництва тепла, пари і електричної енергії використовується вугілля (вміст сірки 1,77 %, вміст золи 19,9 %), природний газ та мазут (вміст сірки 2,45%) (якість палива за І-півріччя 2010 року ).
ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря у Вінницькій області (біля 72% всіх викидів області від стаціонарних джерел). З загального об’єму викидів станції 89% складають викиди сірчистого ангідриду. На двох промислових майданчиках загальна кількість джерел викидів становить 78. (див.табл.2.6.)
На підприємстві затверджений та погоджений графік відомчого контролю концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони виробничих об’єктів, яка складає 300 м. Заміри проводяться відомчою акредитованою промисловою лабораторією хімічного цеха щоквартально. По золошлаковідвалу визначено 9 контрольних точок, по основному виробництву контроль здійснюється по 8 точках. У 2010 році заміри концентрацій забруднюючих речовин від основного виробництва виконуються підфакельно на відстані від 0,5 км до 12 км по 8 точках. Випадків перевищень ГДК по забруднюючих речовинах не виявлено.
Нормативна санітарно-захисна зона витримана. Мінімальна відстань до житлової забудови становить 650 метрів.
табл.2.6. Динаміка викидів ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС
№ з/п | Назва об’єкту | Назва забруднюючої речовини | усього викидів, т/рік | Темпи зміни обсягу викидів до 2009, | ||
2009 рік | 2010 рік | у тоннах | у % | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС (Тростянецький район) | всього | 91402,0 | 74605,280 | -16796,72 | -18,38 |
тверді речовини | 6316,885 | 5558,194 | -758,69 | -12,01 | ||
оксид вуглецю | 485,382 | 487,554 | 2,17 | 0,45 | ||
сірки діоксид | 78578,14 | 62548,500 | -16029,64 | -20,40 | ||
діоксид азоту | 5895,821 | 5882,973 | -12,85 | -0,22 |
Обсяг викидів зумовлений наступними причинами: зменшився вміст сірки в вугіллі (зменшення викидів діоксиду сірки); зменшилась зольність вугілля (знизились викиди суспендованих частинок).
На підприємстві експлуатується 14 одиниць газоочисного обладнання: 12 одиниць електрофільтрів та 2 одиниці циклонів, які паспортизовані та зареєстровані у встановленому порядку. Контроль ефективності газоочисного обладнання проводиться відповідно до затверджених термінів.
З метою охорони атмосферного повітря в котлоагрегатах ТЕС тривалий час (з початку дев’яностих років) проводяться роботи по впровадженню та випробуванню різних схем триступеневого спалювання палива з метою зменшення утворення та викидів в атмосферу оксидів азоту.
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74