13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
За галузевою спрямованістю правового регулювання виділяються природоресурсові відносини: на земельні, гірничі, водні, фауністичні, а також відносини в галузі охорони атмосферного повітря та рослинного світу, включаючи ліси.
За спрямованістю на забезпечення екологічної безпеки виділяються еколого-правові норми, присвячені сферам, де виникають і мають вирішуватися екологічні проблеми - промисловість, сільське господарство, транспорт, енергетика, населенні пункти тощо. Ця група норм регулює відносини, що виникають у зв'язку із забезпеченням екологічної безпеки.
Залежно від об'єктів правового регулювання виділяються природоохоронні й антропоохоронні відношення, які, у свою чергу, поділяються на відповідні види залежно від характеру об'єктів, форм і джерел несприятливої екологічної дії.
Також залежно від характеру правових відносин виділяють матеріальні та процесуальні, а за колом суб'єктів цих відносин виділяються правовідносини, учасниками яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи й т.ін.
Технічні та правові норми
Особливо своєрідними за змістом регулювання є правила, які визначають поведінку людей у зв'язку із використанням технічних і природних об'єктів, — технічні норми. До них, зокрема, належать: правила користування, технічної експлуатації машин і механізмів, будівельні норми і правила (БНіП), державні стандарти, правила техніки безпеки, норми видатку сировини, правила проведення вибухових робіт тощо. Хоч технічні норми встановлюються людьми, ці норми, проте, не мають суспільного характеру, їх зміст обумовлений законами природознавства, досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і культури суспільства.
Умовно технічні норми поділяються на дві групи: до першої групи належать ті, що втілені в правову форму, до другої — всі інші.
Норми першої групи закріплюються у вигляді встановлених державними органами правил, інструкцій, що регулюють відносини стосовно використання технічних засобів у сфері виробництва чи управління, мають обов'язковий характер, забезпечуються на випадок їх порушення нормами юридичної відповідальності. Такі норми називаються техніко-юридичними. їх взаємодія з правом здійснюється за допомогою системи бланкетних норм, які мають відсилку до таких підзаконних актів, як: правила зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин і радіоактивних матеріалів, безпеки руху та експлуатації транспорту, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, протипожежної безпеки, боротьби з епідемічними та інфекційними захворюваннями, утримання тварин, а також багатьох інших. Наприклад, вибухові речовини, у тому числі ті, що здатні до утворення вибухових сумішей, повинні зберігатись аптечними установами в ізольованому вогнестійкому складі в спеціальних приміщеннях, ізольованих вогнетривкими стінками.
Технічні норми, які належать до другої групи, у свою чергу, можуть не мати соціального змісту (наприклад, норми математики, хімії, біології та інших наук, що визначають природний стан об'єкта пізнання), але набувати соціального значення, якщо йдеться про правила поведінки людей у зв'язку з використанням технічних та природних об'єктів (наприклад, правила користування побутовими приладами, прийому лікарських засобів та ін.). Ці правила не містять ознак, властивих правовим нормам, їх порушення не призводить до застосування засобів юридичної відповідальності.
- 1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.
- 2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.
- 3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства.
- 4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни.
- 5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
- 6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- 7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- 8. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- 9. Спеціальні закони як джерела екологічного права: зміст і структура Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».
- 10. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- 11. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- 12. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.
- 13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- 14. Завдання удосконалювання екологічного законодавства щодо регулювання екологічних відносин: перспективи кодифікації екологічного законодавства.
- 15. Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природи і ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів
- 16. Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та не матеріалізовані об'єкти екологічного права.?.
- 17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- 18. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 19. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.
- 20. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об'єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів.
- 21. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 22. Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- 23. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- 24. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами,
- 25. Здійснення права природокористування та основні права й обов'язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- 26. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- 28. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.
- 29. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. (28-29)
- 30. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- 31. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- 32. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 33. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
- 34. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.
- 35. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх (становлення та контролю виконання.
- 36. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього іриродного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- 37. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- 38. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та юго юридичне і практичне значення.
- 39. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- 40. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- 41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- 42. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- 43. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- 44. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- 45. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди,
- 46. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.
- 47. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об'єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об'єктів.
- 48. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.
- 49. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об'єктів.
- 50. Економічні ти екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: піввідношення вимог лісового і земельного законодавства.
- 51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
- 52. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
- 53. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.
- 54. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону «Про тваринний світ».
- 55. Правові заходи охорони тваринного світу: охорона середовищів існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.
- 56. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктів природно-заповідного фонду: «Червона книга України» та значення її ведення.
- 57. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об'єктів тваринного світу в Україну та створений біологічних колекцій тварин.
- 58. Загальна характеристика законодавства про природно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- 59. Умови і порядок оголошення та створення територій й об'єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.
- 60. Особливості правової охорона окремих видів територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (59-60)
- 3.Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України
- 4.Правовий режим біосферних заповідників
- 5.Правовий режим природних заповідників
- 6.Правовий режим національних природних парків
- 7.Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- 8.Правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ
- 9.Правовий режим ботанічних садів
- 10.Правовий режим дендрологічних парків
- 11.Правовий режим зоологічних парків
- 12.Правовий режим парків-пам’яток садово-паркового мистецтва
- 61. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів: структура і зміст Закону «Про курорти».
- 62. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.
- 63. Лікувально-оздоровчі території й об'єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.
- 64. Правовий режим особливо охоронюваних об'єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.
- 65. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.
- 66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
- 67. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.
- 68. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.
- 69. Юридична відповідальність підприємств за заподіяну шкоду довкіллю: відшкодування здоров'ю людини внаслідок погіршення середовища життєдіяльності.
- 70. Основні напрями охорони навколишньої природного середовища у сільському господарстві.
- 71. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної екологічної небезпеки і зони екологічного лиха.
- 72. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 73. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.
- 74. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводженні з відходами.
- 75. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.
- 76. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними відходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.
- 77. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони: структура і зміст Закону «Про охорону атмосферного повітря».
- 78. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря.
- 79. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.
- 80. Роль і значення екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст закону «Про екологічну експертизу»
- 81. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове значення.
- 82. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічної експертизи.
- 83. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов'язки учасників проведення екологічної експертизи.
- 84. Умови і порядок проведення екологічної експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскарження.
- 85. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки.
- 86. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.
- 87. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров'я населення.
- 88. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення середовища існування.
- 89. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.
- 90. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- 91. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України.
- 92. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення
- 93. Екологічне оподаткування.
- 94. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування.
- 95. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій.
- 96. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.
- 97. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.
- 98. Міжнародні об’єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.
- 99. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 100. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст.
- 101. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.
- 102. Правове забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.