12.2 Ефективність енергоспоживання

На сьогодні паливно-енергетичний комплекс області досі характеризується відсутністю суттєвих інвестицій, великою часткою застарілого, технічно зношеного обладнання та устаткування, енерговитратними технологіями, залежністю від імпортованих енергоносіїв, що зумовлює високі рівні неефективності використання паливно-енергетичних ресурсів

Формування енергозберігаючого сценарію розвитку ПЕК області передбачає глибокі структурні зміни у виробництві та споживанні енергоносіїв зорієнтовані на: наближення структури паливно-енергетичного балансу до наявної ресурсної бази енергоносіїв; залучення максимально можливого (технічно та економічно доцільного) рівня ресурсів гідроенергетики, у тому числі відновлення малих ГЕС; забезпечення активної реалізації потенціалу енергозбереження та залучення до балансу нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Потребують оновлення і основні фонди енергетичної галузі. За експертними оцінками, по всіх галузях ПЕК зношеність основних фондів складає понад 60% і вже набула загрозливого характеру, а через це ефективність використання первинних енергоресурсів при енергогенерації є надзвичайно низькою. Це примушує витрачати додаткові кошти на закупівлю додаткової кількості енергоносіїв.

Нагально постало питання здійснення активної енергозберігаючої політики у галузях національної економіки. Неефективність використання палива та енергії в економіці країни відображається у високому рівні енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП), який у 2-3 рази перевищує аналогічний показник для промислово розвинених країн.

Обсяги використання паливно-енергетичних ресурсів (природного газу) у 2010 році залишилось майже на рівні 2009 року. Це пов'язано в основному з наслідками економічної кризи та подорожанням енергоресурсів, а не з більш ефективним використанням енергоносіїв.

Проте, зрушення в цій сфері відбулись. В 2010 році за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні стартував проект по повній модернізації теплоенергетичного комплексу обласного центру, який розрахований на найближчі чотири роки. Даний проект передбачає комплексну модернізацію всієї системи теплозабезпечення Вінниці (реконструкцію існуючих 14 котелень із заміною основного котельного обладнання та закриття 12 малопотужних котелень з переведенням споживачів на реконструйовані котельні; будівництво 175341 метрів теплових мереж з попередньоізольованих трубопроводів; встановлення 1681 індивідуального теплового пункту). Усі ці заходи визначені у схемах перспективного розвитку системи теплозабезпечення Вінниці, які було розроблено і затверджено міською радою наприкінці 2009 року. Так, в 2010 році проведено реконструкцію системи опалення КНС № 3а комунального підприємства “Вінницяоблводоканал” із впровадженням теплового насоса, що дало можливість заощадити у розрахунку на рік 49 Гкал. теплової енергії.

Окрім цього, подільська столиця стане й одним з трьох пілотних міст, які будуть брати участь у ще одному проекті, - «Енергоефективність в житловому секторі України». Цей проект здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (структура Всесвітнього банку) за фінансової підтримки Швейцарського агенції розвитку та співробітництва. Одним з його основних напрямків є створення сприятливих законодавчих та фінансових умов кредитування ОСББ для втілення проектів енергоефективності в житловому секторі. Планується, що обидва проекти доповнюватимуть один одного і будуть інтегровані в програму комплексної модернізації міської теплоенергетики.

Відновлення роботи малих ГЕС є пріоритетним напрямком розвитку енергетичної галузі області.